Нарцисичні батьки, я не можу жити

Вітаю!

Нарцисичні батьки, я не можу жити

Як так розмію, що батьки суттєво перекривають Вам кисень для життя. І це змусило Вас звернутись на форум до психологів.
Все правильно?
Головна складність, очевидно, ось така -

Я не можу вибудувати з ними розуміння.

Співчуваю Вам через те, що доводиться перебувати у таких складних умовах, коли не вдається досягти елементарного розуміння.
Чи не могли б Ви розкрити, які Ваші прояви ними нехтуються, знецінюються або заперечуються? Розумієте, без конкретики важко рухатись вперед.
До того ж, важливо уточнити, в який спосіб вони це роблять?

Напевно, від них очікуєте цілком конкретних речей. Наприклад, сприйняття Вас дорослою людиною, яка має право на свої власні потреби та бажання, погляди та переконання, починання та дії.
Розкажіть, в чому наспрвді Ви зацікавлені? Насамперед?
І якщо вже йдеться про розуміння з їх боку, то чого саме це стосується?

Щоби краще уявити Вашу ситуацію, дайте більше інформації про себе. Чим Ви займаєтесь? Що любите? Від чого отримуєте задоволення? Наскільки самостійні в фінансовому плані? Яким в цілому уявляєте своє життя?

Доброго дня.

Життя з нарцисичними батьками, чи навіть одним з батьків, дуже не простий досвід. Не можу точно сказати про діагностику Ваших батьків, але ці малесенькі фрагменти які Ви описали(кажу маленькі фрагменти, бо точно це не найгірший досвід який Ви мали) видаються дуже зранюючими. Таке відштовхування, ігнорування і знецінення персональності дитини і потім дорослого, дуже важко переживати і, насправді, чим довше залишатись в цьому оточенні, тим важче стає.

Тут багато питань насправді, щоб зрозуміти бодай актуальну ситуацію Вашого життя, але насправді в говорити про це тут мало сенсу. Ви кажете, що не можете жити, і повністю в це вірю, але справді допоміжним буде тільки терапія. Бо дуже важливо мати досвід, бути побаченим у повній своїй щирості, а "побачити" Вас через повідомлення дуже складно.
Якщо можливості звернутись в терапію немає, Ви можете сфокусуватись на тому, щоб самі себе поставити у фокус свого життя, приділити собі увагу там, де її Вам не вистачає. Є також література для самодопомоги, теми рефлексії і вправ, які можуть частково допомогти

Вітаю!

Це не про спілкування і не про конкретику.

Можу лише приблизно уявити, про що Ви кажете.

Немає нічого(не конкретного, а просто життя), замість цього є тільки їх "я". Я я я і ще раз я. Вони пхають своє я і в тебе стискається все в тілі, ти не розслабляєшся, бо немає "землі" під ногами

Дуже сильний образ навели - є тільки їх Я Я Я, а для Вас в тому просторі нема місця.
Отже, коли немає земл і під ногами, треба з будь-чого створювати для себе опору окремо від батьків. Шукати в собі свої власні переконання, погляди, судження. Приймати свої власні рішення. Радитись з собою. ділитись почуттями і думками з тими, хто готовий відкритись у відповідь. Світ великий. В ньому багато людей щирих. Одним з таких може бути психолог.