Питання від:
Nik.a
Вік:
34
Межі у вихованні дітей
Добрий день. Допоможіть, будь ласка, розібратися як реагувати в такій ситуації і чи можливо домовитися без конфлікту та погіршення родинних стосунків.
Ми зараз живемо дуже далеко від школи. Автобусів в місті немає і з таксі теж проблематично. Водійських прав та авто в мене зараз ще нема. Щоб мені з дітьми було легше дістатись до школи чоловік підвозить нас до дому своєї сестри коли він їде на роботу — до початку навчання в дітей ще десь 1,5 години часу. Ми за цей час вдома в чоловікової сестри снідаємо (беру підготовлені сніданки з дому), причісуємось, чистимо зуби, наносимо крем, тощо. І звісно спілкуємося з чоловіковою сестрою. З практичної сторони мені це зручно, тому що інакше іти пішки з дітьми довго і важко, вони перевтомлюються і я теж, винайняти житло ближче до школи поки що немає грошей. Але з психологічної сторони мені це важко. Я помічаю що чоловікова сестра чим далі більше мене критикує, ніби в жартівливому чи дбайливому тоні, але суть та ж. Також ще більше мене турбує що вона почала прискіпуватися до дітей. На місці дітей я б від такого її ставлення відчувала себе не такою, ненормальною, недостатньою. Суть її претензій полягає в тому що на її думку мої діти недостатньо самостійні для їхнього віку і що я занадто піклуюся про них. З якогось боку я з цим згодна — було б непогано розвивати навички більшої самостійності у дітей. Над цим я працюю, проте я не ідеальна і обставини не ідеальні, для того щоб чомусь новому навчати дітей потрібен також ресурс і не завжди він є. Але в цілому від сторонньої людини, хоч це і родичка дітей та чоловіка, мені б не хотілося чути такі зауваження, тому що вони ставлять мене в підпорядковане становище, я почуваюся приниженою, змушеною виправдовуватися, тощо.
Ми зараз живемо дуже далеко від школи. Автобусів в місті немає і з таксі теж проблематично. Водійських прав та авто в мене зараз ще нема. Щоб мені з дітьми було легше дістатись до школи чоловік підвозить нас до дому своєї сестри коли він їде на роботу — до початку навчання в дітей ще десь 1,5 години часу. Ми за цей час вдома в чоловікової сестри снідаємо (беру підготовлені сніданки з дому), причісуємось, чистимо зуби, наносимо крем, тощо. І звісно спілкуємося з чоловіковою сестрою. З практичної сторони мені це зручно, тому що інакше іти пішки з дітьми довго і важко, вони перевтомлюються і я теж, винайняти житло ближче до школи поки що немає грошей. Але з психологічної сторони мені це важко. Я помічаю що чоловікова сестра чим далі більше мене критикує, ніби в жартівливому чи дбайливому тоні, але суть та ж. Також ще більше мене турбує що вона почала прискіпуватися до дітей. На місці дітей я б від такого її ставлення відчувала себе не такою, ненормальною, недостатньою. Суть її претензій полягає в тому що на її думку мої діти недостатньо самостійні для їхнього віку і що я занадто піклуюся про них. З якогось боку я з цим згодна — було б непогано розвивати навички більшої самостійності у дітей. Над цим я працюю, проте я не ідеальна і обставини не ідеальні, для того щоб чомусь новому навчати дітей потрібен також ресурс і не завжди він є. Але в цілому від сторонньої людини, хоч це і родичка дітей та чоловіка, мені б не хотілося чути такі зауваження, тому що вони ставлять мене в підпорядковане становище, я почуваюся приниженою, змушеною виправдовуватися, тощо.
Що означають ці оцінки?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.
