Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
«Только дураки идут все время вперед. Умные идут туда, куда им надо.»
Вопрос от: nikfc6 Возраст: 18

Чи зробила я помилку захотівши спробувати пожити у гуртожитку деякий час?

Отже ситуація така.Я студентка яка нещодавно закінчила перший курс, та я захотіла спробувати пожити в гуртожитку. Я живу в селі що недалеко від міста, і до університету я завжди їхала на автобусі, і завжди доводилось вставати в 6 ранку щоб за годину зібратись та за 40-50 хв доїхати до університету, і це мені не подобалось. Я ще й навчаюсь на спеціальність де іноді доводилось возити з собою деякі речі, а в забитих автобусах це не завжди зручно, і ці речі були не маленькими, і якщо я хотіла ще кудись піти в місті доводилось носити ці речі з собою. Чому я захотіла там пожити? 1.Від гуртожитку до університету 5 хв ходьби, в той час як для того щоб доїхати до університету доводилось рано вставати та топати на зупинку 2.Я не хотіла дарма проїжати гроші, багато разів було таке що я приїжала до університету і починалась тривога, і вони могли бути довгими через що пари просто відпадали, і виходить так що гроші на дорогу в такі дні були витрачені дарма 3.Речі можна не тягати з собою 4.Я можу не вставати аж настільки рано То проблема ось в чому. Я ж сказала про це рішення своїй мамі, навіть відклала власні кошти щоб не просити у неї на це гроші, ми про це поговорили, все ніби було нормально, ми домовились що я лише спробую і якщо мені не сподобається то я просто напишу заяву на виселення та заберу речі (я не можу сказати як саме ми говорили, бо я не пам\'ятаю і половини розмови).Я поїхала в день поселення, я заплатила майже за 4 місяці проживання, мене заселили, але не туди куди хотіла (я хотіла жити з одногрупницями, і написала прохання на поселення саме в їхню кімнату, але подруга їхньої сусідки заселилась туди раніше мене і це мене дуже засмутило) І в той же день вечором ми з мамою знову за це заговорили і...мене наша розмова налякала, просто, мама говорила самі звичайні речі про гуртожиток, як то спільна кухня, душ туалет і тд., те що я не буду жити сама в кімнаті, де я буду працювати і тд. А ще кошти, мені завжди на тиждень давали 1000 грн на проїзд, матеріали та перекуси, і я думала просити таку саму суму на проживання, але мама схоже подумала що тепер мені доведеться давати набагато більше грошей ніж було до цього, хоча це не так.І після цього я відразу пошкодувала про своє рішення, бо знову ж таки, мамині фрази були звичайними, але тоді для мене це прозвучало справді страшно, я злякалась бо подумала що тепер все буде жахливо, що я дарма витратила гроші на це, що через мене мамі доведеться витрачати більше коштів на мене, і я подумала що мене мама та мій старший брат тепер ненавидять через це.Але я розумію що вони просто хвилюються за мене, як я буду жити, харчуватись та як до мене будуть ставитись. Зарах все нормально, але відчуття що мене ненавидять через це все ще зі мною. Тому я вже думаю про те коли та як виселитись, бо я починаю думати що ось це моє рішення було дещо імпульсивним, і що потреба в гуртожитку була не такою вже і сильною Просто ще хвилюсь через те що чи не буде це виглядати дивно, типу так мало пожила а вже виселяєшся Я б хотіла почути думки щодо цього, і якщо вам буде щось цікаов то я відповім якщо пригадаю
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Ответы психологов

Доброго ранку!
цитата:
Я б хотіла почути думки щодо цього

Будь ласка.
Ви зазначили
цитата:
Зарах все нормально, але відчуття що мене ненавидять через це все ще зі мною.

Ніби все нормально, але є відчуття, мовляв, близкі вас ненавидять. Натомість ваші відчуття багато що говорять про ваш спосіб контакту з реальністю - поки що ви схильні надумувати щось погане про себе і приписувати це оточненню.
От спробуйте відкритись і проговорити своє емоції та думки мамі та братові. Упевнений, ви почуєте від них справжнє ставлення до вас. Доки цього не зробите, процес накручування не припиниться.

По-друге. Вчиться довіряти власним рішенням(!)
Перш, ніж зробити крок щодо заселення у гуртожиток, ви зважили різні обставини та нюанси. Визначились. Отже тепер варто рухатись вперед і тільки тоді, коли переконаєтесь на ДОСВІДІ, що краще його змінити - ЗМІНІТЬ. Але не раніше.

До речі, про кімнату. Сьогодні обставини такі - туди заселилась інша дівчина. Завтра обставини можуть змінитись...

Крім того, з вашими сусідками в іншому корпусі чи кімнаті можуть скластись вельми добрі стосунки. Цього ж не можна виключати.

цитата:
І після цього я відразу пошкодувала про своє рішення, бо знову ж таки, мамині фрази були звичайними, але тоді для мене це прозвучало справді страшно, я злякалась бо подумала що тепер все буде жахливо, що я дарма витратила гроші на це, що через мене мамі доведеться витрачати більше коштів на мене,

Напевно, так з багатьма людьми, особливо молодими, трапляється. Після рішення виникають сумніви та коливання. Тому на цьому прикладі у вас є можливість вибудовати виважене ставлення до балансу упевненості/сумнівів.

На цьому шляху варто усвідомити, що не беручи на себе відповідальність, не долаючи тиску обставин, людина не ВИРОСТАЄ з дитячого уявлення про себе. А відтак і не розвивається для спроможності жити дорослим життям.

Відредаговано автором 02-09-2025 10:02:53

...
Доброго дня!

Видихніть. Все ок.
Ви нічого погано не зробили. І у вашому бажанні жити в гуртожитку також нічого поганого нема.

Якщо хвилюєтесь, що думає, відчуває з цього приводу мама та брат, то проясніть це. Запитайте: "Мам, я боюсь, що ти... Що насправді ти про це думаєш? І як ставишся до мене?"

І ще: у вас можуть бути інші бажання, ніж у мами. І це нормально!
Розуміння цього, відсутність хвилювань з приводу цього (інших бажань) каже, що ви вже сепаровані від батьків (або ні, якщо все це є). Але вам ще тільки 18 років. І якщо вас це поки не турбує, нічого з цим не треба робити.

Дайте собі цей місяць в гуртожитку, а потім вже і вирішуйте, чи підходиьь вам це чи ні. Але вирішуйте по ваих відчуттях, а не по тому, що комусь це не сподобається.

Успіхів!
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.