Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 3 години тому: «Доброго дня Романе. Дуже співчуваю Вашому стану. Адже, коли так себе почуваєш, здається, саме життя зупинилося. Те, як Ви описуєте свій стан, дуже схоже на втрату сенсу життя і п»
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 4 години тому: «Доброго ранку! Ви пишете "В последние два месяца усились визуализации на различные негативные ситуации..." Я правильно Вас зрозуміла, візуалізації були і раніше? Просто тепер так»
Дмитро Олексійович Ратушний
Дмитро Олексійович Ратушний 5 годин тому: «Добрий день. Похоже вы пытаетесь и возможно в перспективе хотели бы посмотреть на себя и на отца реалистично, принять себя и его. На данном этапе, вы смотрите с позиции травмы. Опр»
Питання від: Nicka861 Вік: 26

Як пробачити людину, яка завдала болю?

Добрий день. Яким чином можна пробачити людину, яка заподіяла шкоди? Начебто і зла не тримаю, і мене це не зупиняє від того щоб рухатися далі по життю. Але як то кажуть, коли боляче болить. Дякую заздалегідь за відповіді.
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Доброго дня!
цитата:
ЯК ПРОБАЧИТИ ЛЮДИНУ, ЯКА ЗАВДАЛА БОЛЮ?

Ваше питання передбачає наявність прагнення вибачити. Та чи дійсно ви його усвідомлюєте?
Щоби грунтовно, а не поспіхом вам відповісти, потрібно більше інформації. Наприклад, яким чином та людина завдала вам болю? Хто вона для вас, ким доводиться? Як давно сталася подія?
До речі, та людина просила у вас вибачення? Пояснювала, чим керувалась, завдаючи болю? Обіцяла більше так не робити?

цитата:
Начебто і зла не тримаю

Зла не тримаєте на цей час. А тоді, коли все сталося, які почуття переживали?
Що є на тепер до тієї людини?

цитата:
мене це не зупиняє від того щоб рухатися далі по життю

Знову ж таки, варто внести ясність. Про що йдеться, коли ви зазначаєте, ніби відсутність для вас не зупиняє рухатись далі по життю?
Добрий день. Я так розумію, подія в минулому. Але Ви ніколи собі не задавали питання, до чого мені ця ситуація, що я з неї винесу для себе, щоб це було поштовхом до розвитку? Поміркуйте над цим...
...
Доповнення від автора питання ·
Коли я поділилась з близькою людиною своїми переживаннями, вона потім використала цю інформацію проти мене. Тут частково є і моя провина, мені не потрібно було довіряти.
Погоджуюсь з колегами, інформації мало.
Загалом, в ситуаціях, які залишились в минулому, але емоційно тригерять, важливо глибше розбиратись.
Зазвичай всередині залишається "щось", що так і не було "назване словами", не було проаналізоване, не були виражені емоції, не були призначені "сенси".
Також можливо і таке, що та ситуція "нагадала " певні більш ранні травмуючі обставини, які могли "відкинути" Вас з Дорослої позиції (яка ніби раціонально розуміє, що "не варто було довіряти ") до стану травмованої внутрішньої дитини (яка знаходиться на іншому рівні, тілесно-емоційному, рівні "допонятійного" мислення , де "не працюють" раціональні доводи. )

А ще є сенс прояснити, який саме зміст Ви вкладаєте в слово "пробачити ".
Що саме Ви хотіли б отримати, якщо Вам би вдалося "пробачити " ту людину?
Доповнення від автора питання ·
Такі ситуації авжеж травмують, але на жаль, від такого ніхто не застрахований. Просто потрібно мені навчитись приймати людей, якими вони є. Напевно в мені залишилось це нерозуміння чому зі мною так вчинили. І це важко прийняти, навіть якщо я до людини відношусь добре, кожна людина має право на помилки. Можливо, якби я почула вибачення, то і пробачила швидше, а так це довгий процес...Все ще є відчуття несправедливості, зради, хоч і не злюсь давно.
«ЯК ПРОБАЧИТИ ЛЮДИНУ, ЯКА ЗАВДАЛА БОЛЮ?»

Через зцілення « болю»

Те, що ви описуєте, дуже схоже на ситуацію, коли розумом ви вже ніби пробачили, але емоційно рана ще не загоїлася.
Можна уявити це як фізичну травму: навіть якщо лікар зшив рану, шрам ще довго болить при дотику. Так само з емоційними ранами — вони заживають не календарем, а процесом проживання.
Дайте собі право на біль, бо це сигнал, що у вас забрали щось важливе: довіру, безпеку, мрії. Усвідомлення втрати та проживання емоцій (суму, злості, розчарування) — необхідний крок.

«Такі ситуації авжеж травмують, але на жаль, від такого ніхто не застрахований. Просто потрібно мені навчитись приймати людей, якими вони є. «
На мою думку, гарний висновок з негарного досвіду. Але, хочеться додати, що не тільки інші люди мають право на помилку, але й ви - теж. Ви не завжди можете передбачити дії інших ( навіть близьких) людей, і це їхня відповідальність, коли вони вчиняють погано.

«Напевно в мені залишилось це нерозуміння чому зі мною так вчинили.»
Зараз буде жорсткувато:
А чому з вами так вчиняти не можна? В чому ваша особливість?
До того ж, ви самі написали, що це може трапитися з будь ким. Тоді чому це не маєте бути ви?
На жаль , в нашому світі , навіть дуже хороші люди не застраховані від болю.

«Все ще є відчуття несправедливості, зради»
Якщо вони є, ці відчуття, вони ж справжні? Куди ж їх діти? І в загалі, вам навіщо прощати людину , яка завдала вам болю? Якщо я правильно зрозуміла, людина не вибачилась, та може взагалі вважає, що нічого поганого не зробила.
Доброго дня.
Пропоную перестати мучити себе питаннями "Чому зі мною так вчинили?". Не потрібно заглядати в голову іншій людині й будувати цілий сюжет, спираючись лише на власні здогадки.
Зробив отже, це відповідає його системі цінностей. Важливіше інше: які ваші цінності? Саме від них варто відштовхуватися, вибудовуючи стосунки й кордони.Спробуйте придумати для себе стоп-фразу, щоб зупиняти болючи думки. Наприклад:
Стоп. Це вже було. У мене свої цінності.
Тож яким чином пробачення може допомогти вам укріпити власні кордони, а не зруйнувати їх?

Відредаговано автором 09-08-2025 12:17:16

Мало понятно о чем речь, какие отношения с этим человеком, что конкретно произошло, был ли разговор про случившиеся между вами.
Что вы вкладываете в понятие простить другого?
Кто этот человек вам?
Продолжаете ли вы общение?
Чтобы простить нужно понять другого и прожить свои чувства. А еще про то, что другой имеет право на ошибку. А также про то, что важно, чтобы другой признал свою ошибку, попросил прощения. Без этого сложно искренне простить
...
цитата:
Такі ситуації авжеж травмують, але на жаль, від такого ніхто не застрахований.

Ключове тут "ніхто". Навіть, якщо вони пропрацьовані та продвинуті до рівня Будди. З тією відмінністю, що на рівні Будди, як мені здається, той випадок давно б уже залишився в минулому, тобто без травмуючого шлейфу в сьогодення(!)

цитата:
Просто потрібно мені навчитись приймати людей, якими вони є.

Виходить, поки що ви їх такими не сприймаєте. Цікаво, а що заважає? Можливо, сильна фіксація на власних очікуваннях щодо поведінки людей? Тобто "вірність" усталеним уявленням, як все має бути без можливості їх перегляду?

цитата:
Напевно в мені залишилось це нерозуміння чому зі мною так вчинили.

Тому що так вчиняти властиво людям. Щоправда, не всім. Чому з вами так вчинили? Напевно, тому що ви звичайна людина. Не божество(!) Ви часом не образились на "звичайна" людина?

цитата:
І це важко прийняти, навіть якщо я до людини відношусь добре, кожна людина має право на помилки.

Ви допускаєте, що "добре" у вашому розумінні може означати зовсім не добре у сприйнятті інших?
А якщо то була не помилка, що тоді? Чим, на вашу думку, могла керуватись та людина в такому разі?

цитата:
Можливо, якби я почула вибачення, то і пробачила швидше, а так це довгий процес...

Пробачення може бути щирим, а може і не бути таким. Як відрізнити? Чи не здається вам, що не всіх і не за все потрібно пробачати?
...
Вам важливо визначитись з тим, який саме сенс Ви вкладаєте в слово "пробачити ".
Що зміниться для Вас, коли/якщо Ви "пробачите" цю людину?
...
Доповнення від автора питання ·
Від людини вибачення я не чекаю, тому що його ніколи не буде. На даний момент, ми не підтримуємо зв'язок. Мої спроби все обговорити не увінчалися успіхом. Хочеться пробачити, щоб вирости над ситуацією, сформувати більш зрілий спосіб реагування, прийняти реальність. Не знаю навіть чи свідомим чи ні було її рішення так зі мною вчинити. Я "в повній темряві" чому так склалося, навіщо, чим людина керувалася, чи розуміє щось, я не знаю.
Доповнення від автора питання ·
Дякую за ваші запитання, не відповідаю на все задля збереження анонімності.
Доповнення від автора питання ·
Володимир Анатолійович, на слово "звичайна" я не ображаюсь. Напроти, я прагну більше адаптуватися до соціуму та не виділятися.
цитата:
на слово "звичайна" я не ображаюсь. Напроти, я прагну більше адаптуватися до соціуму та не виділятися.

От цікаво, навіщо це вам - "злитись з ландшафтом" і не відсвічувати?

Адаптуватись може означати, що людина починає краще розуміти себе та інших навколо. Може налагоджувати щирі стосунки, не втрачаючи при цьому власної унікальності(!)

Щодо "не виділятись" - варто уточнити, що саме це значить у вашому розумінні? Аби ніхто не звертав уваги? За цим стоїть якесь побоювання, якщо звернуть таки увагу, тоді ... Зможете завершити речення?
...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 384114 для Володимир Анатолійович

Не виділятись - значить, що краще промовчу якщо моя думка дуже відрізняється від думки інших людей. Тому що потім починається нерозуміння та відкидання мене з групи.
цитата:
значить, що краще промовчу якщо моя думка дуже відрізняється від думки інших людей. Тому що потім починається нерозуміння та відкидання мене з групи.

Зрозуміло, це ваша стратегія. І, мабуть, вона з'явилась точно не вчора. Скоріше вже давно, під пвливом або під тиском певних причин та обставин.
Чи вдається вам у цій стратегії виділити не лише умовні плюси - адаптуватись на не виділятись, а й негативні? Адже вони теж присутні. Вірогідно, "залишаючись в тіні" ви можете втрачати саму себе(!) Втрачати повагу до власної цінності та унікальності...

Можливо, пам'ятаєте, коли і за яких обставин заради збереження належності до сім'ї чи групи відмовлялись від особистого проявлення?
...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 384133 для Володимир Анатолійович

З негативних це тривожність, постійний аналіз своїх думок та поведінки.

Наприклад, серед колег сказала, що читаю одну серію книг (фентезі), вони з мене посміялися. Таких випадків багато. Сама атмосфера в колективі трохи напружена. Тому з ними намагаюсь спілкуватися лише по роботі.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.