Причини батькіської токсичності

Вчора в фейсбук-групі прозвучало анонімне запитання про батьківську токсичність, причини та способи подолання.

Моя відповідь, як психолога:

Будь-хто з батьків може бути токсичним через необдуманість або стати таким через вигорання. Батьківське вигорання реальне, хоч і замовчується в суспільстві.
Батьки також вигорають, тому що бути батьками важко.

Причин та способів подолання токсичності є декілька:

1. токсичність власної батьківської сім'ї. Ми знаємо, що модель батьківських стосунків з дитинства наслідується нами "на автоматі". Щоб поводитись та реагувати інакше, ніж наші батьки, нам потрібно слідкувати за собою та докладати зусиль, щоб змінити шаблон.
2. невміння справлятися з власними емоціями. Діти вчаться в дорослих та наслідують їхні стратегії справляння зі складними життєвими обставинами. Ми, як дорослі, можемо навчитися розуміти та проговорювати наші емоції (злість, образу, хвилювання, осуд тощо) та навчити наших дітей правильній комунікації. Але для цього потрібно знати, що ми відчуваємо та не соромитись говорити.
3. недіагностовані психічні або межові розлади. Якщо ви бачите емоційні чи гормональні "качелі". Не можете пояснити причини неадекватної поведінки/реакції або вам здається, що ви чи хтось з родини поводиться асоціально - варто звернутися напряму до психіатра або через психолога/психотерапевта для виключення психічного діагнозу. Тут зауважу, що медицина пішла сильно вперед і ніхто не буде саджати людину "в дурку", зараз достатньо ліків та(або) психотерапії, щоб людина могла жити повноцінне щасливе життя.
4. нерозуміння причинно-наслідкових зв'язків та(або) неадекватність покарання. Тут розписувати довго, але якщо коротко: часто дитині достатньо обговорити природні наслідки її дій, без додаткового покарання з нашого боку. Точно без сварок, рукоприкладства, шантажу, ігнорування, помсти тощо.
5. психологічна незрілість батьків. Коли батьки не готові до батьківська в силу своєї молодості, неосвіченості, незрілості тощо - може проявлятися дитячі реакції стосовно дитини. Наприклад, один з батьків може ревнувати, заздрити, обезцінювати дитину, порівнювати зі своїм дитинством в негативному ключі, дражнити дитину.
6. психоемоційне вигорання. Часто за нашою токсичністю ховається нестача сил. Коли ми готові зірватися на дитину, зупиняємося та задаємо собі питання: "Що мені потрібно?" - може Я хочу пити? Може я голодна? Може невиспана бо просиналась 4 рази за ніч? Може мене дратує безлад в домі чи нестача коштів на необхідне?

Послідкуйте за собою та спробуйте встановити причини та прояви своєї токсичності. Запишіть їх на аркуші та проговоріть з близькою людиною.
Моя відповідь не дорівнює повноцінній психологічній консультації.

Опубликовано 2021-08-29 в 22:56:24