Хочу забути невзаємну закоханість

Десь 3 роки тому познайомилися з одним чоловіком. Ми тоді нерідко перетиналися в неформальній обстановці. Почали спілкуватися. Спілкування спочатку було досить поверхневе, поступово переросло в більш близьке. Я відчувала взаєморозуміння, і деяку спорідненість, ми могли говорити годинами. Мала відчуття , що можу розповісти йому абсолютно все, і він теж мені відкривався. Не дивлячись на різницю в менталітетах (він германець), і на мій не найкращий рівень мови.

Поступово я закохалась. На момент спілкування я була одружена. Наші стосунки лишились на рівні дружби. Ніяких кроків він не робив, і я також.

Хоча є один вечір, який я іноді згадую:

Ми деякий час не бачились, кілька місяців. Потім нам потрібно разом було в одне місце, і я попросила підвезти. По дорозі назад ми досить відкрито і мило спілкувалися. Потім він припаркувався, і ми дивилися відео на його телефоні, прижавшись один до одного. Там було відео риб, і він пожартував, що то рибне порно :) Я давно не була така щаслива, як в той вечір, наче мені знов років 17. Згадую його очі, як він дивився на мене. Як ми сміялися, або як я протягнула руку йому на прощання, а він так дергнувся , щоб дати мені свою, що аж перекинув каву :)

Після того пройшов рік, ми майже не бачились. Так, пару раз десь раптово перетнулися, смол толк, і все. Він мені не писав, я також. Тільки вітав з др і новим роком. А ну і лайкав пости, сторі - класика.

За цей рік багато чого відбулося. У мене нові знайомства, друзі, нові проєкти на роботі, купа планів і цілей. З чоловіком розійшлися, пів року тому.

Стільки всього відбулося, а я все ще згадую його. Тобто, не те що постійно думаю, буває місяць два взагалі не згадую. Та іноді накриває. Він застряв в моїй голові, як заноза. І не виходить! Що я тільки не робила, щоб його забути! Писала листи прощання (не відправляла); не ходила в місця, де він міг прийти; видалила його фото, які були у мене. Була на 2-х побаченнях з іншими. І одному чоловіку я справді подобаюсь, хоча він дещо старший мене, і це мені не дуже комфортно.

Останнім часом помічаю дещо дивне. Ми працюємо раз на тиждень в одній будівлі. Але майже не перетиналися, бо на різних поверхах, і приїжджали в різний час. Нещодавно я стала помічати, що він паркує машину біля моєї. 2 тижні тому я заїхала на стоянку, бачу він стоїть, і не глушить машину. (Чекає. Мене?)І коли я зупинилася, і вийшла з машини, то він відразу теж вийшов. І ми разом пішли в офіс.