Доброго дня Анно!
Перечитала відповіді колегам - це, як на мене, не просто запит до психологів, як пережити складний період, а свого роду крик душі. Ви практично весь час пишете про нього: що він хоче, чого йому не вистачає, які у нього потреби та бажання і дуже мало пишете про те, чого, насправді, хочете Ви самі? "...говорит ,и что не могу все так оставить на пол пути что нужно пережить...". А що Ви думаєте з цього приводу? Чи хочеться з ним разом "все пережить"? Дуже багато невизначеності...
Ситуація достатньо складна. Тому, щоб знайти вихід, на мою думку, потрібно починати з самого початку. З того моменту, коли Виникло незрозуміле бажання приховувати стосунки, бо був "стыд афишировать все это перед людьми...", тому що перед цим був зв'язок із колегою і ", який провів себе безвідповідально і " я переживая разрыв ушла в депрессию ,алкоголь...".
Отже, були попередні стосунки, які спричинили сильну психо-емоційну травму. А та сама травма, як на мене, так і не була до кінця прожита, незважаючи на те, що "Новое знакомство вернуло меня в жизнь ,добавило красок ,цветы подарки дало новый глоток".
Нове знайомство, на першому етапі, трошки підняло Вашу самооцінку, допомогло вийти з депресії, додало надії на світле майбутнє, але...
Є певні закони стосунків. Наприклад, зовні ніби люди
розійшлися, але якщо на психо-емоційному рівні немає визначеності, чи не задоволені всі потреби, стосунки залишаються не завершеними. Образи, очікування, претензії, сподівання,
страхи, надії, гнів, не висловлені почуття та не озвучені питання ..., "застрягають" на підсвідомому рівні і ..
блокують можливість кохати іншого чоловіка. Що може зробити серце жінки холодним та байдужим. Адже, воно наповнене недопрожитими емоціями та почуттями до іншого...
Чи не тому Вам так соромно було оприлюднювати нові стосунки, що окрім різноманітних страхів, ще й було глибоко приховане очікування, про яке Ви і самі не здогадувалися, того, що так і не було по справжньому завершене?
Поки був букетно-цукерковий період, "старі програми" були неактивні. Але як тільки з'явилися труднощі, стосунки одразу дали глибокі тріщини. Бо щоб впоратися з проблемами, потрібне глибинне відчуття того, що це саме той чоловік, з яким я хочу прожити все своє життя. Тоді виникає ресурс, який додає відчуття єдності, а отже, сили та можливості з усім впоратися...
Ви хочете саме з цим чоловіком прожити все своє життя?
Окрім того, як на мене, паралельно іде ще одна проблема, яку достатньо важко одразу відслідкувати. От дивіться,
спершу Ви "чомусь" покірно згодилися привезти всі свої накопичення: "Попросил меня привезти свои сбережения ,так как я хотела очень машину.." Ну то й що, що Ви хотіли дуже машину? Це зовсім не означає, що Ви повинні були віддавати всі свої накопичення чоловіку, з яким навіть неодружені.
Потім "чомусь" так само покірно згодилися взяти на себе кредит..."Через пару месяцев попал на большие деньги ,взяли на меня кредит ,продали машину..." А Ваші пояснення, що все відбувалося в стресовому режимі, дуже швидко, особисто мені лише додає впевненості, що такі дії - це ніяка не випадковість, а глибинна давня внутрішня установка, звичка, яка не дає можливості відстоювати власні кордони. Така собі латентна роль покірної "жертви"...
А як наслідок: і життя Вам спільне не в радість, і розібратися в стосунках не в силах, бо щось дуже сильно тримає...
тримає та болить, а потім проривається назовні у вигляді роздратування, крику, гніву і ...закам'янілості... що заважає говорити чесно та відверто... І так само, чесно та відверто діяти...
І виходячи з усього, виникає логічне припущення, що нинішня проблема може мати більш глибоке "коріння"
Як до Вас ставилися батьки в дитинстві? Чи були між вами гармонія, тепло та довіра? Чи вміли Ви відстоювати власні кордони у стосунках з ними?
Відредаговано автором 01-03-2025 16:02:08