Чувство вины перед родителями
Моя мама никогда не была заграницей, всегда мечтала побывать на каком-то красивом курорте. Мой папа военный и сейчас защищает нашу страну.
Родители всегда давали мне самое лучшее, и как только я выросла - полностью покрывали мои финансовые затраты на осуществление моих мечт, в плане путешествий в том числе.
Я чувствую какую-то вину перед родителями за то, что могу смотреть мир, в то время как моя мама сидит дома, куча лет мечтая побывать где-то, а папа находится на войне.
Стоит уточнить, что родители наоборот только за то, чтобы я путешествовала и всегда искренне радовались за меня, сами предлагают мне финансовую помощь и никогда не винили за это. Но я все равно чувствую стыд за то, что я грубо говоря радуюсь жизни и отдыхаю, в то время как у моих родителей другая реальность.
Виню себя также за то, что не могу оплатить поездку например на всю семью, очень мечтаю подарить родителям путешествие в какую-то страну.Понимаю, что в 20 лет не сильно умно винить себя за то, что не стою ещё уверенно на ногах и со временем я смогу осуществить мечту родителей, но сразу начинают в голову лезть тревожные мысли. Все таки мы живем в войне, лезут дурные мысли, а вдруг с кем-то что-то случится, не успею, и тд.
Подскажите пожалуйста, как с этим бороться? Меня буквально поглощают эти мысли.
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.