Я заплакала перед всім через приниження

Добрий день!

Сьогодні ми святкували у ресторані з родичами та їхніми друзями. І там була одна жінка, яка завжди змушує всіх пити. Раніше я не була її «жертвою», тому що була дитиною, але останні роки на застіллях вона змушує мене пити.

Я не противниця алкоголю, але я хочу пити коли я хочу і скільки я хочу.

Сьогодні вона підійшла до мене і почала змушувати випити повний бокал шампанського. Звісно я їй казала, що я випʼю чучуть і все. Але це не допомагало. Вона почала казати, що виллє на мене цей бокал, якщо я не вип’ю.
Я не сприймала це всерйоз, тому що думала що вона просто так це каже. Але потім вона почала нахиляти на мене цей бокал і я відчула трохи вологе на шкірі.
Я не знаю, вона обвила мене руками, чи то душила чи то обіймала, чи то намагалася змусити мене так випити. Я постійно відмовлялася, але вона постійно змушувала.

Спершу я ще намагалася посміхатися з цього всього, хоча мені не було весело. Але потім в один момент у мене просто почали труситися руки і я більше не могла посміхатися, рот теж трусився і на очах зʼявились сльози і я заплакала.

Чесно, я навіть не розумію чому це сталось. Я не могла це контролювати. Я не знаю навіть що я відчувала.

Але це бачили всі. Я плакала і намагалася зупинитися бо не хотіла роздувати з цього якусь проблему і псувати іншим свято. Інші з розумінням віднеслися до мене.

Але до кінця вечора мені було важко дивитись людям в очі. Я почувалась як дитина, не як доросла людина. Мені хотілося здатись меншою.

Я задаюсь питанням ну чому я така? Чому мені так важко бути як інші люди? Чому я завжди така?

Я думала, можливо, потрібно було просто випити той бокал і все. Але я справді не хотіла робити те, до чого мене примушують.

Я розумію, що мені зараз погано, що мені соромно, але я нічого зараз не відчуваю. Мені просто якось паршиво.

Підкажіть, чому я заплакала тоді? Тому що я все ж не розумію що я відчувала..