Хочу забути невзаємну закоханість

Question

Десь 3 роки тому познайомилися з одним чоловіком. Ми тоді нерідко перетиналися в неформальній обстановці. Почали спілкуватися. Спілкування спочатку було досить поверхневе, поступово переросло в більш близьке. Я відчувала взаєморозуміння, і деяку спорідненість, ми могли говорити годинами. Мала відчуття , що можу розповісти йому абсолютно все, і він теж мені відкривався. Не дивлячись на різницю в менталітетах (він германець), і на мій не найкращий рівень мови. 

Поступово я закохалась. На момент спілкування я була одружена. Наші стосунки лишились на рівні дружби. Ніяких кроків він не робив, і я також.

Хоча є один вечір, який я іноді згадую:

Ми деякий час не бачились, кілька місяців. Потім нам потрібно разом було в одне місце, і я попросила підвезти. По дорозі назад ми досить відкрито і мило спілкувалися. Потім він припаркувався, і ми дивилися відео на його телефоні, прижавшись один до одного. Там було відео риб, і він пожартував, що то рибне порно :) Я давно не була така щаслива, як в той вечір, наче мені знов років 17. Згадую його очі, як він дивився на мене. Як ми сміялися, або як я протягнула руку йому на прощання, а він так дергнувся , щоб дати мені свою, що аж перекинув каву :)

Після того пройшов рік, ми майже не бачились. Так, пару раз десь раптово перетнулися, смол толк, і все. Він мені не писав, я також. Тільки вітав з др і новим роком. А ну і лайкав пости, сторі - класика.

За цей рік багато чого відбулося. У мене нові знайомства, друзі, нові проєкти на роботі, купа планів і цілей. З чоловіком розійшлися, пів року тому. 

Стільки всього відбулося, а я все ще згадую його. Тобто, не те що постійно думаю, буває місяць два взагалі не згадую. Та іноді накриває. Він застряв в моїй голові, як заноза. І не виходить! Що я тільки не робила, щоб його забути! Писала листи прощання (не відправляла); не ходила в місця, де він міг прийти; видалила його фото, які були у мене. Була на 2-х побаченнях з іншими. І одному чоловіку я справді подобаюсь, хоча він дещо старший мене, і це мені не дуже комфортно.

Останнім часом помічаю дещо дивне. Ми працюємо раз на тиждень в одній будівлі. Але майже не перетиналися, бо на різних поверхах, і приїжджали в різний час. Нещодавно я стала помічати, що він паркує машину біля моєї. 2 тижні тому я заїхала на стоянку, бачу він стоїть, і не глушить машину. (Чекає. Мене?)І коли я зупинилася, і вийшла з машини, то він відразу теж вийшов. І ми разом пішли в офіс.

Владимир Анатольевич Тарасенко · Answer

Доброго дня, Hanna!
[quote]Головою я все розумію- він не робить кроків, це все мелочі, що я бачу. І взагалі - не ясно, чи він дійсно зацікавлений, чи це просто збіг обставин і ввічливість. Але на рівні почуттів зовсім інакше. Наче між нами є невидима ниточка, і тягнеться від нас двох. І що ми теж тягнемося один до одного. Як примирити серце і голову? Як забути його?[/quote]
Примирення серця і голови відбувається в ході діалогу(!) 

Наскільки я відчув, той чоловік вам далеко не байдужий, проте ви не впевнені, чи прагне він бути з вами. На раціональному рівні міркуєте приблизно так - от якби я йому була потрібна, то він би робив більш рішучі кроки, а він їх не робить. Вам здається, ніби він проявляє лише ввічливість через збіг обставин.

Хоча ... він може досі вважати вас заміжньою. Може уявляти собі щось ще. Тому було б добре для вас ситуацію прояснити, поцікавившись мотивами його повідінки. 

Хтось скаже, мовляв, жінці таке не личить. На це відповім запитанням - а спалювати свої нерви, хвилюватись від невизначеності личить? 

І мова йде не про вияв особистісної слабкості і вразливості. Скоріше про справжню дорослість і гідність. 

Що можна отримати завдяки сміловості? Конкретну відповідь(!) А далі буде рішення за вами - або йти власним шляхом і не пудрити собі мозок яскравими ілюзіями, або будувати і розвивати близькі стосунки. 

[quote]Як забути його?[/quote]
То як можна забути, якщо працюєте разом і бачитесь час від часу, проте регулярно? 
Коли виявиться, що він не ваша людина, виявиться саме в реальності, то у відповідь ваше ставлення до нього поступово набуватиме ознак байдужості. І ніяких особливих зусиль чи технік для забування не знадобиться від слова "зовсім".

[quote]Стільки всього відбулося, а я все ще згадую його. Тобто, не те що постійно думаю, буває місяць два взагалі не згадую. Та іноді накриває. Він застряв в моїй голові, як заноза.[/quote]
Думаю, що із цим можна попрацювати з психологом, щоби ви змогли не лише прожити усі почуття після розлучення, що, безперечно, корисно і важливо, а ще й розібралися в причинах, які призвели до розриву. Подібне знання обов'язково стане в нагоді в майбутньому.

Щодо занози, то  психіка на автоматі шукає, за що б зачепитися, чим себе потішити і наповнити, адже не терпить порожнечі. І тому, очевидно, з пам'яті дістаються романтичні митєвості з недалекого минулого.

В медицині занозу видаляють. В психології усвідомлюють контекст, на фоні якого виникає заноза як феномен. Розкриваються для реалізації інші потреби і бажання, внаслідок чого потреба в занозі зникає.
 Відредаговано автором 16-09-2025 11:09:32

Валентина Жемчужникова · Answer

Тут два момента. Мужчина и ваше общение подсвечивало и продолжает дальше то, что в вашей личной жизни не ладится  - развод, других отношений, как вам бы хотелось нет. А с ним были переживания, общение хорошое+внимание от мужчины и это льстит.
Второй момент - мужчина хотел бы, давно бы уже делала шаги навстречу и спросить вас про отношения с мужем или есть ли он вообще смог бы. Но он выбирает не делать это. Это значит, что его интерес не такой глубокий. Ведь ваше внимание ему и общение тоже может просто нравиться, тешить самолюбие, что я так долго нравлюсь женщине. Да просто вызывать теплые чувства. Но это не равно хочу отношений. А вам хочется и потому любые малейшие движение - не глушил машину, видео рыбок воспринимается как нечто особенное, с каким-то посылом вам. Просто потому, что хочется сильно отношений с ним.
Забывать мужчину не надо, он для чего-то в этой жизни вам случился. А вот разобраться, почему и как наладить свою жизнь, чтобы вспоминать о нем просто с теплотой, это важно

Валентина Жемчужникова · Answer

Вы можете, чтобы окончательно прояснить, а вдруг все же могут случится отношения, написать сообщение, что мол знаешь, не сказала тебе в прошлый раз, но я развелась столько-то времени назад. Хочу пригласить тебя на кофе и прогуляться.
И это будет шаг навстречу и возможность мужчине проявиться свои чувства и желание отношений, если это есть. Либо вы просто окончательно поймете, что ему не надо это. И по крайней мере не будете терзаться "а вдруг, а может, а если бы...". Станет точно легче

Валентина Жемчужникова · Answer

Развод это не про готовность к одиночеству, а про нежелание больше делить жизнь с конкретным человеком.
Тем более, 37 лет это еще масса времени для отношений и даже ребенка можно родить.
И тут важно различать это про страх новых отношений? Про убеждение, что раз уж в 37 без мужа, то и все, нечего и пробовать? Про желание побыть какое-то время одной и покайфовать, что все время для себя? Еще варианты может другие?

А вот то, что понимаете, что без мечты и надежды страшно оставаться - это важно.
Тут смотрите на то, греет эта надежда и дает энергию или забирает ее? И чем платите за поддержание этой надежды? 
Ведь пока вы в ней живете, вы можете не замечать мужчин, с кем могли бы сложиться отношения, вы сравниваете всех с данным мужчиной. И тогда да, вы создаете себе одиночество. 
Поговорите с мужчиной - получите ясность и возможно отношения. Либо ясность, грусть, что так и понимание, что пора двигаться дальше.
Не поговорите с мужчиной - остается надежда и мечты. 
Вам чего больше хочется?

Валентина Жемчужникова · Answer

[quote]Я хотіла розлучитися, і бути одна. Щоб пізнати себе, краще зрозуміти. Реалізувати своі деякі амбітні плани, і тд.
Так, щоб весь час був на себе, і щоб навчитися кайфувати одній.[/quote]
А в отношениях это невозможно? В конкретно тех отношениях с  бывшим мужем или в целом, есть убеждение, либо время есть для себя и свих целей, планов, либо отношения?

[quote]Чекайте, це як? Я ж не сліпа, наче адекватна. Як я іх не помічаю?
Я взагалі не ставила собі за мету знайти зараз чоловіка, я то і не шукаю.[/quote]
Это в том смысле, что вот нравится вам этот мужчина, вы хотите отношений, вам кажется, что и он какие-то сигналы подает, иногда может пересекаетесь где-то. И каждый раз, как кто-то из мужчин других появляется на горизонте срабатывает сравнение и мысль, ну а вдруг я вот начну отношения, и потеряю шанс на отношения с тем, с кем хочу их. 


 Відредаговано автором 16-09-2025 18:36:22

Авторизация

Поиск психолога и психотерапевта

Статьи, обзоры, словарь и темы по психологии

Тесты для самопознания и психологические викторины

Авторизация

Хочу забути невзаємну закоханість

Ответы психологов