Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
«Наскільки сповідь іншому діє сильніше й глибше, ніж сповідь самому собі,...»
Питання від: eions20 Вік: 25

Дивні відчуття щодо інших людей

Доброго дня. Вже 5 років не можу вступити в стосунки через доволі дивну проблему: я люблю читати блоги людей і в одного з тисячі "закохуюсь". Це не назвати коханням в звичному сенсі, скоріше бажання спостерігати, приймати участь в житті людини, але не бути разом як пара. Починається все з, так скажімо, залежності. Доволі довгий час читаю пости, часто заходжу на сторінку та сумую, якщо оновлень немає. Через деякий час відчуваю незрозумілі відчуття закоханості, теплоти, і тоді вже з'являється бажання поговорити з ним, відчути зв'язок, можу навіть плакати через те, що ми незнайомі. Це дуже дивно і нездорово на мою думку, тому що, як писала вище, я не хочу доходити до стосунків, але в ті хвилини наче саме цього не вистачає. Підкажіть, чи може це бути результатом колись аб'юзивних стосунків, чи щось інше, на рівні психотерапії?
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Марія Радченко — психолог
Марія Радченко психолог
Дніпро ·
Доброго вечора.

Це явище називається парасоціальні відносини. Доволі поширене явище у наш час, коли людина може відчувати реальні емоції до публічної людини, яку особисто не знає. Я би не стала це одразу маркувати як "нездорову поведінку", радше як механізм психологічного захисту або заповнення певної Вашої соціальної потреби, яка є незадовільненою у реальному житті.
Доброго ранку!
цитата:
Підкажіть, чи може це бути результатом колись аб'юзивних стосунків, чи щось інше, на рівні психотерапії?

Може. Проте, щоб упевнено стверджувати, потрібно озирнутись в минуле і пригадати стосунки, де відчували аб'юз.
Вважаю, що Ваше припущення має під собою якийсь грунт. ПодІлитесь?

цитата:
Вже 5 років не можу вступити в стосунки через доволі дивну проблему: я люблю читати блоги людей і в одного з тисячі "закохуюсь". Це не назвати коханням в звичному сенсі, скоріше бажання спостерігати, приймати участь в житті людини, але не бути разом як пара.

Зовні, здається, і правда - заважає дивна проблема, як висловились. Насправді, це може бути лише верхівка айсбергу. Тобто нижче рівня води ховаються більш вагомі причини і чинники, мета яких УНИКАТИ близькості в стосунках пари(!)

Цей феномен, на мою думку, варто досліджувати в процесі терапії.

А щодо Вашої особливості віртуально "закохуватись", то вона служить інструментом задля отримання емоційних відчуттів, як замінник відчуттів до реального партнера, в якого Ви закохані.

Чим же так небезпечно кохати справжню людину?
Які ризики для себе вбачаєте?

Відредаговано автором 16-12-2025 10:48:59

Доброго дня!
Те, що Ви вже п'ять років живете у віртуальному світі стосунків, може мати достатньо велику кількість причин, одна з яких - величезна душевна травма, якої Ви так до цих пір і не позбулися.
Насправді, щоб мати можливість Вам допомогти, потрібно дещо більше інформації про Вас та Ваше життя.
Ви пишете, що перебували у аб'юзивних стосунках. Як довго Ви перебували в них? Як змогли вийти з цих стосунків? Хто був ініціатором їх розірвання?
Бо попередньо можу лише припустити, що саме вони (стосунки) і призвели до того, що тепер Ви уникаєте реальних зустрічей та контактів з реальними людьми і живете в світі вимислу, де все можете контролювати.
Власне, кожна людина хоче щастя. І ніхто не може позбавитися прагнення кохати та бути коханими. Але, якщо вже є травматичний досвід, може спрацювати підсвідоме почуття самозахисту. І тоді, щоб уникнути болю, ми можемо почати такі стосунки будувати у вигаданому світі, тобто, у світі віртуальності. Як це і відбувається з Вами.
Та, як це не дивно, навіть у віртуальному світі, спрацьовують все ті ж поведінкові моделі та установки, які і призвели до появи попередніх залежних стосунків.
Тобто, якщо з дитинства сформована схильність до психо-емоційного "залипання", ця схильність стане проявлятися навіть у закоханості в невідомих блогерів. "Починається все з, так скажімо, залежності. Доволі довгий час читаю пости, часто заходжу на сторінку та сумую, якщо оновлень немає. Через деякий час відчуваю незрозумілі відчуття закоханості, теплоти, і тоді вже з'являється бажання поговорити з ним, відчути зв'язок, можу навіть плакати через те, що ми незнайомі..."
Тому, щоб вже спробувати розібратися у Вашій ситуації глибше, задам ще декілька цілком логічних питань.
Які стосунки були між Вашими батьками?
Чи відчували Ви любов, тепло та порозуміння від батьків?

Відредаговано автором 16-12-2025 15:14:34

Доброго дня!
Те, що Ви вже п'ять років живете у віртуальному світі стосунків, може мати достатньо велику кількість причин, одна з яких - величезна душевна травма, якої Ви так до цих пір і не позбулися.
Насправді, щоб мати можливість Вам допомогти, потрібно дещо більше інформації про Вас та Ваше життя.
Ви пишете, що перебували у аб'юзивних стосунках. Як довго Ви перебували в них? Як змогли вийти з цих стосунків? Хто був ініціатором їх розірвання?
Бо попередньо можу лише припустити, що саме вони (стосунки) і призвели до того, що тепер Ви уникаєте реальних зустрічей та контактів з реальними людьми і живете в світі вимислу, де все можете контролювати.
Власне, кожна людина хоче щастя. І ніхто не може позбавитися прагнення кохати та бути коханими. Але, якщо вже є травматичний досвід, може спрацювати підсвідоме почуття самозахисту. І тоді, щоб уникнути болю, ми можемо почати такі стосунки будувати у вигаданому світі, тобто, у світі віртуальності. Як це і відбувається з Вами.
Та, як це не дивно, навіть у віртуальному світі, спрацьовують все ті ж поведінкові моделі та установки, які і призвели до появи попередніх залежних стосунків.
Тобто, якщо з дитинства сформована схильність до психо-емоційного "залипання", ця схильність стане проявлятися навіть у закоханості в невідомих блогерів. "Починається все з, так скажімо, залежності. Доволі довгий час читаю пости, часто заходжу на сторінку та сумую, якщо оновлень немає. Через деякий час відчуваю незрозумілі відчуття закоханості, теплоти, і тоді вже з'являється бажання поговорити з ним, відчути зв'язок, можу навіть плакати через те, що ми незнайомі..."
Тому, щоб вже спробувати розібратися у Вашій ситуації глибше, залам ще декілька цілком логічних питань.
Які стосунки були між Вашими батьками?
Чи відчували Ви любов, тепло та порозуміння від батьків?
...
Доброго дня. Стосунки є однією з базових людських потреб, тож хотіти відчути зв'язок - це дуже здорове бажання; чудово, що Ви його маєте. На жаль з того, що Ви описали, схоже, що Ваша психіка наразі може дозволити собі стосунки лише в найбільш безпечному їхньому вигляді - коли об'єкт прив'язаності не знає про Ваше існування. Водночас можливо і Вам об'єкт Вашої прив'язаності не зовсім відомий, адже в блозі людина може продемонструвати лише окремі риси, частину своєї особистості.
Так як наші стосункові патерни формуються в дитинстві, на мою думку, тут можуть бути задіяні механізми глибші за травму аб'юзивних стосунків (ті механізми, через які ми і входимо в аб'юзивні стосунки). Можливо, допоможе спробувати дати собі чесні відповіді на питання:
1. Чого я уникаю, закохуючись в людину, яка не знає про мене?
2. Чого я уникаю, закохуючись в людину, про яку я знаю так мало?
3. Що може бути "вигідним" для мене в таких ситуаціях?
Щасти Вам 🍀
...
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.