Постійне почуття провини

Добрий день. Постійно мучаюсь думками про те, що завжди за все винна… це заважає мені бути з хорошим настроєм і бути щасливою, бо постійно думаю, що про мене за спиною говорять погані речі. Особливо є страх того, що люди, які для мене є авторитетом і яких я дуже люблю, взнають мене як таку ««погану»»
є ПОСТІЙНА проблема, що я приймаю все дуже емоційно і близько до серця, аж настільки, що ображаюсь на одну людину за якусь навіть дрібницю, а виллється це все і на інших (я буду сумною і холодною поруч з ними, а після того як заспокоюсь, буду дуже сварити себе за те, що я погана людина і буду себе крутити, що всіх образила своїм холодом, через що далі виникає страх - самотність, не признання, відстороненість…).
Як-от сьогодні: мене образив наставник, а вилилась ця обіда і на нього, і на іншу людину поруч. Я звісно вибачилась перед другою людиною, але тепер накручую себе за те, що людина занадто мені холодно відповіла і я все ще вважаю, що вона має негативні почуття до мене… а от за наставника (я показала йому те, що я образилась, але тепер жалію: я боюся, щоб він не подумав, що я якась психічно неврівноважена, емоційна чи дуже нерозумно показую свої емоції, після чого, наш звʼязок буде не таким як раніше
(Мій наставник майже замінив мені батька, я ним дуже дорожу і дуже не хочу, аби наш звʼязок хоч трохи зменшив свою інтенсивність, або щоб він думав що я якась погана/несерйозна/ще мала дитина). Хочеться признання своїх досягнень від нього, тому дуже не хочу показатись хоч трохи не такою, якою б маю бути.

Я просто не хочу його розчаровувати.

Дуже дякую що прочитали і дали відповідь. Мені щиро потрібна допомога зараз.