Гуманістична психотерапія

Гуманістична психотерапія для мене — це, перш за все, світоглядна позиція психолога. Клієнт і психолог спілкуються на рівних, без тиску авторитету чи спроб навязати свої думки. Немає оцінок, лише безумовне прийняття та віра в ресурси й потенціал кожної людини.

Olha Volodymyrivna Lazarenko

И

Я розумію гуманістичний підхід — від лат. *humanos* («людський») — єдність людини з людиною та людини з собою; повне розуміння й прийняття будь-якої людини такою, якою вона є. Я вважаю, що більшість психотерапевтичних методів і шкіл ґрунтуються на гуманістичному підході, адже людина здатна допомогти собі сама, а наша роль — допомогти їй досягти результату та навчитися самостійно справлятися з подібними ситуаціями. Сутність цього підходу полягає у визнанні за людиною свободи будувати власне життя, її здатності до цього, а також у розумінні людини як цілісної єдності тіла, психіки та духу. Представники гуманістичного напрямку бачать людину природно активною, прагнучою до самоствердження, розвитку своїх можливостей та позитивного зростання. Увага психотерапевта зосереджена на особистісному розвитку пацієнта, а не лише на усуненні симптомів. За переконанням «гуманістів», у кожній людині закладено прагнення до єднання з іншими, потребу в любові, дружбі та співпраці. Важливо лише звільнити ці тенденції та створити атмосферу захищеності й безпеки для їхнього природного прояву. Головна мета гуманістичної психотерапії — пробудити сили людини, спрямовані на творення власного життя, адже життя кожного — це твір мистецтва, який створює кожна творча особистість, і гуманістичний психолог може надати у цьому творчому процесі необхідну підтримку.

Ирина Алексеевна Селивановская

Р

Гуманістична психологія надає людині можливість усвідомити власну свободу. Не абсолютну, але свободу вибору, свободу будувати своє життя, особистість, власне щастя та любов. Людина не повністю залежна від сліпих інстинктів чи стихій — вона творець власного буття. За своєю природою людина добра й прагне добра; їй потрібно лише трохи допомоги, щоб це реалізувати.

Роман Миколайович Мельниченко

Я вважаю, що гуманістична психотерапія сприяє розвитку здорової, творчої особистості, звертаючись до її вищих духовних цінностей. Зокрема, вона допомагає людині прагнути до самореалізації, усвідомлювати сенс життя, глибше розуміти свою унікальність. Завдяки свободі вибору та відповідальності людина долає негативізм і зосереджується на позитивній самореалізації, розвитку своїх творчих здібностей. У цьому підході важливо допомогти людині пізнати та прийняти себе, а також приймати інших такими, якими вони є насправді. Це сприяє більш реалістичному погляду на світ і раціональній оцінці ситуацій.

Вікторія Сергіївна Шаталова-Говтва

Гуманістична психотерапія зосереджена не на минулому клієнта (витіснені переживання, потяги), а на його майбутньому — на цінностях, сенсах та мотивації «заради чого це все». Якщо людина усвідомлює, для чого вона робить ті чи інші кроки, то, за В. Франклом, вона завжди знайде «як». Цей напрямок вирізняється особливим поглядом на природу людини: вона вважається доброю за своєю суттю, а все «погане», що вона робить, — наслідок відходу від своєї справжньої природи. Завдання терапевта — допомогти клієнту знайти шлях до себе. Крім того, гуманістична школа запровадила термін «клієнт» (як активного учасника процесу, який має свої права) замість «пацієнт» (який пасивно отримує лікування), що відображає характер взаємодії та методи роботи терапевта.

Наталія Василівна Глинянюк