Доброго дня!
Те, що Ви вже п'ять років живете у віртуальному світі стосунків, може мати достатньо велику кількість причин, одна з яких - величезна душевна травма, якої Ви так до цих пір і не позбулися.
Насправді, щоб мати можливість Вам допомогти, потрібно дещо більше інформації про Вас та Ваше життя.
Ви пишете, що перебували у аб'юзивних стосунках. Як довго Ви перебували в них? Як змогли вийти з цих стосунків? Хто був ініціатором їх розірвання?
Бо попередньо можу лише припустити, що саме вони (стосунки) і призвели до того, що тепер Ви уникаєте реальних зустрічей та контактів з реальними людьми і живете в світі вимислу, де все можете контролювати.
Власне, кожна людина хоче щастя. І ніхто не може позбавитися прагнення кохати та бути коханими. Але, якщо вже є травматичний досвід, може спрацювати підсвідоме почуття самозахисту. І тоді, щоб уникнути болю, ми можемо почати такі стосунки будувати у вигаданому світі, тобто, у світі віртуальності. Як це і відбувається з Вами.
Та, як це не дивно, навіть у віртуальному світі, спрацьовують все ті ж поведінкові моделі та установки, які і призвели до появи попередніх залежних стосунків.
Тобто, якщо з дитинства сформована схильність до психо-емоційного "залипання", ця схильність стане проявлятися навіть у закоханості в невідомих блогерів. "Починається все з, так скажімо, залежності. Доволі довгий час читаю пости, часто заходжу на сторінку та сумую, якщо оновлень немає. Через деякий час відчуваю незрозумілі відчуття закоханості, теплоти, і тоді вже з'являється бажання поговорити з ним, відчути зв'язок, можу навіть плакати через те, що ми незнайомі..."
Тому, щоб вже спробувати розібратися у Вашій ситуації глибше, задам ще декілька цілком логічних питань.
Які стосунки були між Вашими батьками?
Чи відчували Ви любов, тепло та порозуміння від батьків?
Відредаговано автором 16-12-2025 15:14:34