Комплекс жертви

Людина намагається догодити близьким, демонструє повну самовіддачу і незалежність. Проте це лише маска, за якою приховується комплекс жертви - тотальна залежність і намагання отримати любов, тільки-от в розумінні такої людини її можна отримати лише у випадку готовності жертвувати собою заради інших.

Для вас характерні такі думки?

- "Мені просто не щастить"- "Чому ж так вийшло?"- "Такий вже в мене характер"- "Ви довго будете наді мною знущатись?"- "Від мене мало що залежить"- "Не звертайте на мене увагу"- "На краще я не розраховую"- "Підкажи, що мені робити"- "Не треба мені дякувати"

Комплекс жертви - родом з дитинства, в якому дитина не відчувала безумовної любові батьків, коли тебе люблять не "за щось", а "просто так". Відсутність такої любові формує у дитини відчуття власного "Я" як нецінного. Поступово приходить усвідомлення, що отримати любов можна тільки тоді, коли ти робиш те, що від тебе очікують: гарно вчишся, допомагаєш мамі, слухаєшся.

Така дитяча травма формує у дорослої людини занижену самооцінку, відчуття власної неповноцінності і негативні очікування. Вона нездатна захищатись, вимагати до себе поваги, адже єдина звична для неї модель поведінки - дозволяти іншим людям використовувати себе.

Поспостерігайте за собою - такі прояви характерні для вас?

1. Потреба у співчутті, увазі та жалості інших, які хибно сприймаються як прояв любові. 
2. Попередні провали і невдачі - доказ відсутності перспектив і неможливості високих досягнень.
3. Відчуття себе тою "маленькою людиною" яка намагається боротися зі злом.
4. Виправдання неможливості досягти цілей в силу відсутності потрібних зв'язків, достатнього рівня освіти чи соціального статусу.
5. Відчуття своєї жертовності як особливого дару, що дає хибне відчуття самодостатності.

Людина з комплексом жертви не обирає бути такою, вона просто не знає, як бути іншою, тому що це несвідомий вибір. Бути жертвою - це вторинна вигода, адже можливість напряму отримувати від людей бажану любов - заблокована. Робота з психологом для такої людини - скоріше необхідність, адже самотужки ніхто не в силах впоратися з тим, що в повній мірі не усвідомлюється.