Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
Прямой эфир:
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 3 часа тому: «Вам коллеги уже многое написали. Хочу добавить, что Вашу проблему можно решить с помощью психолога, работающего в интегративном подходе. Главное, чтобы с ним установился психолог»
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 10 часов тому: «Доброго вечора. Згодна з колегою. Тому починаю одразу з того, що, як на мене, може допомогти зосередитися на основному у Вашому запиті. Ви пишете "Я замечаю у себя паттерны скрыт»
Валентина Михайловна Жемчужникова
Валентина Михайловна Жемчужникова 13 часов тому: «Что для себя вы бы хотели в данной ситуации? Есть ли у вас свое жилье, поддержка чья-то, помощь? Послеродовая депрессия это вам поставили диагноз и вы принимаете АД?»
Вопрос от: Mari Возраст: 35

Стосунки — постійна боротьба (?)

Доброго дня.
Помічаю, що сімейні стосунки з чоловіком — це для мене постійна боротьба. Постійно потрібно відстоювати себе і неможливо розслабитися. Питання: так у всіх, так має бути, і просто я занадто чутливо це сприймаю? Чи можуть бути стосунки, де цього немає на постійній основі?

Як приклад, коли я говорю чоловікові про те, що мене турбує в його поведінці, про якісь негативні переживання — він завжди захищається, відбивається, виправдовується. Я багато разів детально спокійно пояснювала, що саме і чому мене турбує, і що я потребую, щоб в таких випадках він хоча б проявляв небайдужість до мене, до мого стану, і не виправдовувався, і дуже бажано щоб пропонував конструктивні рішення чи був готовий вислухати мої пропозиції. Але він продовжує так само. Крім того коли я ділюся почуттями — знецінює їх (наприклад, каже ''це така дрібниця, через яку не варто ображатися'').
Також в нас в багатьох питаннях різні цінності і погляди, і мені потрібно постійно пояснювати, роз'яснювати, докладати купу зусиль, щоб пояснити свою точку зору, щоб достукатися, щоб він почув.
Приклад: знайомі запропонували поїхати з дітьми в інше місто на відпочинок і пропонували, щоб ми їхали з ними в їхньому авто(в них машина, де поміщаються і вони з дитиною, і ми). Я обдумала пропозицію і кажу чоловікові: я би поїхала, якщо ми їдемо своїм ходом, і там вже зустрінемося з цією компанією в кафе, розумію що економніше поїхати всією компанією в одному авто, але мені здається надійнішим щоб ми їхали на своєму транспорті. Чоловік на це одразу каже — значить не поїдемо. Без будь-якого розуміння до моїх переживань і потреб. Але хоч ми з цими людьми знайомі певний час (наші діти вчаться разом), саме спілкувалась я з ними особисто один раз. І я не сяду в авто до людини, яку по суті знаю кілька годин, а тим більше не допущу, щоб це робили діти. Це не здається мені безпечним.

І таких ситуацій безліч.

Мені не потрібно, щоб чоловік завжди погоджувався зі мною, але потрібно щоб проявляв небайдужість до того, що мене турбує і розумів це, та був зі мною в цьому, розділяв переживання. Чи нормальні мої потреби щодо стосунків з чоловіком, чи не занадто?

Я втомилась від боротьби.
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Ответы психологов

Нет, отношения это хорошо и как раз это тот человек, с кем можно расслабиться, опереться на него и чувствовать себя спокойно.
Но с кем строить отношения выбираем мы сами. И тут важно понимать, как вы выбрали своего мужа, чем он вас привлек, как вы строите отношения? Что сейчас есть ценного в отношениях с ним?
Что именно вам не нравится, кроме обесценивания ваших переживаний?
Всегда ли было так или изначально вы довольны были общением?
Как давно вы вместе с мужем?

Какие отношения с родителями?
Какие отношения между ними?
...
Доброго вечора, Mari!
цитата:
Чи нормальні мої потреби щодо стосунків з чоловіком, чи не занадто?

Відчуваю, як вам потрібно почути думку нейтрально налаштованої людини, яка мислить об'єктивно та має здорові переконання та погляди. Водночас сама постановка питання свідчить про певний брак вашої особистої сталої позиції, наявність сумнівів.

цитата:
коли я говорю чоловікові про те, що мене турбує в його поведінці, про якісь негативні переживання — він завжди захищається, відбивається, виправдовується. Я багато разів детально спокійно пояснювала, що саме і чому мене турбує, і що я потребую, щоб в таких випадках він хоча б проявляв небайдужість до мене, до мого стану, і не виправдовувався, і дуже бажано щоб пропонував конструктивні рішення чи був готовий вислухати мої пропозиції. Але він продовжує так само. Крім того коли я ділюся почуттями — знецінює їх (наприклад, каже ''це така дрібниця, через яку не варто ображатися'').

Мені особисто імпонують напрямки ваших зусиль і намагання реалізувати звичайні людьскі потреби у стосунках з парнером. Це по-перше. А по-друге, мені невідомо, в який спосіб ви доносите чоловікові свої бажання і прохання. Форма донесення має не менше значення.
Проте, зважаючи на
цитата:
в нас в багатьох питаннях різні цінності і погляди, і мені потрібно постійно пояснювати, роз'яснювати, докладати купу зусиль, щоб пояснити свою точку зору, щоб достукатися, щоб він почув
, можу припускати, що грунт для напруження і сутичок з'являється на постійній основі, так би мовити, перманентно(!)

Отже, виходить, що ви дуже різні і тому, коли намагаєтесь озвучувати і транслювати власні погляди та потреби, чоловік їх сприймає, скоріше за все, як напад на його картину світу. Через це захищається, знецінює, не допускає навіть на поріг свого усвідомлення ваші пропозиції.

Ще однією з причин може бути його банальна особистісна скутість і незрілість або повна відсутність розуміння, що таке стосунки в парі і як вони розвиваються, за яких умов партнери стають ближче одне одному.

Щодо ваших питань
цитата:
Питання: так у всіх, так має бути, і просто я занадто чутливо це сприймаю?

Так достеменно не у всіх(!)

цитата:
Чи можуть бути стосунки, де цього немає на постійній основі?

Звичайно, можуть. За наявності щирих взаємних почуттів, поваги та готовності через діалог шукати вирішення розбіжностей партнери живуть щасливим життям(!)

цитата:
Я втомилась від боротьби.

Та, звісно, боротьба виснажує. Однак є заміна боротьбі. При цьому людина не втрачає самоповагу і не йде на конформізм, зраджуючи себе заради примарної вигоди.
Маю на увазі м'яку по формі, але тверду по суті манеру поведінки. Її можна опанувати, розвинувши наявні навички. Щоправда, деякий час потрібно буде взаємодіяти з психологом.
Чи готові ви наважитись на такий крок?

Відредаговано автором 25-09-2025 20:06:26

Оксана Селезнева — психолог
м Кам'янське ·
«Я втомилась від боротьби»
Капітулюйте.
Іноді, дуже корисно зупинитися й подумати. Якщо моя боротьба нічого не змінює на краще, а навпаки, тільки погіршує стосунки й моє самопочуття , може пошукати інший шлях для задоволення своїх потреб?

«Чи нормальні мої потреби щодо стосунків з чоловіком, чи не занадто?»
Я б розділяла запитання;
- чи нормальні мої потреби,- так, якщо у вас вони є ( в рамках закону), нормально мати свої потреби;
- щодо стосунків з чоловіком- а ось тут , ваші потреби стикаються з потребами чоловіка . Й питання; занадто чи ні, може відповісти тільки він. І якщо він не може « розділіти переживання «, бо в нього не має такої функції, або не хоче ( теж має право), тоді це знов стає вашою проблемою ( як собі самій зробити добре). При цьому, дуже бажано не « видавлювати « з чоловіка задоволення своїх потреб,а все ж, домовлятися, й намагатися бачити те, що він в змозі дати.
Доброе Утро!

"Помічаю, що сімейні стосунки з чоловіком — це для мене постійна боротьба. Постійно потрібно відстоювати себе і неможливо розслабитися. Питання: так у всіх, так має бути, і просто я занадто чутливо це сприймаю? Чи можуть бути стосунки, де цього немає на постійній основі?" - конечно так далеко не у всех людей...
И конечно есть и другие форматы отношений.

"Як приклад, коли я говорю чоловікові про те, що мене турбує в його поведінці, про якісь негативні переживання — він завжди захищається, відбивається, виправдовується. Я багато разів детально спокійно пояснювала, що саме і чому мене турбує, і що я потребую, щоб в таких випадках він хоча б проявляв небайдужість до мене, до мого стану, і не виправдовувався, і дуже бажано щоб пропонував конструктивні рішення чи був готовий вислухати мої пропозиції."
Он не готов вас слышать... и прислушиваться к вашим требованиям, или просьбам.
Смотря еще как вы это ему подаете - в какой форме.
И он не готов чтото менять в себе - признавать проблему в себе ( если она реально есть) не готов - судя по его Защите от вас.

"Крім того коли я ділюся почуттями — знецінює їх (наприклад, каже ''це така дрібниця, через яку не варто ображатися'')." - да именно обесценивает... хотя в его понимании может действительно мелочь...
Но не для вас же!

"Також в нас в багатьох питаннях різні цінності і погляди, і мені потрібно постійно пояснювати, роз'яснювати, докладати купу зусиль, щоб пояснити свою точку зору, щоб достукатися, щоб він почув." - вот это очень серьезный аспект.
По сути вы с ним разные люди - с разным мировоззрением...
А что же, вас тогда объединяет и держит вместе?
Вот эта постоянная борьба - кто прав и кто виноват? или привычка?

"Чоловік на це одразу каже — значить не поїдемо. " - видимо он хочет все сам решать - без вашего мнения и желаний...
И почемуто очень критично воспринимает - колко, любые ваши доводы...
Тут бы вам к семейному психологу обратиться ( если мужчина захочет) но это врядли...

"Але хоч ми з цими людьми знайомі певний час (наші діти вчаться разом), саме спілкувалась я з ними особисто один раз. І я не сяду в авто до людини, яку по суті знаю кілька годин, а тим більше не допущу, щоб це робили діти. Це не здається мені безпечним." - ваш аргумент верный - безопастность важнее всего.
Если вы людей мало знаете, то зачем рисковать.

"Чи нормальні мої потреби щодо стосунків з чоловіком, чи не занадто?" - нормальные у вас желания - очень даже.
Просто проблема в том, что ваш муж этого не желает... идти вам навстречу... находить компромисс... прислушиваться к вам... считаться с вашим мнением... увы...
Сложно так сказать, толи у него такой характер, не уступчивый - вообще по жизни, к любому мнению.
Или он реагирует так категорично, только на вас и ваше мнение...

По факту - вы живете с чужим психологически человеком...
Ради чего вы это делаете?
Ради детей? Чтоб была семья...
Но вы ж страдаете в этом браке... какую цену вы платите за эту иллюзию семьи??

"Я втомилась від боротьби." - может имеет смысл подумать о разводе??
Борьба очень выматывает... и превращает жизнь в существование...
Разве это нормально так жить??
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.