ЕКСТРЕМАЛЬНІ УМОВИ
ЕКСТРЕМАЛЬНІ УМОВИ — стан зовнішнього їі внутрішнього середовища, що вимагає від людини максимального напруження фізіологічних і психічних функцій, які різко виходять за межі норми. Еу. в самому загальному розумінні - це робота і поведінка в умовах, що різко виходять за межі оптимуму, викликають перевантаження, необхідність прийняття швидких і відповідальних рішень і навіть викликають загрозу життю. Відхилення від оптимальних умов діяльності й поведінки вимагають підвищеного вольового зусилля і викликають напруження. Бу. що викликають підвищення напруженості, можуть бути: а/ фізіологічний дискомфорт; б/ підвищена трудність завдань; в/ підвищена вартість помилкових дій; г/ дефіцит часу на обслуговування; д/ дефіцит інформації для прийняття рішень; е/ недостатність інформації /сенсорна депрівація/; є/ інформаційна перевантаженість; ж/ одноманітність ї виконуваних дій, підвищені вимоги до концентрації та стійкості уваги; з/ підвищена ймовірність виникнення аварійної ситуації; и/ підтримка готовності робочих функцій при відсутності діяльності; ї/ трансформація мотиваційної структури /вибір критеріїв для прийняття рішення!/ та ін. Е.у. можуть впливати на діяльність та поведінку людини як позитивно, мобілізуюче, так і негативно, аж до повної дезорганізації.
Джерело терміну
Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Автор(и)/укладач(і): В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко
Рік випуску: 2007