Як навчитися радіти життю тому що є?

Question

Я втомилася гнатися.
Зараз, що перше приходить на розум: мало грошей-мало можливостей. Є гроші, є щастя, радість.
Все сніжним комом котиться і додається ще проблеми з фінансами.
Я працюю, як для цього міста, то наче мало б вистачати, ну так чисто на основі потреби: їжа, особиста гігієна, комуналка.
Дітей в мене немає, я живу одна, в мене є чоловік, з яким я зустрічаюсь. Також в мене є кіт.
Я настільки давно не відчувала простої радості, років так 4-5. Можливо там і було щось схоже, але не знаю, поки приходить на розум саме так. Я вже як тиждень точно завжди плачу, п&#700;ю заспокійливі, бо на роботі. На роботі все гаразд, те що шукала - знайшла. 
Купила рік тому авто. Правда я на ньому почала їздити через рік, бо були проблеми з ним, зараз авто знову стоїть, і я маю його продати.
Я вже хочу звернутися до психотерапевта, можливо потрібно вже заспокійливе щось сильніше, бо я вже не вивожу цього всього. Ще років два назад в принципі, я вважаю, було ще нормально було, в мене на той час дохід був більший і була ціль якась, а зараз просто застій. Подруга моя розказує про іншу «що в неї та її чоловіка такий вайб, типу захотіли поїхали куди хочуть», на що я їй сказала «добре мати дохід, тай можна тако і їздити», вона мені відповіла «нє щоб порадуватись за людей, то я все за гроші». А чому радуватись? Тому що я не можу собі те чи інше дозволити і радіти іншим що вони можуть? Так, зізнаюся, я заздрю тим в кого є те чого немає в мене. І в мене наче також все добре, жива, здорова, всі здорові, тай і стосунки є. Але я тупо перестала відчувати радість. Бувало настільний поганий стан був(особливо в пмс), що я йшла через дорогу по пішохідному переході і думала «хай би вже збила машина». Бувають думки просто «вскрити руки», це тільки думки, цього точно робити не хочу, але буває проскакує. Я чесно не знаю що робити, куди звертатися. Як це все винести. І я розумію, що на фоні взагалі подій в країні, мої проблеми просто нікчемні, але я вже не вивожу.

Оксана Селезнева · Accepted Answer

Вітаю 
Те, що ви зараз описуєте, звучить дуже важко, і важливо визнати: ваш стан — не «нікчемний» і не «менш важливий», навіть якщо в країні відбуваються інші трагедії. Ваші почуття реальні, і вони мають значення.
Ви описуєте суміш кількох речей:
-емоційне виснаження (постійні сльози, апатія, втрата радості)
-економічний тиск і пов’язана з ним заздрість/образа на обмеження
-тривожні й депресивні думки (включно з небезпечними, хоч і без наміру діяти)
-втрата цілей і сенсу
Це не «просто поганий настрій» — це вже стан, який потребує допомоги.
1. Перше, що важливо зробити
Звернутися до психотерапевта — не чекати, поки стане зовсім нестерпно. Краще шукати фахівця з досвідом роботи з депресією та хронічною втомою. 
Можливо, прийдеться звернутися до психіатра за медикаментозною підтримкою.
2. Що можна почати робити вже зараз:
Тут не йдеться про «будь позитивною» — це марно, коли всередині пусто. Мова про маленькі, конкретні дії, щоб повернути хоча б іскру відчуття життя.
Міні-практики:
  -Щоденний “мікрорадар радості”
Записуйте щодня три дрібниці, які хоч трохи приємні: гарячий чай, смішне відео, сонячний промінь. Це про тренування помічати те крихітне хороше, яке кожного дня трапляється в вашому житті .
  -Тіло
Депресивний стан часто робить тіло «застиглим». Будь-який рух (навіть 10 хвилин швидкої ходьби або прості розтяжки) — це сигнал мозку, що ти ще в процесі життя.
  -Маленькі цілі замість великих
Замість «мені треба змінити життя» — ставити 1–2 крихітні цілі на день: наприклад, «приготувати нову страву» або «подивитись фільм, який хотіла»
  -Контакт з людьми, які не тригерять
Зараз вам не потрібні розмови, що викликають заздрість чи почуття провини. Обирайте тих, з ким можна бути «як є» без змагань.
3. Про заздрість і «радіти за інших»
Те, що ви відчуваєте заздрість, не робить вас поганою. Це просто сигнал:
“В моєму житті є потреби, які зараз не закриті”.
Тут важливо не ламати себе через «треба радіти за інших», а визнати — так, я хочу більшої свободи й можливостей. І почати думати, що маленького я можу собі дозволити вже зараз, щоб хоч трохи відчути цю свободу (навіть якщо це не подорож, а похід в кафе або СПА).
4. Якщо думки про шкоду собі посиляться
Тримайте напоготові контакти:
&#128222; Лінія життя в Україні: 7333 (безкоштовно, цілодобово)
&#128222; Lifeline Україна: 0 800 50 27 50 або 7333
Навіть якщо думаєте «я цього не зроблю», краще мати номер під рукою, щоб у важкий момент не залишитися наодинці.

Ирина Миколенко · Answer

Доброго дня!

Вы интересную тему затронули - то как утроено общество - оно сейчас вомногом меркантильное.
Сейчас все за деньгами гонятся... пропуская ЖИЗНЬ... и утрачивая чтото очень настоящее...
Мир таким стал... все на деньгах... жизнь стала дорогой - чтоб жить более менее нормально, и не чувствовать себя ограниченным... нужно довольно так, хорошо зарабатывать и много работать.

"Ще років два назад в принципі, я вважаю, було ще нормально було, в мене на той час дохід був більший і була ціль якась, а зараз просто застій." - плюс вы подошли к кризисному возрасту - 30 лет - это своего рода горизонт - и переосмысления своего пути - куда я иду? И зачем?
Вот потому у вас и ступор - и растерянность.
Старые цели, уже либо, вы их достигли ( покупка машины) но это особо не обрадовало.
А новые цели, еще не сформировали.
Стратегические цели - к чему стремится дальше?
Потеря смыслов у вас явно. ( кризис смыслов)

"Подруга моя розказує про іншу «що в неї та її чоловіка такий вайб, типу захотіли поїхали куди хочуть», на що я їй сказала «добре мати дохід, тай можна тако і їздити», вона мені відповіла «нє щоб порадуватись за людей, то я все за гроші»."
Вы ей правду сказали - которая ей не понравилась. Куда б она ездила без денег?? И чтоб тогда говорила?))
Еще раз, так мир - устроен на деньгах. Просто проблема в том, что жить стало дороговато - раньше, в этом плане было легче. 
А сейчас вроде можно купить - что хочешь. Но тогда и достаток должен быть гораздо больше, чем раньше.
А это задача - которую, не у всех выходит решить. ( от многих факторов зависит - у когото лень, у когото неверие в себя, у когото семейные обстоятельства, у когото негативное окружение, у когото не хватает банально удачи, у когото возраст уже и проблемы с здоровьем, у когото пробелы в образовании и т д.)

"Бувають думки просто «вскрити руки», це тільки думки, цього точно робити не хочу, але буває проскакує. Я чесно не знаю що робити, куди звертатися. Як це все винести. І я розумію, що на фоні взагалі подій в країні, мої проблеми просто нікчемні, але я вже не вивожу." - тут главное честность с самом собой!
Хорошо, что вы признаете, что сами уже не выдерживаете и ищите помощи!
Возможно, у вас начальная стадия депрессии - потому лучше всего, начать с консультации психиатра ( можно и онлайн)
Рассказать вашу ситуацию психиатру. А дальше, уже от этого отталкиваться - дальше.
Потому что, причин может несколько, вашего такого состояния.
Ну и конечно искать психотерапевта - чтоб с ним искать пути выхода с тяжелой ситуации, в которой вы оказались.
Формировать новые смыслы!

Светлана Матюха · Answer

Життя не буває лише хорошим або поганим , воно різне, і те, як ви його бачите, багато в чому залежить від вас. Чи помічали на чому ви фокусуютесь? лише на труднощах і нестачах ? маленькіх радощів навколо зовсім нема? Які прості моменти дня можуть подарувати вам хоч трохи тепла чи спокою?
 Як ви ставитесь до думки, що радість це не обов’язково великі досягнення чи гроші, а здатність помічати маленькі приємні миті?
Не плутайте це з депресією, якщо є думки про шкоду собі, обов’язково звернись до спеціаліста.
И ще якби зараз можна було зробити маленький крок до себе, що б це могло бути?

Владимир Анатольевич Тарасенко · Answer

Доброго дня, Маріє!
[quote]Я настільки давно не відчувала простої радості, років так 4-5.[/quote]
Чесно кажучи, виникло велике бажання вас підтримати і дещо уточнити. Невже стосунки з тим чоловіком, з яким зустрічаєтесь[quote]в мене є чоловік, з яким я зустрічаюсь[/quote]
, вас нічим і ніколи не радували?

А домашній улюбленець [quote]в мене є кіт[/quote] лише дошкуляє?

Вважаю, що варто звернутись до [quote]до психотерапевта, можливо потрібно вже заспокійливе щось сильніше, бо я вже не вивожу цього всього.[/quote] Окрім препаратів, більш важливим і актуальним, на мій погляд, виглядає ПРОПРАЦЮВАННЯ вашого уявлення, ніби [quote]Є гроші, є щастя, радість.[/quote]
Ця забетонова у вашій голові установка сильно псує ваше життя. Вона буквально затискає вас у прокрустове ложе, обрізаючи усі можливості, і зводячи усе до бідної лінійної залежності від грошей. 

"Як навчитися радіти життю тому що є?" - виглядає як дуже конкретний запит на психотерапію. Не листування на форумі, саме на плідну співпрацю із фахівцем.
 Відредаговано автором 13-08-2025 11:17:18

Авторизация

Поиск психолога и психотерапевта

Статьи, обзоры, словарь и темы по психологии

Тесты для самопознания и психологические викторины

Авторизация

Як навчитися радіти життю тому що є?

Ответы психологов