ОРІЄНТУВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ
ОРІЄНТУВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ — система дій суб'єкта, спрямованих на обстеження оточуючого середовища, предметів, ситуації з метою отримання інформації, необхідної для вирішення завдань, що стоять перед ним та планування наступної поведінки. Різні види Од. у своїй розвиненій формі є прижиттєво утвореними складними функціональними системами, які складаються з безумовних і умовних рефлексів. На першому етапі розвитку Од. шляхом обстеження умов завдання і використання минулого досвіду, у суб'єкта формується образ ситуації і тих умов, які повинні бути в ній виконані для досягнення запланованих результатів. У подальшому функція О.д. полягає в орієнтації і регуляції поведінки на основі образу, що склався. Вивчення Од. дозволило встановити суттєву залежність формування рухових навичок, сенсорних процесів, запам'ятовування матеріалу, засвоєння понять від особливостей орієнтування дітей та дорослих в умовах завдання. Були виділені різні типи орієнтування / П.ЯГальперін/, в залежності від яких змінюється ефективність і якість знань та умінь, що засвоюються суб'єктом.
Джерело терміну
Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Автор(и)/укладач(і): В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко
Рік випуску: 2007