Депресія , тригери !

Question

Я спостерігаю постійний депресивний стан ! Через нав'язливі думки (тригери) . До прикладу - я постійно згадую своє не розділене кохання через : музику , акцентую увагу на людей ,що дотичні до неї , романтичні фото , відео , вірші , тощо . Уже пройшов довгий час я вже хочу їх забути так ,як вони мене давно напевно забули. Я кажу ''їх'' бо я всіх колишніх пам'ятаю з тією чи іншою у мене був травматичний досвід в тій чи іншій мірі. Мозок ніби сам наштовхує на ці думки і не може сконцентруватися на інших справах. Я втомився від цього самокопання і хочу йти далі ! Але це ніби голки в голові ! Кожну з яких зачепивши згадую який я нікчема . Я вже довгий час перебуваю в депресії. А нових стосунків вже не було дуже давно !

Валентина Жемчужникова · Answer

Мы прокручиваем постоянно в голове то, что не прожили и не отпустили. И тогда, раз за разом, когда что-то напоминает нам о важных людях из прошлого, о болезненных ситуациях, мы эмоционально и мысленно возвращаемся к этому.
Выход - идти к психологу и разбираться с тем, что вас так держит в прошлом, что до сих пор эмоционально не прожито и болит до сих пор.

Ксения Шалимова · Answer

Добрий вечір, Олександре. Розумію ваш стан, травматичні ситуації мають тенденцію накопичуватися, якщо іх просто "терпіти". Ви застрягли у переживаннях тому, що ваша психіка намагається вирішити ці ситуації, шукає відповіді на невирішені у відносинах питання. Але відповідей не знаходиться, бо замість того щоб реально пропрацювати проблемні місця, ви просто прокручуєте свої почуття знову і знову, що викликає постійний стрес. Це справді може призвести до депресивного стану, тож якщо ви готові із чим розібратися і завершити для себе ці питання, вам варто звернутися на терапію. Не думали звернутися до спеціаліста? Відредаговано автором 06-01-2025 00:32:25

Ирина Константиновна Зубиашвили · Answer

Вам уже написали коллеги, что Вы не поставили психологическую точку в прошлых отношениях.
Конечно, Вам нужна помощь психолога.
Подумайте над несколькими вопросами.
Что я получаю от воспоминаний прошлых отношений? Что мне дают воспоминания?
 Что было для меня особенно ценным в прошлых отношениях?
Что мне сложно отпустить в них, какое чувство, может быть воспоминание, или какую мысль мне сложно отпустить?
Вы можете написать 2 письма, первое письмо - своему партнеру в прошлом, второе письмо - себе самому, который принял решение отношения прекратить.
Поделитесь в этом письме всеми чувствами, мыслями, и благодарностями. Поблагодарите своего партнера, и себя в прошлом. Напишите то, что вы забираете из этих отношений в свою дальнейшую жизнь, и то, что вы оставите в этих отношениях и не заберете с собой. 
Позвольте своим эмоциям просто быть - плакать, злиться, чувствовать разочарование, тоску, или даже скуку.
На мой взгляд, здесь важно увидеть, что я тоскую по иллюзии и по идеальному образу, убегая при этом от реальной жизни.
Психолог может вам предложить более эффективные практики, но делать их нужно будет вместе с ним.

Владимир Анатольевич Тарасенко · Answer

Доброго ранку, Олександре!
[quote]Кожну з яких зачепивши згадую який я нікчема .[/quote]
В цьому реченні ви несвідомо позначили наріжний камінь своїх проблем. Згадувати невдалі стосунки і переживати з їхнього приводу потрібно підсвідомій частині особистості, щоби пірнути в стан безпорадності, слабкості, неспроможності. Що, власне, позначається словом "НІКЧЕМА."

Припускаю, що це відчуття переслідує вас ще з дитинтства. Воно стало звичним. І доволі потужним та стійким, тому намагається проявити себе у всій красі за БУДЬ-ЯКОЇ невдачі(!)

Пригадайте своє дитинтство. Яким воно було? Які переважно відчуття та емоції переживали? Як до вас ставились батьки? Що ви чули від них на свою адресу - щодо зовнішності, характеру, наполегливості тощо?

На підтвердження моїх припущень виступають ваші слова [quote]Я вже довгий час перебуваю в депресії. А нових стосунків вже не було дуже давно ![/quote]
Як раз депресія і є проявом знецінення людиною самої себе, придушенням емоцій і навіть агресією, спрямованою на себе(!) А інструментом забезпечення цього стану є нав'язливі думки [quote]Я спостерігаю постійний депресивний стан ! Через нав'язливі думки (тригери) [/quote]

Отже, враховуючи усі чинники і обставини, раджу негайно звернутись до спеціаліста. Не доречно відкладати на потім, адже вихід з депресії тоді буде ще тривалішим.

Напрямки терапії окреслені - самооцінка, робота з емоціями, позитивна трансформація сприйняття себе. Розберетесь із цим, стане все зрозуміло про стосунки.

Також раджу скористатись онлайн-форматом співпраці з психологом. 
Удачі вам, Олександре!)

Владимир Анатольевич Тарасенко · Answer

[quote]Чи можливо онлайн консультація на даній платформі ![/quote]
Ви передивляєтесь анкету психолога, уважно читаєте, вдумуєтесь, а потім робите вибір. В профілі психолога багато чого позначено - освіта, дотаткова навчання, сфера діяльності, вартість послуги та варіанти контактування.

Валентина Жемчужникова · Answer

Ребенок сам по себе не берет из ниоткуда обесценивание. Он в принципе не знает ничего ни про оценивание себя, ни своих поступков, поэтому тут важно разбираться, как складывались все же отношения в семье.

Онлайн консультации ничем не хуже работы вживую, а порой и лучше, если человек излишне нервничает и ему легче быть подальше от терапевта, не вживую рядом

Ксения Шалимова · Answer

[quote]Плюс живу не вмісті - у відносній ізоляції ! Дім - робота , робота - дім ![/quote]
Для цього є онлайн консультації, повірте, ефективність їх не гірша. [quote]я завжди був закритою особистістю[/quote]
Це зрозуміло, багатьом важко ділитися про себе особистою інформацією. Вам не обов'язково викладати все спеціалісту, достатньо почати спілкування і вирішувати вже під час терапії, чим ви можете поділитися, а чим ні. Психолог не священник, його не цікавлять гріхи. Тільки те, що вас хвилює і ваші думки щодо цього.

Павел Леонидович Басанский · Answer

Если все было так хорошо, практически идеально (во что трудно поверить, но при сильном! желании и усилиях можно):
[quote]Дитинство було в мене більш менш нормальне , батьки ніколи не били і демократично ставилися до мого вибору ! Ніколи вони мене не критикували який я є .Навпаки коли мене хвалять за те чи інше я з недовірою до цього відносився[/quote]
то тогда объяснениями того, что 
[quote]я постійно згадую своє не розділене кохання...
Уже пройшов довгий час я вже хочу їх забути так ,як вони мене давно напевно забули[/quote]
может быть целых 3 варианта:
1) НЕ пережитый травматичный опыт,
2) уязвленное самолюбие - гордыня (пусть и тщательно скрываемые от всех, в том числе и от самого СЕБЯ), 
3) желание поунижаться-пострадать-помучиться (мазохизм).
Но если учесть тот факт, что:
[quote]я з малечку пам'ятаю як вганяв себе в цей стан ''знецінення''[/quote]
остается только 1!!! вариант:
- желание поунижаться-пострадать-помучиться (мазохизм - оборотная сторона желания власти, желания доминировать).
Ну или Вы многого не помните-не договариваете о своем детстве и все было СОВСЕМ не безоблачным.

В любом случае с этим можно полноценно разобраться лишь на психотерапии.

Vitaliya Melnik · Answer

Добрий день. Чи зверталася ви до психіатра, щодо вашої підозрюваної депресії та нав'язливих думок?

Павел Леонидович Басанский · Answer

[quote]Дякую ![/quote]
Будь ласка.
[quote]Спочатку я трохи обурився щодо ''мазохізму''[/quote]
Точно цим ображати не збирався.
[quote]Бажання контролювати в мені присутнє ! Контролювати свою долю , свої дії , своє тіло, включати голову , логіку ,а не емоції бо опікся вже не раз![/quote]
Самоконтроль - це завжди добре, але ж, здається у Вашому випадку це більше схоже на ЗАХИСТ емоційної сфери.
Бо неодноразово вже були поранені. 
[quote]В жодному разі я не хочу контролювати людей ![/quote]
Відмова контролювати інших, тобто відмова від ВЛАДИ, вкупі з дитячою залежною позицією і призводить до мазохізму.
[quote]Напевно як і всі люди я хочу щоб мене любили ![/quote]
Так, це потреба кожного. Але іноді трапляється така форма цієї потреби, яка більше нагадує ЗАЛЕЖНІСТЬ від гарного ставлення до себе, коли людина не може витримувати негативне до себе ставлення і відчуває його як власну катастрофу. Що й проявлялося  з дитинства:
[quote]Дитинство було в мене ''плаксиве'' ( тобто - злий дядя накричить на мене і я це пам'ятатиму тиждень .Така натура )[/quote]
Основа цілком могла сформуватися саме ЧЕРЕЗ:
[quote]Було місце і сімейним скандалам[/quote]
Але з цим бажано розбиратися на психотерапії.

Андрей Ластовляк · Answer

Схоже, що ви переживаєте складний етап, пов'язаний з негативними спогадами та самокопанням. Ваш мозок немов «застряг» на цих думках і не дає змоги рухатися вперед, що може підтримувати депресивний стан.
Один з найбільш корисних кроків для вас — це почати працювати з тими тригерами, що викликають ці спогади. Це може бути важко, але з часом ви навчитеся перенаправляти свою увагу з наявних думок на щось інше. Ось кілька порад:
Коли ви чуєте музику або бачите щось, що викликає спогади, спробуйте змінити свою реакцію. Це може бути заміщення думки або діяльність, яка відволікає вашу увагу (наприклад, нове хобі або фізичні вправи).
Приділіть увагу своїм досягненням і позитивним аспектам себе, а не тільки негативним думкам. Це може бути допомога від друзів, звернення до терапевта, книги або відео, які допоможуть змінити світогляд.
Розробіть маленькі цілі для себе, які дозволять вам знову відчути контроль над ситуацією. Це може бути знову знайти нові стосунки, але перед цим зосередьтеся на відновленні власної впевненості.
Розмова з близькими або психологом може допомогти вам побудувати нові стратегії для справлення з травмами. Вони можуть допомогти зрозуміти, що цей процес зцілення можливий.
Пам'ятайте, що депресія — це не просто переживання, а серйозний стан, який потребує роботи і часу для відновлення. Не соромтеся звертатися за професійною допомогою.

Авторизация

Поиск психолога и психотерапевта

Статьи, обзоры, словарь и темы по психологии

Тесты для самопознания и психологические викторины

Авторизация

Депресія , тригери !

Ответы психологов