Я КОНЦЕПЦІЯ
Я КОНЦЕПЦІЯ — відносно стійка, більш-менш усвідомлена неповторна система уявлень індивіда про самого себе, на основі якої він будує свою взаємодію з іншими людьми і ставиться до себе. Я - к. як цілісний, хоч і не позбавлений внутрішніх суперечностей образ власного "Я," включає такі компоненти: а/ когнітивний - образ своїх якостей, здібностей та інше; 6/ емоційний - самоповага, самозакоханість, самооцінка, самовираження та інше; в/ ціннісний - вольове прагнення підвищити свою самооцінку за рахунок вольових зусиль. Складовими Я - к. є: Я- реальне / сучасне уявлення про себе/, Я - ідеальне /яким індивід повинен бути/, Я - динамічне /яким індивід має намір стати/ і Я - фантастичне /яким індивід бажав би стати, якби це було можливо/. Розбіжність між Я-ідеальним і Я-реальним є основою для самооціночних почуттів, слугує важливим джерелом розвитку особистості, але суттєві суперечності між ними можуть стати джерелом внутріособистісних конфліктів і негативних переживань. Важливою функцією Я-к. є забезпечення внутрішньої узгодженості особистості, відносної стійкості її поведінки. Сама Я-к. формується під впливом життєвого досвіду людини, перш за все, дитячо- батьківських стосунків, проте досить рано вона набуває активної ролі, впливаючи на інтерпретацію цього досвіду, на ті цілі, які індивід ставить перед собою, на відповідну систему очікувань, прогнозів відносно майбутнього, оцінку їх досягнень і тим самим на власне становлення, розвиток, діяльність і поведінку. В цілому, Я - к. є важливим усвідомленим структурним елементом особистості, ідеальна представленість індивіда в собі, що формується в спілкуванні та діяльності.
Джерело терміну
Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Автор(и)/укладач(і): В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко
Рік випуску: 2007