Як побудувати здорові стосунки ? Постійно себе виную що роблю все не так,чекаю що хтось пожаліє

Построить здоровые отношения возможно лишь!!! став здоровой психологически. А пока что этого здоровья не наблюдается.
Ведь "натягивать улыбку", "быть удобной", "стелиться" может только психологически травмированный человек.
Предположу, что травмы детские, из отношений с родителями (мамой?). С ними тоже для выживания было необходимо быть удобной и послушной? Заслуживать любовь или даже просто нормальное (даже НЕ хорошее) к себе отношение?
Потому что подобная установка не приобретается в зрелом возрасте.

Доброго ранку!

Має приїхати у відпуску,а я незнаю чи хочу знову стелитися,затягувати усмішку,і тішитися ним.

Відчувається, що ви на межі якогось важливого рішення про себе і про стосунки. Вчиняти, як раніше, вже несила, втомились і розчарувались в тій моделі, а но-новому ще не знаєте як. Адже в досвіді не було нічого подібного.
До того ж, підтискає думка

Я розумію що він служить,йому важко.

Що за цим усим стоїть? На чому побудована ваша модель взаємин зі значимими людьми?
Напевно, наріжним каменем виступає досвід дитинтства, коли за елементарну увагу до себе, а тим більше за добре ставлення, не кажучи вже про любов, доводилось підлаштовуватись та пересувати свої бажання на другий план(!)
Згодом ця модель втілилась у конкретну поведінку

перебувала в стосунках де все робила для того щоб мене любили. Завжди посміхалася,чекала кожної зустрічі,згладжувала всі гострі кути,старалася уникати конфліктів,ковтала те що мені не подобається.

Отже, усі ці приклади говорять, що вам бракує ДОБРОГО ставлення, передусім, до себе(!) Тому на часі переосмислення власної історії життя і набутого досвіду. Що вкрай важливо визнати - ніякої вашої вини НЕМА. Так сталося, на жаль.

Що ж робити, спитаєте ви? Бути за себе! Обирати себе! Перестати жертвувати собою! Стати на шлях відновлення власної самоцінності!
Не відмовлятись від своєї доброти і щирості. Натомість вчитись оберігати свій душевний спокій і не давати нікому використовувати вас.
Звісно, самотужки із такими складними завданнями впоратись практично неможливо. Зате у співпраці з психологом - цілком реально.

Від мене вам відео
"Здоровые отношения. Как построить?"
https://upsihologa.com.ua/audio-video-558

Відредаговано автором 14-04-2025 09:07:28

У вас запрос на длительную терапию. Вы, скорее всего, воспроизводите детский сценарий и детские переживания, где надо заслуживать любовь, быть идеальной. Не было опыта принятия и осознания, что вас любят просто так. И потому сейчас вы так стараетесь. Но счастливой не стать таким способом, вы это уже и сама замечаете. И отношений здоровых не построить.
Поэтому вам нужна работа с психотерапевтом, в отношениях с которым вы начнете по другому относиться к себе и строить отношения с другими.
Если надумаете - обращайтесь.

Доброго дня.

Враховуючи описану Вами поведінку, це дійсно не просто постійно її підтримувати, більше того, практично неможливо, без серйозної шкоди для себе. І чим далі тягнути з себе такі прояви, тим важче це буде для Вас і мало кому принесе радість.
Насправді впоратись і змінити це, змінити відношення в стосунках на більш здорове, досить складний процес, і точно не через одну-дві рекомендації тут. Для цього потрібна терапія, і детальне обговорення Ваших почуттів, мотивів і поведінки.
Але для початку, спробуйте бодай для себе визначити і чітко зрозуміти, чого Вам хочеться, що хочеться отримувати, що давати, як Ви б хотіли взаємодіяти з чоловіком та дітьми, що конкретно від них - ранить Вас і не влаштовує. Чи тільки в спілкуванні Ви відмовляєте собі справжній і догождаєте їм, чи і в інших сферах життя відсуваєте себе та свої бажання на інший план?
Важливо завжди починати із спостереження, рефлексії до свого життя, і принаймні визначення чіткого проблених сфер

Добрий день. Базою вашого запиту є побудова здорових відносин з собою. Реставрувати самоцінність. Паралельно досліджувати досвід відносин з чоловіками,як він формувався.

Це запит на достатньо тривалу індивідуальну роботу з психотерапевтом.

Ваш текст пронизаний втомою й водночас великим бажанням бути важливою, коханою, поміченою. У ньому багато про тривале самопожертвування, про очікування прийняття, можливо як компенсацію за непрожите в дитинстві. І водночас звучить момент пробудження - ви вже бачите, як багато віддали, і як мало в тому місця для вас самої. Це важливо що ви це бачите. Іноді найсміливіший крок - це не терпіти далі, а звернутися по допомогу.