Насправді,я Вам дуже вдячна за те, що так щиро поділилися всім, що Вам прийшлося пережити.
Ви пережили дуже травмуючі події, не маючи підтримки від найближчої людини, а навіть навпаки. І той стан, який у Вас зараз - є лише наслідком глибоких душевних непрожитих травм.
Я можу впевнено сказати, що Ви дуже сильна і талановита особистість. Чому сильна? Тому, що, як правило, людина творча - це ніби оголений нерв, тому завжди дуже гостро сприймає любу несправедливість. І те, що більш-менш легше могла б пережити людина з не такою чутливою психо-емоційної сферою, для Вас - це практично непідйомний вантаж.
Окрім того, існує поняття "навіювання". Воно особливо небезпечне для дітей, юних дівчат та людей творчих. Тому на мою думку, Ваша постійна тяга до самогубства, насправді, не Ваша!
Ця думка те, що Вам було нав'язано несвідомо, не спеціально Вашою ж мамою дуже давно, бо було сказано зопалу.
"Она не раз сама говорила мне что бы я повесилась"
Думаю, що якщо зараз їй нагадати про це, то вона навіть і не згадає. І це буде правдою. Тому що Ваша мама, судячи з того, що Ви про неї написали, сама класична "жертва" з її ж дитинства. Там явно а стосунках з її батьками були також проблеми.
Чому вона так жорстоко ставилася до Вас? Бо в співзалежних стосунках "жертва" та "аб'юзер" взаємозамінні ролі.
Коли дівчинку б'ють в дитинстві її батьки, вона так само стане бити свою дочку. Бо інших моделей поведінки у неї просто немає. Як це не дивно, але, думаю, Ваша мама Вас любить на стільки, на скільки її саму любили в дитинстві, і на скільки вона сама цінує себе. А судячи з усього, цінувати себе також не дуже то і вміє. Тому прихований, глибоко закопаний біль виходить з неї от у таких жахливих діях.
Що робити і чи є можливість вийти з такого стану?
Так, така можливість є!
І тому, насамперед, потрібно "переписати" закарбовані в Вашій підсвідомості мамині слова про самогубство. Бо це не Ви хочете померти, а просто Ваша підсвідомість намагається виконати записану в ній команду.
Окрім того, Ви інтуїтивно відчуваєте, що Вам потрібно міняти роботу. Бо ігри - це не той заробіток, який приносить користь Вашій душі. Бо саме вона, Ваша душа, так страждає і молить про допомогу. Насправді, Ви хочете жити! Інакше б ніколи так не боролися за своє життя! І Ви обов'язково переможете, якщо зрозумієте себе, приймете себе з усім тим болем, тими подіями, через які Вам прийшлося пройти і трансформуєтеся внутрішньо на стільки, що біль переплавите у свій важливий досвід і, врешті решт, ставши самодостатньою, навчитеся бути щасливою уже в цьому житті.
Як і Ваша мама, Ви знаходитеся в системі співзалежних стосунків. Тому так важко вискочити самотужки з системи "жертва- аб'юзер". І Ваше самоушкодження, це те ж насилля, тільки направлене Вами на саму себе.
І ще... Самогубство нічого не вирішить в Вашому випадку, окрім того, що Вашій душі буде ще важче. Не просто ж так раніше самогубць навіть не ховали разом з усіма поруч. І думаю, Ви це десь дуже глибоко відчуваєте.
Насправді, цим нічого і нікому довести неможливо.
А Ваші стани, коли опиняєтеся під холодним душем, можуть бути ознаками панічних атак. Які у свою чергу можуть бути психо-соматичними проявами все тих же непрожитих стресів. Так Ваша підсвідомість може намагатися змусити Вас нарешті почати серйозно змінюватися, позбавляючись страхів, самотності, почуття несправедливості, агресії до оточуючих та до себе, образ, провини і багато ще чого дуже деструктивного та руйнівного. Несучи в собі біль, ми лише запускаємо програму самознищення.
Я Вам щиро раджу записатися на індивідуальну терапію до
сімейного психолога.
Відредаговано автором 03-12-2024 10:39:37