Чи зробила я помилку захотівши спробувати пожити у гуртожитку деякий час?

Отже ситуація така.Я студентка яка нещодавно закінчила перший курс, та я захотіла спробувати пожити в гуртожитку. Я живу в селі що недалеко від міста, і до університету я завжди їхала на автобусі, і завжди доводилось вставати в 6 ранку щоб за годину зібратись та за 40-50 хв доїхати до університету, і це мені не подобалось. Я ще й навчаюсь на спеціальність де іноді доводилось возити з собою деякі речі, а в забитих автобусах це не завжди зручно, і ці речі були не маленькими, і якщо я хотіла ще кудись піти в місті доводилось носити ці речі з собою. Чому я захотіла там пожити? 1.Від гуртожитку до університету 5 хв ходьби, в той час як для того щоб доїхати до університету доводилось рано вставати та топати на зупинку 2.Я не хотіла дарма проїжати гроші, багато разів було таке що я приїжала до університету і починалась тривога, і вони могли бути довгими через що пари просто відпадали, і виходить так що гроші на дорогу в такі дні були витрачені дарма 3.Речі можна не тягати з собою 4.Я можу не вставати аж настільки рано То проблема ось в чому. Я ж сказала про це рішення своїй мамі, навіть відклала власні кошти щоб не просити у неї на це гроші, ми про це поговорили, все ніби було нормально, ми домовились що я лише спробую і якщо мені не сподобається то я просто напишу заяву на виселення та заберу речі (я не можу сказати як саме ми говорили, бо я не пам\'ятаю і половини розмови).Я поїхала в день поселення, я заплатила майже за 4 місяці проживання, мене заселили, але не туди куди хотіла (я хотіла жити з одногрупницями, і написала прохання на поселення саме в їхню кімнату, але подруга їхньої сусідки заселилась туди раніше мене і це мене дуже засмутило) І в той же день вечором ми з мамою знову за це заговорили і...мене наша розмова налякала, просто, мама говорила самі звичайні речі про гуртожиток, як то спільна кухня, душ туалет і тд., те що я не буду жити сама в кімнаті, де я буду працювати і тд. А ще кошти, мені завжди на тиждень давали 1000 грн на проїзд, матеріали та перекуси, і я думала просити таку саму суму на проживання, але мама схоже подумала що тепер мені доведеться давати набагато більше грошей ніж було до цього, хоча це не так.І після цього я відразу пошкодувала про своє рішення, бо знову ж таки, мамині фрази були звичайними, але тоді для мене це прозвучало справді страшно, я злякалась бо подумала що тепер все буде жахливо, що я дарма витратила гроші на це, що через мене мамі доведеться витрачати більше коштів на мене, і я подумала що мене мама та мій старший брат тепер ненавидять через це.Але я розумію що вони просто хвилюються за мене, як я буду жити, харчуватись та як до мене будуть ставитись. Зарах все нормально, але відчуття що мене ненавидять через це все ще зі мною. Тому я вже думаю про те коли та як виселитись, бо я починаю думати що ось це моє рішення було дещо імпульсивним, і що потреба в гуртожитку була не такою вже і сильною Просто ще хвилюсь через те що чи не буде це виглядати дивно, типу так мало пожила а вже виселяєшся Я б хотіла почути думки щодо цього, і якщо вам буде щось цікаов то я відповім якщо пригадаю