Не можу перетравити емоції

Добрий вечір.
Моє питання буде про стосунки, точніше про мої переживання в стосунках.
Ми недавно посварилися з чоловіком. Точніше, коли я говорила йому про своє невдоволення тим що він затримувався на роботі і не попереджував мене, хоча я багато разів наголошувала що це важливо для мене, а також невдоволення тим що він не ділився зі мною своїми планами заздалегідь, хоча для мене це теж дуже важливо в стосунках і я про це повідомляла, в результаті під час розмови він сильно накричав на мене, пояснив це тим що я якесь слово сказала не так і це його образило. Потім він пішов в лікарню з неврологічним розладом. Перед цим були сильні стреси на роботі що могли вплинути на його стан. Також він донедавна сильно зловживав алкоголем довгий час і це теж може вплинути на здоров'я. Але в лікарню він пішов саме після сварки зі мною. І я сердита. Бо думаю що він спеціально робив речі, які мене засмучуюсь, щоб я була невдоволена, щоб насваритися на мене ніби я неправильно висловилась і як результат після цього піти в лікарню..і він після цього весь шовковий тихий та добренький але це виглядає так ніби зроблено спеціально щоб я почувалась винною та щоб уникнути відповідальності за те що він робить в наших стосунках речі неприпустимі для мене. І мене роздирає від цієї злості та нав'язаної провини. І ситуація виглядає так ніби я повинна відмовитися від того що для мене важливо (право щоб мені повідомляв коли затримується та попереджав про свої плани), бо він бідолашний. А я хочу людяного відношення, підтримки, розуміння. І наполягаючи на цьому в цій ситуації почуваюся жахливим монстром, адже йому так погано а тут я зі своїми потребами.
Я не хочу з таким миритися, а ситуація повторюється не перший раз. Коли я з ним це обговорювала то він казав що він мене не звинувачує і тд, але мої відчуття інші. Я почуваюсь так ніби з мене здирають шкіру і вивертають навиворіт. І я дуже дуже зла. При цьому ніби немаю права нічого пред'явити. Я вже просто не можу. Дуже дуже погано. Як це пережити?