Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 9 годин тому: «Доброго дня Романе. Дуже співчуваю Вашому стану. Адже, коли так себе почуваєш, здається, саме життя зупинилося. Те, як Ви описуєте свій стан, дуже схоже на втрату сенсу життя і п»
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 10 годин тому: «Доброго ранку! Ви пишете "В последние два месяца усились визуализации на различные негативные ситуации..." Я правильно Вас зрозуміла, візуалізації були і раніше? Просто тепер так»
Дмитро Олексійович Ратушний
Дмитро Олексійович Ратушний 11 годин тому: «Добрий день. Похоже вы пытаетесь и возможно в перспективе хотели бы посмотреть на себя и на отца реалистично, принять себя и его. На данном этапе, вы смотрите с позиции травмы. Опр»
Питання від: Єгор Вік: 16

Мене ніхто не розуміє, я дуже самотній

Я Єгор, 16 років. Закінчив 10 клас і перейшов до 11-го. З дитинства мене мама виховувала чемним, ввічливим, добрим, вчила не пити, не палити, нікого не кривдити, гарно вчитись, займатись спортом. Я всі шкільні роки гарно і вчився, був відмінником з усіх предметів, майже не отримував четвірок. Але нещодавно почалися конфлікти з мамою. Вона постійно пристає до мене, щоб я йшов гуляти. Я їй намагаюсь, що гуляти я не піду, доки не отримаю диплом магістра. Тобто, поки я не отримаю вищу освіту - я не маю права відпочивати. А вона мені каже, що я несу маячню, чим доводить мене до сліз. Але я дійсно не хочу гуляти. Я вчусь постійно, навіть влітку, по 15 годин на день, сплю 5-6 годин, тому що не спиться, прокидаюсь і совість мучає, що я не вчу уроки. Я людина адекватна і навіть не тривожна. Мені просто подобається це все робити. Та і гуляти нема з ким. Однолітки мої не відповідають стандартам мого виховання: палять, п'ють алкоголь, не поважають старших, ведуть себе некультурно. Коли ідеш вулицею, то спостерігаєш наступне: ідуть усі з цигарками у роті, хлопці матюкаються, дівчата матюкаються, страшно на це все дивитися, куди котиться наш світ. Нещодавно посварився з мамою. Вона вирішила покарати мене, десь заховала усі мої книжки і підручники і повезла силою на море на 2 тижні. І тут я зараз не знаю, чим зайнятися, плачу весь день, мучить совість, що я не можу вчити уроки, лізуть в голову думки, що не складу НМТ у наступному році, сняться сни, що отримую трійку і прокидаюсь у сльозах. Якщо раніше спав 5-6 годин, то зараз на так званому відпочинку (вибачте, лапок чомусь не можу поставити технічно) сплю максимум 2 години. На пляж ходити не можу, мені це не цікаво - просто хлюпатись у брудній воді і займатись незрозуміло чим. Мама постійно мені говорить, що якщо не буду гуляти, то нічим гарним це не закінчиться. Але що тут поганого станеться? Навпаки, якщо я піду гуляти, то мої оцінки поповзуть вниз і я стану наркоманом. Не дарма кажуть: з ким поведешся - того і наберешся. Підкажіть, будь-ласка, можливо я чогось не розумію, чи станеться щось страшне, якщо я почну гуляти, відпочивати та знаходити друзів не зараз, а після отримання вищої освіти, тобто у 23 роки? Просто не розумію маму - спочатку вона вимагала у 6 років, щоб я вчився на відмінно, а зараз гонить гуляти до алкашів та наркоманів. Не бачу просто логіки. Дякую
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Єгоре, доброго ранку
Те, що ти відповідальний, серйозний і прагнеш бути гідною людиною заслуговує поваги.Дозволь подивитися на ситуацію з боку фахівця, який хоче допомогти. Є важлива річ.
Коли людина не дозволяє собі жодної паузи, картає себе за кожну "непродуктивну" хвилину, плаче на відпочинку й спить по 2 години це виснаження, тривога, замаскована під контроль.
Я помітила у тебе автоматичну думку: "Я не маю права відпочивати, поки не досягну максимуму." Але в її основі страх що, якщо, розслаблюсь все піде шкереберть. Це називається катастрофізація - віра, що варто зробити крок вбік і життя зруйнується. Але це когнітивне викривлення, яке тримає тебе в постійній напрузі.
Життя не лише про оцінки й дипломи. Є ще радість, дружба, цікавість, відпочинок. Навіть якщо здається, що "нема з ким" світ більший, ніж шкільне оточення. Є однодумці, це точно.
Постійна напруга це не шлях до мети, а шлях до вигорання.
Спробуй вправу яку ще в 70-х роках придумав Пол Майєр - "Колесо балансу".
Намалюй коло, поділи на сектори: навчання, відпочинок, стосунки, здоров’я, хобі, розвиток, родина, соціальне життя.
Оціни кожну від 1 до 10. Подивися, чи котиться це колесо чи вже квадратне?
Бо без балансу колесо життя не котиться, починається виснаження, тривога, апатія
Це сигнал: треба поповнити ресурс.
І робиться це через сон, емоції, спілкування, а не лише через нову інформацію Прогулянка, слухання музики, спостереження за природою, розмови. Це теж інвестиція в майбутнє, бо мозок краще запам’ятовує, коли має паузи
І про маму. Твоя мама, швидше за все, не хоче зробити тобі боляче. Вона бачить, що ти перегинаєш, що ти вже виснажуєшся, що ти надто серйозно сприймаєш життя і просто хоче тебе “розморозити”.Вона хоче, щоб ти жив, знав, що таке радість, легкість, дружба, любов.
З повагою, Бережи себе
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 383577 для Світлана Володимирівна

Світлано Володимирівно, добрий день. Дякую за Вашу відповідь. Підкажіть, будь-ласка, як мені розслабитись, коли світ неідеальний? Коли тебе з дитинства вчили бути однієї людиною, а коли ти виходиш в цей світ, то з'ясовуєш, що він дуже відрізняється від тебе, люди наглі, безвідповідальні, хамовиті. І таке я спостерігаю не лише у шкільному середовищі, а й поза ним. Проходиш повз якогось магазину, там біля нього сидять чоловіки, або взагалі хлопці трішки постарше мене і глушать алкогольні напої просто конячими дозами, при цьому мова у них на 90 % складається з матюків. Більшість дівчат починають з 15-16 років вести статеве життя, при цьому активно це обговорюючи на людях, нікого не соромлячись. Якби я вже почав вести статеве життя, то я б вже згорів з сорому і не знав як би я дивився в очі матері після такого. У такому випадку хочеться протиставити себе усьому світому, бути правильним в усьому, працювати більше за всіх. Я не знаю як мені поповнити ресурс через сон та емоції. Тому що спати не можу майже зовсім і серед емоцій одні лише сльози. У мене все тіло кричить, щоб я сів за уроки, а я цього зробити не можу, тому що мама відібрала всі підручники, і повезла мене на море, витративши на це просто шалені гроші. Сама вона то ходить відпочивати, зустрічається зі своїми подругами, а я цілими днями лежу у незрозумілій турбазі і плачу. На пляж мені соромно йти, оскільки у голову приходять, що всі люди, які знаходяться на пляжі, почнуть мене засуджувати за те, що я не вчу уроки. Хоча я розумію, що це звучить як маячня, що насправді люди взагалі про це думати не будуть, але у голові вимальовуються страшенні фантазії. Підкажіть, будь-ласка, що мені зараз зробити, щоб позбутися цього незрозумілого стану, нав'язливих думок про навчання та перестати плакати?
Доброго дня, Єгор
«Підкажіть, будь-ласка, що мені зараз зробити, щоб позбутися цього незрозумілого стану, нав'язливих думок про навчання та перестати плакати?»

Мені дуже шкода, але тобі терміново потрібна допомога фахівця , обовʼязково зверніться до психотерапевта.
Зараз ( на відпочинку) все ж треба вийти й почати рухатися. Можливо, зранку або ввечері, коли людей буде не багато. Біг або швидка хода, починай з 20-30 хв. При цьому краще слухати музику. Додай фізичні вправи.

Свідоме слухання» — техніка для відпочинку мозку

🔹 Обери приємну музику без слів (класика, Lo-Fi, природа, медитативне піаніно).
🔹 Сядь або ляж, закрий очі.
🔹 Просто слухай 5–10 хвилин, ні на що не відволікаючись.
Це схоже на медитацію, але легша форма. Мозок встигає переварити інформацію, знизити активність тривожних центрів

Ідея на море: «Живий записник»
Заведи маленький блокнот і кожного дня пиши:
Одне спостереження (наприклад, “вода тепліша зранку”);
Одне відчуття (“мені сподобалось торкатися піску ногами”);
Одну думку (“може, я не зламаюсь, якщо відпочину”).

Твій мозок працює, тільки коли встигає відновлюватися.
Відпочинок — це не слабкість, не марна трата часу, це інструмент успіху, просто він поки не у твоєму списку улюблених тем.
Відпочиваючи, ти не зраджуєш себе. Ти піклуєшся про себе.
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 383582 для Оксана Юрьевна

Оксано Юріївно, добрий день. Дякую за рекомендації, спробую ними скористатись. Щодо психотерапевта, то я у нього був раніше. Просто одного разу у школі у мене ввімкнувся шалений фанатизм до навчання. Я підійшов до директорки і запитав, чи можна скасувати літні канікули і щоб навчальний рік продовжувався все літо. Замість того, щоб хоча б похвалити мене за моє прагнення вчитись все літо, вона різко відповіла, що це неможливо і потім сказала: йди додому, тобі треба відпочити напевно". Після цього вона зателефонувала моїй мамі і сказала, що я ледь не з'їхав з глузду, веду себе дивно і що мене треба відвести до психіатра, ще і довідку від нього у школу принести, що я осудний і можу далі навчатися. Це так мені директорка вирішила подякувати за те, що я захищав честь школи на різних олімпіадах і перемагав в них. Пішли до психіатра, пройшов я там різні тести з дивними запитаннями, за результатами яких він констатував мою повну осудність, видав потрібну довідку, але сказав, що у мене тривожність зашкалює. Виписав мені якісь "селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну" і сказав, що я маю їх вживати не менше, ніж рік. Але я, декілька разів пересварившись з мамою, все ж відмовився від їх вживання, особливо почитавши про їх побічні ефекти. Я не хочу ними притупляти собі мізки та знижувати свій інтелект, у мене попереду останній навчальний рік, мені складати НМТ та вступати до вишу. Просто дуже образливо чути, коли одного з найкращих учнів у школі відправляють до психіатра, а тих, хто творить безлад у школі, зневажає вчителів та займається булінгом - ні.
Єгор, психіатр просто так ліки не призначає. В нього для цього є підстави. Тому, поки є час до початку навчального року, я б тобі радила знову почати приймати ліки.
Попереду в тебе нелегкий період- останній рік навчання, НМТ, вступ до ВИШу, тому тобі знадобляться сили, як фізичні, так й психологічні. А які сили, коли ти спиш по 2 години й не встаєш від підручників. Якщо так буде продовжуватися, то вигорання буде найкращим варіантом, а може бути набагато гірше. Тоді під питанням буде не тільки закінчення магістратури, а сам вступ до ВИШу.
Ліки потрібні для того, щоб почати спати (=відновлюватися), а терапія ( з психологом або психотерапевтом)- для того, щоб позбавитися навʼязливих думок, когнітивних викривлень, та вирішення інших проблем.
...
Єгоре, ти виснажуєш себе боротьбою з однолітками, які здаються неправильними, з дівчатами, які не відповідають твоїм стандартам, зі світом, який не такий, як ти уявляв. Але найбільше ти борешся із собою, звинувачуючи за кожну мить, коли не досягаєш ідеалу.
Чому ти хочеш бути кращим за всіх? Звідки ця гонитва? Тебе вчили бути ідеальним, але світ неідеальний, і боротьба з ним лише забирає сили. Ідеали це круто, але коли вони стають тягарем, час зупинитися.
Справжня сила не в тому, щоб доводити свою перевагу. Вона в тому, щоб бути собою і не згоріти. Ти прав. Люди не засуджують тебе так, як ти думаєш, це твоя уява, натренована так сприймати світ. Мозок продукує думки, але не всі вони правда.
Почни з малого: попий води, подивись у вікно, подихай, увімкни музику, яка заспокоює. Думки дуже пов'язани з тілом, це одне ціле. Почнеш двигались , полегшае.
Запиши думки, поспостерігай за ними, як за хмарками, не чіпляйся.
Спробуй переформулювати діалог із собою: Я роблю все, що можу, і цього достатньо. Моя цінність не в оцінках чи думках інших.Я маю право на паузу.
Є добра книга "Не намагайтеся зробити все бездоганно" Мартіна Ентоні та Річарда Свінсона . Вона пояснює, як зменшити тиск перфекціонізму, впоратися з тривогою та бути собою живим, а не ідеальним. Там є вправи та приклади, які допоможуть тобі.
Твоє психічне здоров’я це основа для знань і майбутнього. Робота з підлітковим психологом може стати для тебе підтримкою. Психолог допоможе розібратися з внутрішніми конфліктами, навчить справлятися з тривогою та приймати себе.
...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 383586 для Оксана Юрьевна

Добре, я обговорю питання відновлення прийому ліків з мамою і ми вирішимо що робити. Дякую за Ваші поради!
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 383589 для Світлана Володимирівна

Я не знаю чому я хочу бути найкращим. Мабуть тому, що хочу змінювати світ на краще, привносити туди більше щастя і радості та зменшувати кількість болю і страждань. Сьогодні обов'язково поговорю з мамою про відновлення прийому ліків та про відвідування психолога. А то страшенно хочу спати і не можу заснути. Вже просто не пам'ятаю коли я спав 8 годин або навіть 7. Вже приблизно два роки.Та і плакати набридло, якщо чесно. Тому дуже дякую за Ваші поради!
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.