Постійне почуття провини
є ПОСТІЙНА проблема, що я приймаю все дуже емоційно і близько до серця, аж настільки, що ображаюсь на одну людину за якусь навіть дрібницю, а виллється це все і на інших (я буду сумною і холодною поруч з ними, а після того як заспокоюсь, буду дуже сварити себе за те, що я погана людина і буду себе крутити, що всіх образила своїм холодом, через що далі виникає страх - самотність, не признання, відстороненість…).
Як-от сьогодні: мене образив наставник, а вилилась ця обіда і на нього, і на іншу людину поруч. Я звісно вибачилась перед другою людиною, але тепер накручую себе за те, що людина занадто мені холодно відповіла і я все ще вважаю, що вона має негативні почуття до мене… а от за наставника (я показала йому те, що я образилась, але тепер жалію: я боюся, щоб він не подумав, що я якась психічно неврівноважена, емоційна чи дуже нерозумно показую свої емоції, після чого, наш звʼязок буде не таким як раніше
(Мій наставник майже замінив мені батька, я ним дуже дорожу і дуже не хочу, аби наш звʼязок хоч трохи зменшив свою інтенсивність, або щоб він думав що я якась погана/несерйозна/ще мала дитина). Хочеться признання своїх досягнень від нього, тому дуже не хочу показатись хоч трохи не такою, якою б маю бути.
Я просто не хочу його розчаровувати.
Дуже дякую що прочитали і дали відповідь. Мені щиро потрібна допомога зараз.
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.