Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
«Щастя — це коли те, що ти думаєш, говориш і робиш, перебуває в гармонії.»
Питання від: Іра Вік: 30

Відчуваю почуття провини

Доброго дня, в мене виникла дивна для мене ситуація з моїм племінником. На початку повномаштабної він виїхав закордон, я не бачила його вже майже 3 роки. Я його хресна і тітка одночасно, в мене немає більше племінників поки. Наразі йому вже 20 років. Ситуація така, що він зі мною неспілкується по незрозумілим для мене причинам, з його мамою я спілкуюсь нормально, а з ним чомусь ні, він і до війни не сильно проявляв це бажання, але тоді він був ще підлітком і я списувала все це саме на вік, плюс на родинних святах ми регулярно бачились, а коли він виїхав, то взагалі не писав і не цікавився, як ми тут, я є його близькою родиною, два роки підряд я шукала з ним контакту, вітала з дн, але я в нього скрізь заблокована або я і моя сестра в нього не в друзях, він нас двох регулярно видаляв з соц мереж і від нас никався, цього року він вже навіть не вітав мене з моїм дн, в нас воно в один місяць в різні дати, і я прийняла для себе рішення, що теж більше не буду йому навʼязуватись та шукати контакту, я це написала його мамі, привітала її з іменником і сказала хай сама його від мене привітає і що я більше не буду за ним бігати, що він дорослий хлопець, якщо захоче хай сам мене шукає, коли мої батьки дізнались від мене що я їй написала, їм це дуже несподобалось, вони на мене накинулись,сказали нашо я це писала, що я вісно кудись влізу я поклала слухавку, але я не влізала, а відстояла свої кордони, бо моя сестра скинула мені його вайбер і щоб я йому сама писала, я відмовилась і я для себе більше не бачу в цьому сенсу, більше бігаю за людьми які не шукають зі мною спілкування навіть, якщо це мій поемінник. Коли на мене накинулись батьки, я знову відчула почуття провини незрозуміло на що, на мене поклали давно…. Чому я маю це терпіти?) В мене стався відкат, я почала трохи сумніватись в своєму рішенні, виникло почуття провини і що я хороша дівчинка обідила людей, як мені з цим бути?
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Доброго ранку Іро!
Насправді, Ви самі озвучили свою глибинну проблему: "Коли на мене накинулись батьки, я знову відчула почуття провини незрозуміло на що, на мене поклали давно…. Чому я маю це терпіти?) В мене стався відкат, я почала трохи сумніватись в своєму рішенні, виникло почуття провини і що я хороша дівчинка обідила людей..."
Тобто, ситуація з племінником - це лише "верхівка айсбергу". І племінник не спілкується з Вами не тому, що такий поганий, чи погана Ви, а тому що несвідомо реагує на Вашу надзвичайно сильну залежність від близьких стосунків, яка заклалася, швидше ша все, ще з дитинства в спілкуванні з батьками. Адже, нам тільки здається, що ми реагуємо на слова чи дії, тоді, як насправді, насамперед, реагуємо на внутрішній стан людини. Тим паче, що племінник не дуже хоче спілкуватися і зі своєю мамою. А це може бути лише наслідком неправильного виховання. Тобто, є спільна для сім'ї модель неправильної поведінки, яка передалася і Вам, і Вашій сестрі з дитинства від батьків. Я правильно зрозуміла, у Вас не п'є своєї сім'ї, Ви не заміжня? У любому випадку, я б порадила Вам записатися на індивідуальне консультування і почати працювати з питання залежності від стосунків. Адже, те, що Ви намагаєтеся відстоювати власні кордони - прекрасно, але... Судячи з почуття провини, внутрішня установка бути "гарною дівчинкою" нікуди не ділася. У Вас батьки дуже авторитарні?
...
Доброго ранку, Іро!
цитата:
виникло почуття провини і що я хороша дівчинка обідила людей

Про почуття, відкат і хорошу дівчинку зрозуміло. Водночас давайте розглянемо факти. Кому ви завдали шкоди? Кого образили? Через що, власне, провина?
Якщо не виправдали очікування батьків, то це ж їхня проблема. Чи не так?
Наскільки я розумію, ви намагаєтесь жити своє власне життя, замість того, аби СЛІДУВАТИ до віку батьківським настановам.
Тому відповідь на ваше питання
цитата:
Чому я маю це терпіти?)
буде простою для розуміння - тому, що досі психологічно не завершили психологічну сепарацію від них, тобто не набули відчуття і спроможності бути в хорошому сенсі автономною і самодостатньою особистістю. Жити своїми переконаннями і ціностями, бажаннями і прагненнями. Орієнтуватись на себе.
Аби завершити цей процес і позбутись звичного почуття провини варто попрацювати з психологом.

Відредаговано автором 30-12-2024 10:31:12

...
Вы пишите, что племянник не особо и раньше хотел общаться. И что вы его близкий человек.
Плюс реакция ваших родителей.
И складывается картинка, что есть в семье убеждение, что раз кровные родственники - значит близкие люди и прямо таки обязанность общаться и поддерживать связь.
И часто при таких убеждениях нет на самом деле близости истинной между членами семьи, а больше про обязанности и долги друг перед другом.
Возможно племянник на расстоянии просто сделал то, что давно хотел - не общаться. И не потому, что вы плохая или он, а потому что может нет у вас истинной близости, чего-то общего.
По поводу ваших родителей, то вы взрослый человек и да, вы правы - вы не обязаны за кем-то бегать, а еще не обязаны слушать родителей и их критику
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.