Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
«Дітям потрібні не повчання, а приклади.»
Питання від: Азі Вік: 14

Як впоратися з низькою самооцінкою

Доброго вечора, хочу звернутися з такою проблемою, що в мене низька самооцінка й в школі 2 однокласника вже 2 роки мене буллять. Я зовсім не конфликтна людина й 2 роки я це ігнорувала, а коли ж відповідала - мене просто висміювали. Я боюсь навіть з класу вийти, бо думаю що вони мої речі почнуть чіпати. Порадьте щось будь ласка :( в мене в останній час дуже багато із-за цього стається нервових срывов. Не знаю як з цим поратись. Батьки у школу підуть це вирішувати, але мій психологічний стан вже дуже постраждав
Вподобали: 1 з 1
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Віталій Вікторович Бондарчук — психолог
Віталій Вікторович Бондарчук психолог
Київ ·
Доброго вечора. Так, у вас низька самооцінка. 2 роки вас вже булять, а ви намагаєтесь це ігнорувати, що сприймається агресорами як "дозвіл", що з вами так можна. От вони і продовжують. І так званий "ігнор" - це зовсім не ігнор, тому що це, насправді, не проходить для вас непомітно. Це викликає у вас реакцію і дуже бурхливу, але проявляється ця реакція не назовні, а всередину вас. Ваші постійні тривожні думки та відповідні емоційні переживання накопичується і зростають, як сніговий ком всередині вас, що врешті-решт призводить до нервого зриву. І те, що тільки зараз батьки дізнались і починають вирішувати, що робити з цим злочином проти вас - це про низьку самооцінку. Тому що 2 роки ви не ігнорували, а терпіли, те що над вами вчиняють. Ходили майже кожного дня до школи, намагались вчитися, хоча дуже важко зосередитись на навчанні, коли не відчуваєшь себе в небезпеці. І можна сказати, що це подвиг, тому що ви жертвували собою, лише б тільки не непокоїти батьків. Але у той же час - це про нелюбов до себе.
Що з цим робити? Працювати в психотерапії, тому що ваша самооцінка - це світогляд, який формувався роками і тому цей світогляд не зміниться на раз-два, потрібен певний час і зусилля. Але це того вартує, адже самооцінка це те, з чим вам жити усе життя і якість вашого життя залежить від того, як ви дивитесь на себе і на оточуючий світ і на своє місце у цьому світі. Іншими словами: ваше життя є тим, що ви про нього думаєте. Як думаєте, так і живете.
Оксана Юрьевна Селезнева — психолог
Оксана Юрьевна Селезнева психолог
м Кам'янське ·
Азі, доброго дня.
Я б радила звернутися тобі до психолога ( приватного або шкільного). Тому, що мова йде не просто про низьку самооцінку, а про стрес, психологічний тиск, який відбувався на протязі двох років.
Ти правильно зробила, що розказала батькам. Просити про допомогу- це нормально, правильно. Це не ти- якась не така, це з однокласниками не все гаразд.
До того ж, їх всього 2. Ще є інші однокласники, є інші однолітки, з якими можна нормально спілкуватись. Зверни увагу на них, не закривайся в собі, шукай підтримку, однодумців.
З цієї ситуації можливий вихід- стати сильнішою.
...
Юлія Зальотіна
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.