АДАПТОВАНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ
АДАПТОВАНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ
Якість особистості, що відображає її здатність ефективно пристосовуватися до умов життя й діяльності шляхом належної саморегуляції функціональних станів; забезпечує збереження психологічного здоров’я та виконання ролей навіть у складних чи екстремальних ситуаціях. Адаптованість може бути внутрішньою (глибинна перебудова внутрішніх структур і систем особистості відповідно до змінених вимог середовища), зовнішньою (зміни лише у зовнішніх формах поведінки без суттєвих внутрішніх змін) або змішаною (поєднання внутрішньої перестройки й інструментального, поведінкового підлаштування).
Простими словами
Здатність людини пристосуватися до нових або вимогливих умов так, щоб зберегти працездатність і душевну рівновагу; це може бути через внутрішні зміни, зовнішні адаптації або їх поєднання.
Приклад
Співробітник, який у нових умовах роботи змінює манеру спілкування й робочі звички, але при цьому переосмислює свої цінності й підходи до роботи — приклад змішаної адаптації.
Важливо не плутати
Не слід ототожнювати з гнучкістю поведінки: гнучкість відображає здатність швидко змінювати поведінкові реакції, тоді як адаптованість включає також глибинну саморегуляцію і збереження психологічного благополуччя.
Джерело терміну
Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Автор(и)/укладач(і):
В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко
Рік випуску: 2007
