Горювання, нетерпимість

Доброго дня.

На початку минулого тижня був конфлікт з свекрухою. Він почався з того, що я не змовчала і різко відповіла на її намагання знову керувати тим, що, як і коли я маю робити ( я почала сердито говорити що в нас є потреби і нам треба їх якось вирішувати, і якщо їй щось заважає чи потрібно нехай скаже і ми подумаємо як це зробити), це стало приводом що вона почала кричати,що я могла б і змовчати і тд, потім особисті образи, приниження, найгидкішим було що вона почала погрожувати що поїде до моїх батьків (певно з'ясовувати чому я така погана) - я на це відповіла що її стосунки з моїми батьками це справа її і батьків а не моя, нехай робить що хоче (це що вона поїде - мене не лякає і не соромить чи щось таке, але відчуття вкрай неприємні що наче людина шукає чим би зачепити, бо я з батьками не спілкуюся, наразі це моє рішення щоб вберегти себе і дітей, через насильство всіх різновидів в моєму дитинстві...)

Чоловік в курсі про сварку, але на моє прохання поставити межу, щоб його мама не говорила так зі мною не діє, в продовжує з нею взаємини як ні в чому не бувало. Спільний побут, плани, приязне спілкування (наче мене і принижування мене з її боку не було)

Через кілька днів після сварки помирає мій рідний брат.

Я вирішую не їхати на похорон, спираючись на те що останнім часом не спілкувалися, плюс через те що кілька років не спілкуюся з батьками це було б ще більш складним, і не знаходжу в собі сил на це. Але мені болить, поки я росла брат мешкав з сім'єю по сусідству, я його бачила, його емоції, його в різних ситуаціях, як він одружувався і ростив дітей, ... І хоч не тільки добрі і гарні спогади, але мені болить.

Мій чоловік не проявив до мене, до мого горювання людського співчуття, не спитав ніякого разу як я, не запитав як підтримати, що я переживаю. 2 хв ахи охи коли дізнався про загибель. Механічне питання чи їду на похорон. І все. Далі він проводить свої вихідні як зазвичай в тому числі займається справами з мамою ніби нічого не було.

Мені особливо ріже душу що от вона погрожувала поїхати до батьків, проходить 3 дні і помирає брат. До того ж це помер другий рідний брат, другий рідний син моїх батьків впродовж півтори року.

Ставлення чоловіка та свекрухи до мене в цій ситуації було наче я камінь чи ворог.

Коли чоловік помітив що я не надто приязна він запитав що таке, і я наважилась пояснити. На це поступили пояснення що йому б у такій ситуації не хотілося б розпитувань і все. Але мені не легше від пояснень.