«Не треба змішувати сміливість із нахабством і грубістю: немає нічого біл...»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Єгор Age: 16

Мене ніхто не розуміє, я дуже самотній

Я Єгор, 16 років. Закінчив 10 клас і перейшов до 11-го. З дитинства мене мама виховувала чемним, ввічливим, добрим, вчила не пити, не палити, нікого не кривдити, гарно вчитись, займатись спортом. Я всі шкільні роки гарно і вчився, був відмінником з усіх предметів, майже не отримував четвірок. Але нещодавно почалися конфлікти з мамою. Вона постійно пристає до мене, щоб я йшов гуляти. Я їй намагаюсь, що гуляти я не піду, доки не отримаю диплом магістра. Тобто, поки я не отримаю вищу освіту - я не маю права відпочивати. А вона мені каже, що я несу маячню, чим доводить мене до сліз. Але я дійсно не хочу гуляти. Я вчусь постійно, навіть влітку, по 15 годин на день, сплю 5-6 годин, тому що не спиться, прокидаюсь і совість мучає, що я не вчу уроки. Я людина адекватна і навіть не тривожна. Мені просто подобається це все робити. Та і гуляти нема з ким. Однолітки мої не відповідають стандартам мого виховання: палять, п'ють алкоголь, не поважають старших, ведуть себе некультурно. Коли ідеш вулицею, то спостерігаєш наступне: ідуть усі з цигарками у роті, хлопці матюкаються, дівчата матюкаються, страшно на це все дивитися, куди котиться наш світ. Нещодавно посварився з мамою. Вона вирішила покарати мене, десь заховала усі мої книжки і підручники і повезла силою на море на 2 тижні. І тут я зараз не знаю, чим зайнятися, плачу весь день, мучить совість, що я не можу вчити уроки, лізуть в голову думки, що не складу НМТ у наступному році, сняться сни, що отримую трійку і прокидаюсь у сльозах. Якщо раніше спав 5-6 годин, то зараз на так званому відпочинку (вибачте, лапок чомусь не можу поставити технічно) сплю максимум 2 години. На пляж ходити не можу, мені це не цікаво - просто хлюпатись у брудній воді і займатись незрозуміло чим. Мама постійно мені говорить, що якщо не буду гуляти, то нічим гарним це не закінчиться. Але що тут поганого станеться? Навпаки, якщо я піду гуляти, то мої оцінки поповзуть вниз і я стану наркоманом. Не дарма кажуть: з ким поведешся - того і наберешся. Підкажіть, будь-ласка, можливо я чогось не розумію, чи станеться щось страшне, якщо я почну гуляти, відпочивати та знаходити друзів не зараз, а після отримання вищої освіти, тобто у 23 роки? Просто не розумію маму - спочатку вона вимагала у 6 років, щоб я вчився на відмінно, а зараз гонить гуляти до алкашів та наркоманів. Не бачу просто логіки. Дякую
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
Log in or register to answer.