Розстались з хлопцем і живемо разом. Емоційно дуже важко
Питання в тому, як жити з ним і не зійти з розуму, щоб біль не з'їдала внутрі?
Я збираюсь після зарплати з'їхати, через пару тижнів, або місяць, бо я сама в чужому городі, мені ніхто не допомагає, тому в дуже складному фінансовому стані знаходжусь. У мене ні друзів тут, ні грошей, ні дому немає (до батьків уїжати не роздивляюсь варіант). Він дуже дружилюбна і добра людина, тому він питається дружити з мною щоб якось нормально дожити цей час разом, і не ускладнювати все, а я не можу, у мене куча агресії до нього, я не хочу щоб він бачив мої сльози, але більше немає де плакати. Регулярно стаються зриви, і я хочу з ним поговорити, вернути все, але розумію що це неможливо, бо він насолоджується зараз свободою і він окончательно вирішив розстатись. Але через емоції які накривають - мені не хочеться це приймати. Зараз почала працювати з психологом над своєю співзалежністю, це довгий процес, але що робити зараз коли так накриває, і коли його присутність викликає біль, спогади і надію. + Ми працюємо разом до 1 грудня, я в цей період його ще й на роботі бачу.
Мені дуже боляче, я на грані зриву завжди, і близьких друзів немаю які завжди будуть на зв'язку зі мною. Як мені допомогти собі на той час, поки ми живемиоо разом?
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.