Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Валентина Михайловна Жемчужникова
Валентина Михайловна Жемчужникова 10 годин тому: «Нет, с детьми недопустимы поцелуи в губы, трогания за попу, и другие подобные проявления. И вы вполне можете достаточно жестко пресечь это, сказав четко про то, что вам такое не н»
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 13 годин тому: «Доброго вечора. Насправді, адекватність в стосунках з рідними людьми цілком залежить від сприйняття самих стосунків. Те, що нормально для одних, для інших може сприйматися як неад»
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 16 годин тому: «Добрій день! цитата: «Очень сильное выгорание ,проблема с рутиной» Эх, знать бы истинные причины выгорания(!) Но как это сделать? В Вашем посте идет речь о многих фигурах, нагруж»
Питання від: nikff0 Вік: 19

Депресія

ВІтаю! Моя проблема в тому, що після закінчення школи у мене розвинулася депресія і апатія. Я замкнулася в собі, перестала спілкуватися з усіма своїми друзями. Я набрала 22 кг і тепер у мене ожиріння 1 ступеня. З огляду на занижену самооцінку з дитинства, це сильно заважає жити. Я не можу схуднути, я здаюся. Я боюся, що з мене знущатимуться. Вдома мене постійно тикають із зайвою вагою і це дуже пригнічує. Звідси невпевненість в собі і комплекси. Що з цим робити? Як з цим боротися?
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Доброго вечора.
Ви пишете "...після закінчення школи у мене розвинулася депресія і апатія. Я замкнулася в собі, перестала спілкуватися з усіма своїми друзями"
На Вашу думку, що могло спровокувати депресію та апатію після закінчення школи? Що відбувалося з Вами у той період? Які ситуації чи події могли викликати сильний стрес, розчарування, обман, зневіру, втрату себе та цілей свого життя...?
Насправді, з тим, що відбувається з Вами, потрібно не боротися, а розбиратися. Бо чим сильніше намагатися проблему знищити, або від неї "відвернутися" чи "втекти", тим більшою вона буде ставати. Так, як сталося і з Вашою вагою.
Адже, судячи з усього, є купа непрожитих дитячих травм та проблем, які "виходять назовні" у вигляді зайвої ваги та переїдання.
Що таке зайва вага? Як правило - це підсвідоме намагання захистити себе від якогось сильного душевного болю.
Що таке переїдання? У більшості випадків, у такий спосіб, ми щось невирішене, знову ж таки, намагаємося "заїсти", тобто, приховати від себе.
Але ж проблеми нікуди не діваються. І якщо з ними не розбиратися, вони переходять на рівень психо-соматики. От як у Вас, - почалися проблеми із зайвою вагою.
Насправді, Ваше питання - це запит на психо терапію.
...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 379533 для Алла Григорівна

Після закінчення школи я чомусь зловила себе на думці, що моє життя закінчилось і почалося щось нове, проте в університеті зі мною трапився булінг зі сторони викладача. Я почала дуже нервувати і через це багато їсти. Все це призвело до втрати мотивації і повної апатії. Я розумію, що проблема і з цим треба боротися, але не виходить. Тому звертаюся до спеціаліста.
Ви пишете "Після закінчення школи я чомусь зловила себе на думці, що моє життя закінчилось..."
Як на мене, починати потрібно саме з цього моменту. Адже, якщо всередині є несвідома установка, що "життя закінчилося", нове початися просто не може. Хто і що Вам міг говорити про закінчення школи? Хто з Ваших рідних, знайомих, значимих людей міг говорити, що життя триває тільки поки навчаєшся в школі, а потім... починаються суцільні проблеми і життя закінчується? Це перше.
Друге. "... в університеті зі мною трапився булінг зі сторони викладача..."
Судячи з усього, для вас це був сильний стрес, образа, страх, витіснений гнів,... який Ви до цих пір так і не прожили. І з цим боротися неможливо. Бо це "застряглі" переживання, які до цих пір "сидять" у Вас всередині. "Я почала дуже нервувати і через це багато їсти. Все це призвело до втрати мотивації і повної апатії...". До моменту булінгу з боку викладача, були в дитинстві якісь ситуації, коли Вас ображали? Як до Вас ставилися батьки в дитинстві? Чи підтримували вони Вас, коли таке сталося з викладачем? Які стосунки між батьками? Адже, судячи з того, що Ви пишете "Вдома мене постійно тикають із зайвою вагою і це дуже пригнічує.." говорити про довірливі відносини не приходиться...
Насправді, найкраще - почати одразу працювати індивідуально. Бо якими б не були професійними поради на форумі психологів, Ваша проблема потребує серйозних внутрішніх трансформацій, що без індивідуальної терапії зробити практично неможливо.
...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 379538 для Алла Григорівна

Так, це був стрес, бо я не розуміла, чому саме до мене таке відношення, адже мені хотілося вчитися і я цікавилася предметом. В початковій школі зі сторони однокласників та вчительки теж був булінг, проте батьки ніяк на це не реагували. В мене були погані стосунки з ними. Вони вже померли, та я і досі не пробачила їх за своє дитинство. Батьки завжди сварилися одне з одним. Тато був тираном і алкоголиком, а мати жертвою абьюзу та насилля. Тому, модель сім'ї в мене не дуже гарна. Я живу з тіткою, але вона часто каже не приємні слова щодо моєї ваги. Довіри в мене до людей немає. Я б навіть сказала, що майже завжди я чекаю ніж у спину і вже завчасно аналізую людину по її словам та поведінці. Дякую, що відповідаєте, мені це дуже важливо і приємно. Вибачте, що так багато пишу.
Доповнення від автора питання ·
Я думаю, що ні. Жити в страху точно не добре. Не думаю, що моя мама була щаслива поряд з людиною, яка її не любила, не цінувала. А от щодо їх стосунків з батьками... Тато був залюбленою, але жорстокою дитиною. мама теж, на мою думку, була улюбленицею, але теж напевне бачила не дуже гарні відносини між батьками. Я мало що знаю про маму, бо ніколи не була з нею близька. Все дитинство мені здавалося, що вона люить інших дітей більше ніж мене, на відміну від тата.
Я не просто так задала своє питання про щастя у батьків...
Кожна людина народжується в певній родині, де стосунки мають свої особливості. І от саме ці особливості передаються автоматично їх дітям. Тобто, якщо батьки перебували у співзалежних стосунках, де один відігравав роль тирана (аб'юзера), а інший - "жертви", то їх дитина несвідомо наслідує саме такий принцип побудови стосунків з оточуючим світом. Окрім того, аб'юзер та жертва - взаємозамінні ролі. Тобто, одна і та ж людина може за якихось обставин бути тираном, а за інших - жертвою. От як і з Вами. Ви періодично потерпали від булінгу різних людей, як батьків, так і сторонніх...
"В мене були погані стосунки з ними... Батьки завжди сварилися одне з одним. Тато був тираном і алкоголиком, а мати жертвою абьюзу та насилля..."
Тобто, Ви перебували в ролі "жертви". Але при цьому, не усвідомлюючи цього, ще й перебуваєте в прихованій, латентній, формі аб'юзерства по відношенню до своїх батьків. "Вони вже померли, та я і досі не пробачила їх за своє дитинство"... Адже, "не пробачила" означає, що я ненавиджу своїх батьків і не має ніякого значення, що вони вже померли. Має значення лише внутрішній стан по відношенню до інших.
Окрім того, якщо ми росли в атмосфері насилля, ми несвідомо це насилля починаємо притягувати до себе протягом свого життя. Тобто, та система стосунків, в якій ми виросли, потім стає системою, в якій ми продовжуємо жити. І виходячи з цього, стає зрозумілим, що поява буллінгера-викладача була цілком закономірна ..
Ви скажете, то що робити, якщо вже все так склалося?
А Я вам відповім, що єдиний шлях - це вийти із системи співзалежності та насилля і нарешті навчитися бути самодостатньою ( не плутати з самостійністю).
Самодостатня людина не несе за собою накопичені образи, претензії та страхи
Вона їх переписала у свій такий необхідний, нехай, і болючий досвід. І пройшла ініціацію прощення себе та всіх тих, хто спричинив їй зло протягом її життя. Щоб нарешті відпустити разом із ними і свій весь той біль, який накопичувався роками.
Ваша повнота та переїдання - це психо-соматика, несвідоме бажання захисти себе від болю та образ. Тому чим швидше Ви почнете індивідуально пропрацьовувати свої внутрішні проблеми, тим швидше почнете жити своє щасливе життя, а не повторювати життя своїх батьків. Що пройшло у страхах, образах, ненависті та п'янстві.
цитата:
розвинулася депресія і апатія. Я набрала 22 кг і тепер у мене ожиріння 1 ступеня. Я не можу схуднути, я здаюся. Я боюся, що з мене знущатимуться.

Добрый день. То о чем вы пишите вызывает грусть.

цитата:
Вдома мене постійно тикають із зайвою вагою і це дуже пригнічує.

Действия вашего окружения дома вызывают злость.

цитата:
Я замкнулася в собі, перестала спілкуватися з усіма своїми друзями.

Очевидно вы хотите себя услышать, то есть те переживания, которые с вами происходят. И разобраться решить свою проблему. И вы достаточно ясно описываете свои чувства и испытываемые эмоции.

цитата:
Я боюся, що з мене знущатимуться.

Неприятно конечно, но еще не свершившийся факт. Здесь я бы рекомендовала остановиться, оглянуться и посмотреть кто из вашего окружения над вами не смеется, а наоборот поддерживает. И я вас поддерживаю в том, что обратились за помощью к психологу на этот сайт. Если нет рядом теплых людей, тогда в помощь психотерапия.

цитата:
Звідси невпевненість в собі і комплекси. Що з цим робити? Як з цим боротися?

Обращайтесь за помощью. Я работаю с темами неуверенности в себе и комплексами.
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.