Я заплакала перед всім через приниження

Question

Добрий день!

Сьогодні ми святкували у ресторані з родичами та їхніми друзями. І там була одна жінка, яка завжди змушує всіх пити. Раніше я не була її «жертвою», тому що була дитиною, але останні роки на застіллях вона змушує мене пити.

Я не противниця алкоголю, але я хочу пити коли я хочу і скільки я хочу. 

Сьогодні вона підійшла до мене і почала змушувати випити повний бокал шампанського. Звісно я їй казала, що я вип&#700;ю чучуть і все. Але це не допомагало. Вона почала казати, що виллє на мене цей бокал, якщо я не вип’ю. 
Я не сприймала це всерйоз, тому що думала що вона просто так це каже. Але потім вона почала нахиляти на мене цей бокал і я відчула трохи вологе на шкірі.
Я не знаю, вона обвила мене руками, чи то душила чи то обіймала, чи то намагалася змусити мене так випити. Я постійно відмовлялася, але вона постійно змушувала.

Спершу я ще намагалася посміхатися з цього всього, хоча мені не було весело. Але потім в один момент у мене просто почали труситися руки і я більше не могла посміхатися, рот теж трусився і на очах з&#700;явились сльози і я заплакала. 

Чесно, я навіть не розумію чому це сталось. Я не могла це контролювати. Я не знаю навіть що я відчувала. 

Але це бачили всі. Я плакала і намагалася зупинитися бо не хотіла роздувати з цього якусь проблему і псувати іншим свято. Інші з розумінням віднеслися до мене.

Але до кінця вечора мені було важко дивитись людям в очі. Я почувалась як дитина, не як доросла людина. Мені хотілося здатись меншою.

Я задаюсь питанням ну чому я така? Чому мені так важко бути як інші люди? Чому я завжди така? 

Я думала, можливо, потрібно було просто випити той бокал і все. Але я справді не хотіла робити те, до чого мене примушують.

Я розумію, що мені зараз погано, що мені соромно, але я нічого зараз не відчуваю. Мені просто якось паршиво.

Підкажіть, чому я заплакала тоді? Тому що я все ж не розумію що я відчувала..

Виктория Владимировна Носенко · Answer

Іра, добрий день. Ситуація жахлива, я вам дуже співчуваю. Це відверте насилля. А в компанії хтось робив їй зауваження, чи став на Вашу сторону?  Можливо, у тієї жінки психічний розлад (тільки так можу поясните її дії), або під дією алкоголю розкривається іі навязливість та агресія. Соромно має бути їй, бо її дії неадекватні. Поряд з такими людьми дуже страшно, бо вони себе не контролюють (не мають сорому/страху/провини), «без тормозу» просто кажучі. Ви потерпіли від насильницьких дій, схоже що почуття «заморозились» - це нормальна реакція на такі події. Щоб прийти до себе дуже рекомендую звернутись до психолога і в безпечній атмосфері дослідити почуття, вашу власну агрессію, розкрити та укріпити іі. Чудово, що у вас є почуття власних кордонів, розуміння, що є для вас добре, а що ні. В цій ситуації не має вашої провини, дуже шкода, що це трапилось в Вами. Але спробуйте попрацювати з психологом, щоб максимально екологічно вийти з цієї ситуації, і з досвідом ще кращого розуміння  себе.

Юлія Зальотіна · Answer

Доброго дня, Іро. 
Щиро вам співчуваю, бо ви підверглися насильству та ще й прилюдно. 
Ви зробили добре, що не піддалися тій жінці та не стали робити те, чого не хотіли. Але ситуація мала на вас значний вплив.
[quote]Підкажіть, чому я заплакала тоді? Тому що я все ж не розумію що я відчувала[/quote]

Ваше питання свідчить про те, що ви не розумієте власні почуття та більш сконцентровані та тому, як ви виглядаєте в очах оточуючих. 
Ви заплакали, бо ЩОСЬ відчули. Відчули образу, сором та можливо ще щось, що ви можете назвати , бо ніхто краще вас не зрозуміє, що ви відчули.  Накал ємоцій зростав та в якись момент вони стали таки великі, що ви не змогли їх утримувати всередені. Це нормальна людська реакція, плакати, та через це знижати емоційну напругу. Бо ємоція - це психологічна енергія.  
[quote]Я розумію, що мені зараз погано, що мені соромно, але я нічого зараз не відчуваю. Мені просто якось паршиво.[/quote]
Те що ви не можете відпустити ситуацію, свідчить про те, що ви не "прожили" це ємоційно та не зрозуміли для себе, що там відбулось на справді. Вам потрібна психологіна допомога. Було б добре звернутися до психолога, щоб навчитися розуміти свої емоції, довіряти собі та захищати себе. 




 Відредаговано автором 02-11-2025 12:27:33

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

Доброго дня, Іро!
[quote]Раніше я не була її «жертвою», тому що була дитиною, але останні роки на застіллях вона змушує мене пити.[/quote]
Тоді ви були дитиною, а вона увесь час була і є агресором, нападником. Мабуть, їй додає задоволення знущання над тими, хто не може дати рішучої відповіді.
Частково ви не прогнулись під її тиском, проте вас накрили великі хвилі гострих почуттів, причому на людях. [quote]Чесно, я навіть не розумію чому це сталось. Я не могла це контролювати. Я не знаю навіть що я відчувала.[/quote] Звідси сором і бажання в тій ситуації здатись дитиною, щоби нападниця відчепилась.

Мусимо визнати, що, на превеликий жаль, у тій компанії не знайшлося жодної адекватної людини, яка б втрутилась і припинила наругу над вами. 
Ну, а щодо сорому,то він пережтвається і долається набуттям змоги БУТИ за СЕБЕ(!) Тобто набуттям спроможності захищати себе і свої інтереси, хто би і що би не збирався вчинити проти вас.

В цьому плані, вважаю, що буде корисною співпраця з психологом.

Алла Григорівна Веленко · Answer

Доброго вечора Іро!
Напишу те, що можливо, Вас дуже здивує, але... На мою думку, Вам не соромитися потрібно, а пишатися собою! Адже, Ви змогли протистояти відверто агресивній поведінці жінки, яка старша за Вас, і якій, судячи з усього, до Вас ще ніхто не давав відсіч. Що, насправді, дуже дивує. Одна справа, коли така поведінка до вподоби оточуючим і інша справа, якщо не подобається, але мовчки споглядають, як знущаються над іншими.
Ваші сльози, насправді, могли відігравати роль захисного бар'єру. Так, інколи поводить себе дитина, яка не має сили протидіяти дорослим. І це єдиний спосіб показати свою незгоду. 
Підкажіть, будь ласка, а як Ви реагували в дитинстві, коли Вас ображали, чи намагалися примусити робити те, чого Ви не хотіли?

Наталия Горская · Answer

Іро, я повністю погоджусь з колегами, ситуація взагалі НЕПРИПУСТИМА. 
Дуже шкода, що ніхто не вступивши за Вас.
Але.
Ви напевно навіть не уявляєте,  наскільки в такій ситуації  Ви насправді виявились сильною, щоб протистояти  цій нахабний "жінці "!!
Сильніше за всіх гостей в ресторані!

Щодо сліз- нормально  відчувати сум в ситуації,  коли тебе ображають, а ніхто не намагається захистити. 
Це дуже  важко,  відчувати себе безсилою. І  дуже школа, що Вам довелося пройти крізь цей досвід. Такий травматичний досвід (привселюдне примушення, насильство, шокуюче своєю неочікуваністю,  особливо в 21 сторіччі) дійсно може "відкинути" Вас з Дорослої позиції(яка у Вас точно є, оскільки Ви дуже чітко розумієте, чого Ви хочете,  а чого ні, і де є порушення ваших кордонів),  в стан беззахисної дитини (особливо,  якщо в вашому дитинстві Ви мали певний травматичний досвід).

Нажаль,  дітей часто "вчать поважати старших ", і не часто пояснюють, що це стосується ТІЛЬКИ  тих, хто дійсно того вартий.  
Можливо,  ваша "повага до віку" цієї "жінки"  не дозволила Вам перехилити це шампанське  на неї, але коли людина не зупиняється від ваших слів, то іноді  доводиться застосовувати "дії" для захисту Себе. 
Соромно має бути  всім тим гостям,  які дозволили цьому трапитись.

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини

Авторизація

Я заплакала перед всім через приниження

Відповіді психологів