САМОСТВЕРДЖЕННЯ
САМОСТВЕРДЖЕННЯ — активний і багатоплановий механізм взаємодії і взаємовідношення, що складається з прагнення людини до високої оцінки і самооцінки своєї особистості і викликаної цим прагненням поведінку, а тому і завжди дійовий стимулятор її розвитку. В процесі С. проявляється не скільки і не стільки прагнення зайняти певне службове або професійне становище, скільки турбота людини про свою реально-психологічну позицію в системі міжособистісних стосунків, про положення в ній, що забезпечувало б особистості повагу, визнання, довір'я, підтримку, захист, допомогу і тим самим сприяло б задоволенню потреб у спілкуванні і взаємодії, стосунках з іншими людьми, прояву індивідуальності, її найбільш сильних сторін. Тобто, С. є прагненням людини бути собою, знайти своє місце в житті, зайняти свою професійну, ділову і соціокультурну нішу. Роль посилюючого механізму С. виконують вищі почуття - моральні, інтелектуальні, естетичні, а також інстинкт сомозбереження.
Джерело терміну
Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Автор(и)/укладач(і): В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко
Рік випуску: 2007