МИСЛЕННЯ НАОЧНО-ДІЙОВЕ
МИСЛЕННЯ НАОЧНО-ДІЙОВЕ — вид мислення, в процесі якого вирішення завдань здійснюється шляхом реального, фізичного перетворення ситуації, випробування властивостей об'єктів; форма мислення, вплетена в реальне маніпулювання предметами. М.н-д. обслуговує, в першу чергу, практичні завдання. Воно є відображенням у свідомості людини зв'язків і відношень предметів та явищ, які безпосередньо включені в практичні дії.
Джерело терміну
Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Автор(и)/укладач(і): В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко
Рік випуску: 2007