Что делать если отец девушки категорически говорит нет ?

Доброго дня!

Да ситуация у вас не простая...

" Просто «ні» без аргументів і так далі , в нас і до цього була розмова на рахунок того що ми все ж таки зможемо зустрічатись попри це все , я зміг переконати дівчину що ми впораємось , але після недавньої розмови з батьком у неї «опустились руки» я і далі намагаюсь переконати що татове «ні» це не той барʼєр який не можна подолати " - то что вы говорите с девушкой - и стараетесь ее переубедить, и настроить на нужный лад - это хорошо.
Но тут, только так решать проблему - говорить напрямую с ее отцом!
Да, даже если страшно или не хочется - только так, вы эту ситуацию, возможно как то вырулите.

По крайней мере, попробуете достучаться лично до отца - обговорите всю суть проблемы - что его не устраивает, и почему услышите от него.
А со своей стороны, донесете ему - что вы серьезно относитесь к девушки ( если это так, а не ваша игра)
таким способом, вы друг друга лучше поймете - и может, у отца девушки, смягчиться отношения к вам, и к вашим отношениям.
У отца видимо стоит принцип - что девушки еще рано ( несовершеннолетняя ) боится последствия вашего романа - я надеюсь, вы понимаете, какие бывают последствия ( беременность и свадьба и т д )
Плюс особенности его характера, и восприятия ситуации ( скорее всего, он собственник и властный мужчина - это все усложняет) либо дочка у него одна, и любимая - и он ревнует ее к вам.
То что, мать девушки вам помогает - это хорошо ( союзники вам нужны здесь)

"але після недавньої розмови з батьком у неї «опустились руки» я і далі намагаюсь переконати що татове «ні» це не той барʼєр який не можна подолати ," - ну ей видимо, тяжело психологически - идти против его авторитета и власти - плюс может устала, все это скрывать от родителей.
Разные ж люди, по разному реагирует - ктото вообще отстранен от родителей, и все скрывает.
А ктото наоборот, привык им все рассказывать.

"я і далі намагаюсь переконати що татове «ні» це не той барʼєр який не можна подолати " - вы уже давите на нее психологически - вы это понимаете??
Вы всегда так на людей привыкли давить, и переубеждать их?
Для вас это не барьер - а для нее барьер! Не решайте тут за нее - учитесь слышать другого человека.
Вам просто хочется, чтоб было по вашему, и чтоб девушка с вами встречалась уже по взрослому ( секс и т д )
Поэтому так давите? ( секс хотите получить или что?)
Зачем вообще вам эти отношения с ней?
Как вы их видите?
Перспектива какая?

"так я кажу що можливо не зараз все у нас вийде " - что именно выйдет?

"її аргумент це те що вона вже не може приховувати це все " - да девочка устала от прессинга - с двух сторон - на нее давите вы, и на нее давит отец ( вы тут с ее отцом - на самом деле, психологически похожи)

"я не знаю як підійти та підступитися до цієї ситуації та людини" - к кому именно, к ней, или к отцу?

"З батьком я взагалі ніяк не контактував та не спілкувався , я хотів але вона відмовляла щоб не стало ще гірше. " - вот вам надо именно с этого начать, и именно это сделать - поговорить с отцом напрямую! ( без посредников - не через девушку)
Даже несмотря на свои страхи или страхи девушки.
Нужно внести ясность - уже и так дотянули ситуацию - когда надо набраться смелости - и решимости, и поговорить с ее родителями.

" Ми хочемо бути разом , але їй сказали просто «ні» і вона каже якщо вона просто поставить перед фактом , то батько можливо перестане спілкуватись з нею взагалі." - ну тут уже, ее отец манипулирует ее привязанностью, и чувствами к нему. ( тоже нечестно поступает - значит привык управлять)
Вам надо подумать и распланировать - как поговорить с отцом - или самому один на один встретиться, и поговорить.
Нужна реальная встреча - или пойти с кемто, другом например или родственниками.
Сами уже решите - как вам удобнее.

Дочка у них одна в семье?
Вы с ее матерью общались лично?
А какие у вас отношения с вашими родителями?
Они вкурсе про эту ситуацию? Что они говорят?

Не все родители готовы к взрослению детей. Так бывает.
Вашей девушке надо решить, хочет она жить жизнью, которую за нее выбрал отец или самой решения принимать. С 18 лет она имеет право жить так, как она хочет. Да, за это есть своя цена - может отец не будет общаться. Но жизнь в угоду отцу есть тоже своя цена - быть несчастливой и жить не так, как хочется, и не с тем. Выбор за девушкой. Важно просто помнить, что за каждый выбор ты чем-то платишь. И надо выбрать ту плату, которую готов заплатить.
Тут тема сепарации от родителей. Насколько к ней готова девушка знает только она.

Вітаю.

Дівчині на данний момент 17 років , через декілька місяців виповниться 18.

Як вважаєте, зміниться щось в вашій ситуації після 18 - річчя дівчини? Буде вона вирішувати з ким їй зустрічатися або це буде продовжувати робити її батько, навіть тоді коли вона буде мати це право навіть по закону?
Іноді батьки не готові і не встигають за дорослішанням своїх дітей. Їм здається що вони ще маленькі, що не можуть вирішувати за себе, обирати "правильний" напрямок, що ще щось їм зарано, що вони ще неспроможні тощо.
І продовжують вирішувати за своїх вже дорослих дітей з ким спілкуватися, коли починати зустрічатися....
Відділення від батьків (процес сепарації) - це все ж такі завдання дитини. Саме вона показує своїм батькам, що вона вже спроможна приймати рішення, робити свій вибір згідно свого віку і нести за це відповідальність. Тобто давати розуміти батькам, що вона дійсно дорослішає і все більше і більше може брати на себе відповідальність, за себе, за свої вчинки, за своє життя.
Це непростий процес і я розумію вашу дівчину, тому що батько точно не готовий розглядати так питання, у нього точно є своє бачення ситуації, бачення якою має бути його донька і її життя.
І якщо доросла дитина починає цей процес відокремлення - то з такими батьками це точно буде дуже не просто, це буде супротив, конфлікти і так, можливо і як шантаж розрив стосунків.
Важний момент у всьому цьому - це фінансове питання. Поки дитина не може себе забезпечувати матеріально, то це додатковий аргумент та важіль впливу і тиску з боку таких батьків.
Чи готова ваша дівчина йти на конфронтацію із батьком, щоб відстоювати своє право вирішувати за себе, хто має їй подобатися і з ким їй зустрічатися? Вочевидь, що поки ні.
Але вона й не готова, щоб і ви щось робили з вашої сторони, "щоб не стало гірше".
Дівчина поки що сильно залежить від думок і бажань батька, поки що вона не хоче, або не має ресурсів на конфронтацію з ним і обирає шлях уникання труднощів і відмови від стосунків з вами.
Що вам робити? Спочатку прийняти цю реальність, щоб далі розуміти, куди і як рухатися далі? Можливо дочекатися 18 - річчя дівчини і подивитися чи будуть якісь зміни зі сторони її батька. А поки перейти в якійсь формат-лайт в спілкуванні, щоб не втрачати зав'язок.