Як пробачити людину, яка завдала болю?

Владимир Анатольевич Тарасенко психолог

Львів · 08.08.2025 14:52

Доброго дня!

цитата:

ЯК ПРОБАЧИТИ ЛЮДИНУ, ЯКА ЗАВДАЛА БОЛЮ?

Ваше питання передбачає наявність прагнення вибачити. Та чи дійсно ви його усвідомлюєте?
Щоби грунтовно, а не поспіхом вам відповісти, потрібно більше інформації. Наприклад, яким чином та людина завдала вам болю? Хто вона для вас, ким доводиться? Як давно сталася подія?
До речі, та людина просила у вас вибачення? Пояснювала, чим керувалась, завдаючи болю? Обіцяла більше так не робити?

цитата:

Начебто і зла не тримаю

Зла не тримаєте на цей час. А тоді, коли все сталося, які почуття переживали?
Що є на тепер до тієї людини?

цитата:

мене це не зупиняє від того щоб рухатися далі по життю

Знову ж таки, варто внести ясність. Про що йдеться, коли ви зазначаєте, ніби відсутність для вас не зупиняє рухатись далі по життю?

Підтримали: 2

Наталия Горская Ирина Константиновна Зубиашвили

Olga Vladimirovna Panicheva психолог

м Ірпінь · 08.08.2025 16:55

Добрий день. Я так розумію, подія в минулому. Але Ви ніколи собі не задавали питання, до чого мені ця ситуація, що я з неї винесу для себе, щоб це було поштовхом до розвитку? Поміркуйте над цим...

Наталия Горская психолог

Київ · 08.08.2025 21:24

Погоджуюсь з колегами, інформації мало.
Загалом, в ситуаціях, які залишились в минулому, але емоційно тригерять, важливо глибше розбиратись.
Зазвичай всередині залишається "щось", що так і не було "назване словами", не було проаналізоване, не були виражені емоції, не були призначені "сенси".
Також можливо і таке, що та ситуція "нагадала " певні більш ранні травмуючі обставини, які могли "відкинути" Вас з Дорослої позиції (яка ніби раціонально розуміє, що "не варто було довіряти ") до стану травмованої внутрішньої дитини (яка знаходиться на іншому рівні, тілесно-емоційному, рівні "допонятійного" мислення , де "не працюють" раціональні доводи. )

А ще є сенс прояснити, який саме зміст Ви вкладаєте в слово "пробачити ".
Що саме Ви хотіли б отримати, якщо Вам би вдалося "пробачити " ту людину?

Підтримали: 1

Володимир Анатолійович Тарасенко

Оксана Селезнева психолог

м Кам'янське · 08.08.2025 23:20

«ЯК ПРОБАЧИТИ ЛЮДИНУ, ЯКА ЗАВДАЛА БОЛЮ?»

Через зцілення « болю»

Те, що ви описуєте, дуже схоже на ситуацію, коли розумом ви вже ніби пробачили, але емоційно рана ще не загоїлася.
Можна уявити це як фізичну травму: навіть якщо лікар зшив рану, шрам ще довго болить при дотику. Так само з емоційними ранами — вони заживають не календарем, а процесом проживання.
Дайте собі право на біль, бо це сигнал, що у вас забрали щось важливе: довіру, безпеку, мрії. Усвідомлення втрати та проживання емоцій (суму, злості, розчарування) — необхідний крок.

«Такі ситуації авжеж травмують, але на жаль, від такого ніхто не застрахований. Просто потрібно мені навчитись приймати людей, якими вони є. «
На мою думку, гарний висновок з негарного досвіду. Але, хочеться додати, що не тільки інші люди мають право на помилку, але й ви - теж. Ви не завжди можете передбачити дії інших ( навіть близьких) людей, і це їхня відповідальність, коли вони вчиняють погано.

«Напевно в мені залишилось це нерозуміння чому зі мною так вчинили.»
Зараз буде жорсткувато:
А чому з вами так вчиняти не можна? В чому ваша особливість?
До того ж, ви самі написали, що це може трапитися з будь ким. Тоді чому це не маєте бути ви?
На жаль , в нашому світі , навіть дуже хороші люди не застраховані від болю.

«Все ще є відчуття несправедливості, зради»
Якщо вони є, ці відчуття, вони ж справжні? Куди ж їх діти? І в загалі, вам навіщо прощати людину , яка завдала вам болю? Якщо я правильно зрозуміла, людина не вибачилась, та може взагалі вважає, що нічого поганого не зробила.

Підтримали: 1

Володимир Анатолійович Тарасенко

Светлана Матюха психолог

09.08.2025 12:14

Доброго дня.
Пропоную перестати мучити себе питаннями "Чому зі мною так вчинили?". Не потрібно заглядати в голову іншій людині й будувати цілий сюжет, спираючись лише на власні здогадки.
Зробив отже, це відповідає його системі цінностей. Важливіше інше: які ваші цінності? Саме від них варто відштовхуватися, вибудовуючи стосунки й кордони.Спробуйте придумати для себе стоп-фразу, щоб зупиняти болючи думки. Наприклад:
Стоп. Це вже було. У мене свої цінності.
Тож яким чином пробачення може допомогти вам укріпити власні кордони, а не зруйнувати їх?

Відредаговано автором 09-08-2025 12:17:16

Підтримали: 1

Володимир Анатолійович Тарасенко

Валентина Жемчужникова психолог

Київ · 09.08.2025 13:22

Мало понятно о чем речь, какие отношения с этим человеком, что конкретно произошло, был ли разговор про случившиеся между вами.
Что вы вкладываете в понятие простить другого?
Кто этот человек вам?
Продолжаете ли вы общение?
Чтобы простить нужно понять другого и прожить свои чувства. А еще про то, что другой имеет право на ошибку. А также про то, что важно, чтобы другой признал свою ошибку, попросил прощения. Без этого сложно искренне простить

Владимир Анатольевич Тарасенко психолог

Львів · 09.08.2025 16:21

цитата:

Такі ситуації авжеж травмують, але на жаль, від такого ніхто не застрахований.

Ключове тут "ніхто". Навіть, якщо вони пропрацьовані та продвинуті до рівня Будди. З тією відмінністю, що на рівні Будди, як мені здається, той випадок давно б уже залишився в минулому, тобто без травмуючого шлейфу в сьогодення(!)

цитата:

Просто потрібно мені навчитись приймати людей, якими вони є.

Виходить, поки що ви їх такими не сприймаєте. Цікаво, а що заважає? Можливо, сильна фіксація на власних очікуваннях щодо поведінки людей? Тобто "вірність" усталеним уявленням, як все має бути без можливості їх перегляду?

цитата:

Напевно в мені залишилось це нерозуміння чому зі мною так вчинили.

Тому що так вчиняти властиво людям. Щоправда, не всім. Чому з вами так вчинили? Напевно, тому що ви звичайна людина. Не божество(!) Ви часом не образились на "звичайна" людина?

цитата:

І це важко прийняти, навіть якщо я до людини відношусь добре, кожна людина має право на помилки.

Ви допускаєте, що "добре" у вашому розумінні може означати зовсім не добре у сприйнятті інших?
А якщо то була не помилка, що тоді? Чим, на вашу думку, могла керуватись та людина в такому разі?

цитата:

Можливо, якби я почула вибачення, то і пробачила швидше, а так це довгий процес...

Пробачення може бути щирим, а може і не бути таким. Як відрізнити? Чи не здається вам, що не всіх і не за все потрібно пробачати?

Наталия Горская психолог

Київ · 09.08.2025 17:10

Вам важливо визначитись з тим, який саме сенс Ви вкладаєте в слово "пробачити ".
Що зміниться для Вас, коли/якщо Ви "пробачите" цю людину?

Владимир Анатольевич Тарасенко психолог

Львів · 11.08.2025 17:18

цитата:

на слово "звичайна" я не ображаюсь. Напроти, я прагну більше адаптуватися до соціуму та не виділятися.

От цікаво, навіщо це вам - "злитись з ландшафтом" і не відсвічувати?

Адаптуватись може означати, що людина починає краще розуміти себе та інших навколо. Може налагоджувати щирі стосунки, не втрачаючи при цьому власної унікальності(!)

Щодо "не виділятись" - варто уточнити, що саме це значить у вашому розумінні? Аби ніхто не звертав уваги? За цим стоїть якесь побоювання, якщо звернуть таки увагу, тоді ... Зможете завершити речення?

Владимир Анатольевич Тарасенко психолог

Львів · 12.08.2025 12:55

цитата:

значить, що краще промовчу якщо моя думка дуже відрізняється від думки інших людей. Тому що потім починається нерозуміння та відкидання мене з групи.

Зрозуміло, це ваша стратегія. І, мабуть, вона з'явилась точно не вчора. Скоріше вже давно, під пвливом або під тиском певних причин та обставин.
Чи вдається вам у цій стратегії виділити не лише умовні плюси - адаптуватись на не виділятись, а й негативні? Адже вони теж присутні. Вірогідно, "залишаючись в тіні" ви можете втрачати саму себе(!) Втрачати повагу до власної цінності та унікальності...

Можливо, пам'ятаєте, коли і за яких обставин заради збереження належності до сім'ї чи групи відмовлялись від особистого проявлення?