Депресія

Доброго вечора.
Ви пишете "...після закінчення школи у мене розвинулася депресія і апатія. Я замкнулася в собі, перестала спілкуватися з усіма своїми друзями"
На Вашу думку, що могло спровокувати депресію та апатію після закінчення школи? Що відбувалося з Вами у той період? Які ситуації чи події могли викликати сильний стрес, розчарування, обман, зневіру, втрату себе та цілей свого життя...?
Насправді, з тим, що відбувається з Вами, потрібно не боротися, а розбиратися. Бо чим сильніше намагатися проблему знищити, або від неї "відвернутися" чи "втекти", тим більшою вона буде ставати. Так, як сталося і з Вашою вагою.
Адже, судячи з усього, є купа непрожитих дитячих травм та проблем, які "виходять назовні" у вигляді зайвої ваги та переїдання.
Що таке зайва вага? Як правило - це підсвідоме намагання захистити себе від якогось сильного душевного болю.
Що таке переїдання? У більшості випадків, у такий спосіб, ми щось невирішене, знову ж таки, намагаємося "заїсти", тобто, приховати від себе.
Але ж проблеми нікуди не діваються. І якщо з ними не розбиратися, вони переходять на рівень психо-соматики. От як у Вас, - почалися проблеми із зайвою вагою.
Насправді, Ваше питання - це запит на психо терапію.

Ви пишете "Після закінчення школи я чомусь зловила себе на думці, що моє життя закінчилось..."
Як на мене, починати потрібно саме з цього моменту. Адже, якщо всередині є несвідома установка, що "життя закінчилося", нове початися просто не може. Хто і що Вам міг говорити про закінчення школи? Хто з Ваших рідних, знайомих, значимих людей міг говорити, що життя триває тільки поки навчаєшся в школі, а потім... починаються суцільні проблеми і життя закінчується? Це перше.
Друге. "... в університеті зі мною трапився булінг зі сторони викладача..."
Судячи з усього, для вас це був сильний стрес, образа, страх, витіснений гнів,... який Ви до цих пір так і не прожили. І з цим боротися неможливо. Бо це "застряглі" переживання, які до цих пір "сидять" у Вас всередині. "Я почала дуже нервувати і через це багато їсти. Все це призвело до втрати мотивації і повної апатії...". До моменту булінгу з боку викладача, були в дитинстві якісь ситуації, коли Вас ображали? Як до Вас ставилися батьки в дитинстві? Чи підтримували вони Вас, коли таке сталося з викладачем? Які стосунки між батьками? Адже, судячи з того, що Ви пишете "Вдома мене постійно тикають із зайвою вагою і це дуже пригнічує.." говорити про довірливі відносини не приходиться...
Насправді, найкраще - почати одразу працювати індивідуально. Бо якими б не були професійними поради на форумі психологів, Ваша проблема потребує серйозних внутрішніх трансформацій, що без індивідуальної терапії зробити практично неможливо.

Мені дуже шкода, що так склалося у Вас з батьками. Як на Вашу думку, вони були щасливими людьми? І які у них були стосунки з їх батьками?

Я не просто так задала своє питання про щастя у батьків...
Кожна людина народжується в певній родині, де стосунки мають свої особливості. І от саме ці особливості передаються автоматично їх дітям. Тобто, якщо батьки перебували у співзалежних стосунках, де один відігравав роль тирана (аб'юзера), а інший - "жертви", то їх дитина несвідомо наслідує саме такий принцип побудови стосунків з оточуючим світом. Окрім того, аб'юзер та жертва - взаємозамінні ролі. Тобто, одна і та ж людина може за якихось обставин бути тираном, а за інших - жертвою. От як і з Вами. Ви періодично потерпали від булінгу різних людей, як батьків, так і сторонніх...
"В мене були погані стосунки з ними... Батьки завжди сварилися одне з одним. Тато був тираном і алкоголиком, а мати жертвою абьюзу та насилля..."
Тобто, Ви перебували в ролі "жертви". Але при цьому, не усвідомлюючи цього, ще й перебуваєте в прихованій, латентній, формі аб'юзерства по відношенню до своїх батьків. "Вони вже померли, та я і досі не пробачила їх за своє дитинство"... Адже, "не пробачила" означає, що я ненавиджу своїх батьків і не має ніякого значення, що вони вже померли. Має значення лише внутрішній стан по відношенню до інших.
Окрім того, якщо ми росли в атмосфері насилля, ми несвідомо це насилля починаємо притягувати до себе протягом свого життя. Тобто, та система стосунків, в якій ми виросли, потім стає системою, в якій ми продовжуємо жити. І виходячи з цього, стає зрозумілим, що поява буллінгера-викладача була цілком закономірна ..
Ви скажете, то що робити, якщо вже все так склалося?
А Я вам відповім, що єдиний шлях - це вийти із системи співзалежності та насилля і нарешті навчитися бути самодостатньою ( не плутати з самостійністю).
Самодостатня людина не несе за собою накопичені образи, претензії та страхи
Вона їх переписала у свій такий необхідний, нехай, і болючий досвід. І пройшла ініціацію прощення себе та всіх тих, хто спричинив їй зло протягом її життя. Щоб нарешті відпустити разом із ними і свій весь той біль, який накопичувався роками.
Ваша повнота та переїдання - це психо-соматика, несвідоме бажання захисти себе від болю та образ. Тому чим швидше Ви почнете індивідуально пропрацьовувати свої внутрішні проблеми, тим швидше почнете жити своє щасливе життя, а не повторювати життя своїх батьків. Що пройшло у страхах, образах, ненависті та п'янстві.

розвинулася депресія і апатія. Я набрала 22 кг і тепер у мене ожиріння 1 ступеня. Я не можу схуднути, я здаюся. Я боюся, що з мене знущатимуться.

Добрый день. То о чем вы пишите вызывает грусть.

Вдома мене постійно тикають із зайвою вагою і це дуже пригнічує.

Действия вашего окружения дома вызывают злость.

Я замкнулася в собі, перестала спілкуватися з усіма своїми друзями.

Очевидно вы хотите себя услышать, то есть те переживания, которые с вами происходят. И разобраться решить свою проблему. И вы достаточно ясно описываете свои чувства и испытываемые эмоции.

Я боюся, що з мене знущатимуться.

Неприятно конечно, но еще не свершившийся факт. Здесь я бы рекомендовала остановиться, оглянуться и посмотреть кто из вашего окружения над вами не смеется, а наоборот поддерживает. И я вас поддерживаю в том, что обратились за помощью к психологу на этот сайт. Если нет рядом теплых людей, тогда в помощь психотерапия.

Звідси невпевненість в собі і комплекси. Що з цим робити? Як з цим боротися?

Обращайтесь за помощью. Я работаю с темами неуверенности в себе и комплексами.