Не можу перетравити емоції

Я думаю що може я не маю права злитися на нього, що це я справді винна що я не створила в нашій сім'ї гармонію і може це дійсно через мене він в лікарні що я не даю достатньо підтримки йому, може він не хоче враховувати мої потреби бо це все неважливо і я забагато хочу - якихось ідеальних стосунків. А якщо взагалі від нього піду то може бути ще гірше і це мене лякає. Але я навіть говорити з ним не хочу від злості

Я переживаю за нього але разом з цим стільки злості що вже здається ніби ненавиджу. Наскільки він може бути байдужим до моїх потреб і робити себе якщо щось не так бідолашним, то хвороби то проблеми і я не можу нормально досягнути з ним якихось домовленостей, а щодо того щоб піти то і самій страшно як я буду жити далі і буду винною що залишила його у важкому стані

Как давно и как много МЧ пьет?
- МЧ сейчас 35 л, пить начал по сути с подросткового возраста, то есть около 20 лет пил, были разные периоды, когда дни на пролет с друзьями литрами, последнее время меньше но был заметно пяным по несколько раз в неделю, около года уже почти не пил, и в это время начал ложиться в стационар регулярно, например после стрессовых событий на работе но при этом перед больницей и со мной ссора обязательно происходила не раз

У него какой-то диагноз, если он уходит в клинику? Если да, то какой?
- Ему чего то конкретного не говорили, что то вроде невроз или всд, но препараты назначали от депрессии, интоксикации, отека мозга, для стабилизации работы сердца и тд.

Что значит, что вы не можете перетравить эмоции?
- Например я злюсь но сделать с этим ничего не могу и эта злость внутри меня держится и создает дискомфорт, даже на физическом уровне тошнит от этого

↩ Реакція на відповідь № 378971 для Валентина Михайловна

"Как вам живется с мужчиной-алкоголиком"
Чувствую, что очень сильно устала от всего этого. Нет надежды уже что будет лучше. Вот он вроде как перестал злоупотреблять, но легче в отношениях не стало, и какое-то пренебрежение и непонимание чувствуется, хоть и на словах весь такой хороший..Такое чувство, что меня обманывают.

Так, він сильно зловживав - це його відповідальність, а що було в цей час з вами? Чому не поставили умову одразу - або я, або алкоголь?
– Я не вважала що маю право ставити ультиматуми взагалі, і вважала це не гідною поведінкою. Також я не думала що проблема настільки серйозна, як бачу зараз. Ще одна причина, я думала що він не вибере відмовитися від своєї звички вживати алкоголь заради мене, тобто швидше покине або буде переконувати що в цьому нічого такого. На не ультимативні, а більш м'які намагання домовитися так і було до речі, він переконував що в цьому нічого такого. Загалом мені самій важко було зрозуміти що мені це принципово потрібно і так важливо і що я можу чогось досягнути ультиматумами. Зараз я інакше це бачу і наприклад не починала б стосунки з чоловіком з алкоголізмом, а якби дізналась не одразу то припинила б такі стосунки, бо мені не подобається бути в ролі людини, яка змушує когось змінюватися попри власну волю.

"пояснив це тим що я якесь слово сказала не так і це його образило."
Ви дійсно якесь слово сказали, може, пам'ятаєте яке?
— Так, я пам'ятаю що я сказала лайливе слово, в контексті того що він на мою думку вчиняє несправедливо щодо мене, лише не для того щоб образити, а щоб пояснити як почуваюся в такій ситуації. І я не вважаю що такі слова є причинами для того щоб мужчина кричав на жінку так щоб було страшно.

Знову запитання
цитата:
"Бо думаю що він спеціально робив речі, які мене засмучуюсь, щоб я була невдоволена, щоб насваритися на мене ніби я неправильно висловилась і як результат після цього піти в лікарню.."
Як вважаєте, навіщо це йому? Він вами маніпулює. уникає відповідальності, не може самокритично подивитись на свої діЇ?
— Я не думаю що він це робить спеціально, але так мені відчувається це що відбувається в нас. Думаю що він маніпулює, сам того не помічаючи.

цитата:
"І мене роздирає від цієї злості та нав'язаної провини."
Чи бачите можливість не брати на себе провину, навіть якщо її нав'язує чоловік?
— Я хочу щоб він розумів як я почуваюся в цій ситуації. Чому він не міг піти в лікарню зразу після стресової ситуації на роботі, якщо йому було дійсно погано — наче йому спеціально треба було спершу зі мною посваритися. Бо якби я могла йому сказати що мене турбує і це було почуто а не сприйнято як образа то і сварки б не було.

цитата:
"І ситуація виглядає так ніби я повинна відмовитися від того що для мене важливо (право щоб мені повідомляв коли затримується та попереджав про свої плани), бо він бідолашний."
Якщо без злості подивитись на зміст проблеми, то які можуть бути, на ваш погляд, у чоловіка причини не повідомляти вам про затримки і про плани заздалегідь?
— Для нього це не так важливо як для мене мабуть. Не знаю.

цитата:
При цьому ніби немаю права нічого пред'явити.
Між іншим, слово "пред'ява" зазвичай вживається в кримінальному середовищі і означає наїзд, жорстку претензію. А ви з чоловіком, сподіваюсь, не належите до тієї субкультури.
— Ми не належимо до цієї субкультури і я не знала що це слово вживається в кримінальному середовищі, але я і не вважаю що це слово є власністю кримінального середовища, тобто навіть якщо зазвичай воно вживається в такому середовищі, це не означає що я не маю права його використовувати, чи що якщо я його використовую, то це означає якусь приналежність до кримінального середовища. Я це слово вжила в значенні, що я в цій ситуації відчуваю, що я не в праві звернути увагу на те що мені не подобається, і наполягти на тому, щоб це враховували. Та по суті якби я могла собі дозволити виражати що мені боляче і важко в той час як людина взагалі в лікарні, то це справді було б дуже жорсткою претензією, адже не знаю насправді наскільки йому погано. Але і мені боляче що постійно я як порожнє місце для нього.

↩ Реакція на відповідь № 378989 для Володимир Анатолійович

"у випадку з пияцтвом ніякі умовляння НЕ ПРАЦЮЮТЬ"
— я про це все мало знала і розуміла раніше, поки стосунки з чоловіком не стали для мене чимось на кшталт домашнього пекла.

"заява - "або я, або алкоголь" в цьому відношенні геть не шантах взагалі, як багато хто думає"
— по суті десь рік тому я цю умову почала ставити, не в такому форматі, а пояснюючи що я не можу та не хочу жити з людиною з алкоголізмом. І він майже й перестав пити в результаті, але зараз наслідки зі здоров'ям я так розумію через всю попередню сукупність років і до всього ще й стреси додають навантаження. Просто в результаті ще й стає зрозумілим що не лише факт споживання алкоголю робить стосунки нестерпними.

"Ну до чого тут примус? Ви пропонуєте йому зробити СВІДОМИЙ вибір(!) А якщо на вкрай важливі і доленосні питання людина дивиться надмірно поблажливо, то її і будуть сприймати як таку, поглядами якої можна нехтувати. І через це вона матимете обмаль шансів, щоби на неї зважали."
— саме так і вийшло.

"Просто заспокоїтись, означатиме, законсервувати все те, що і було раніше."
— от в такі моменти коли наприклад хвороба, лікарня, якісь інші проблеми так і змушувала себе заспокоїтися, щоб не погіршувати все ще більше, але вже не виходить так.