как вернуться в нормальное состояние?

Доброго ранку Олександре!
Насправді, дуже співчуваю Вашому стану. Адже, в стані закоханості надзвичайно складно перебувати в рівновазі, тим паче, коли все дуже невизначено. Окрім того, в такі моменти дуже загострюються всі внутрішні конфлікти та підсвідомі установки і поведінкові моделі, які потребують певної трансформації, щоб навчитися не впадати у відчай, якщо щось в стосунках та житті іде не так.
Ми всі народжуємося не просто так. У кожного є певні життєві задачі, які нам потріьно навчитися вирішувати. І судячи з того, як Ви серйозно взялися за вирішення фінансових проблем і результати Вашої праці, фінансові проблеми Ви в житті вже можете долати.
А от питання особистого сприйняття та стосунків потребує більш серйозної уваги.
Ви пишете: "За этой я действительно пока такого не замечал но все равно есть чуство типо (я не достоин). Начало доходить до того что я начал работать практически сутками (работаю в сфере маркетинга на дому) и спать по 3-4 часа в сутки ибо есть внутреннее "я должен".
Тобто, як на мене, у Вас дуже сильно занижена самооцінка.
А що таке самооцінка? І як і коли вона формується?
Насправді, самооцінка - це самоідентифікація людини і формується вона з дитинства під впливом найближчого оточення, найперше, батьків, їх поведінкових моделей та світоглядних цінностей. Зважаючи на те, що Ви пишете про себе, Ваша самооцінка дуже прив'язана до кількості грошей, які Ви заробляєте. Тобто, грошовий еквівалент з допоміжного, несвідомо, зайняв основне місце в ієрархії Ваших життєвих цінностей.
Якщо гроші ми сприймаємо як просто інструмент взаємодії з оточуючим світом, як факт збільшення можливостей, певну особистісну свободу, тоді вони гармонічно вписуються в наше життя і нас не руйнують. Але як тільки фінанси стають основним мірилом нашої значимості та цінності - починаються сильні проблеми в усіх сферах нашого життя, в тому числі, сфері стосунків. От як, наприклад, з Вами: "спать по 3-4 часа в сутки ибо есть внутреннее "я должен".
Знову ж таки, почуття відповідальності - це найкраща риса сильного, реалізованого чоловіка, але...
Насправді, саме з цим "я должен", на мою думку, варто було б дуже серйозно розбиратися з психологом. Бо саме воно, вкупі із знеціненням себе як особистості, не дало Вам можливості вчасно перевести стосунки на рівень живих зустрічей і зараз просто замучило Вас через стан невизначеності.
Адже, Ви себе таким режимом роботи виснажуєте повністю, і по факту, "вбиваєте". Саме тому у стані виснаження неможливо конструктивно спокійно мислити і приймати правильні рішення. А зважаючи, що змінити режим дня, судячи з усього, для Вас стане можливим лише тоді, коли почуття відповідальності "я должен" поєднається із вмінням оцінювати реально свої сили - необхідність навчитися розуміти себе та розбиратися в тому, що, насправді, керує Вашою самооцінкою, як на мене, очевидна.
Якщо Ви хочете мати шанси на щасливі стосунки з коханою дівчиною, насамперед, потрібно привести себе в стан рівноваги. Тобто, відновити себе, як фізично, так і психологічно.
Я б щиро радила Вам попрацювати трошки з психологом.

Edited by author 29.07.2026 06:56

Олександр, вітаю!
Прочитавши Вашу історію, проаналізувавши її я розумію, що в ній є не одне питання яке Вас хвилює.

и вот первое что меня смущает это возрастной фактор мне 18 а ей 19,

По-перше, вік не має значення, якщо Вам добре разом. Цифри тільки в паспорті. По-друге, ваша різниця зовсім не значна.

но все равно есть чуство типо (я не достоин).

Чого саме не варті? Уваги цієї дівчини? Того, що дівчину цікавите Ви, а не Ваш гаманець? Емоцій, які Ви відчуваєте поруч з нею?

есть внутреннее "я должен".

Що та кому Ви повинні?

но... мне это все равно не дает покоя... и я буквально изза всего выше описанного постоянно в стрессе хотя все же больше изза девушки

Тепер про дівчину. В неї, дійсно важкий період у житті. Вона Вам чесно сказала, що не хоче, на даний момент, контактувати з людьми. І вона має на це право. Якщо Вам ця дівчина важлива, то на данний момент, Ви можете їй дати зрозуміти, що Ви готові бути поруч у таку важку хвилину її життя (звісно, якщо Ви до цього готові). Якщо їй потрібно буде виговоритись, Ви готові вислухати (якщо готові слухати), якщо потрібно помовчати, то помовчати у двох. Просто, побути поруч, тримаючи за руку чи мовчати в трубку телефону. Щось привести, щось купити, зробити і т.д. Головне бути з нею без тиску та вимог. Емоційно підтримати.
Але щоб підтримати іншу людину потрібно самому бути в ресурсі та в стабільному стані. Це як у літаку, спочатку одягніть кисневу маску на себе, а потім на ближнього.
На мою думку Ви вже емоційно та фізично вигоріли і Вам для початку потрібно зупинитись та відпочити. Про це говорить:

я начал работать практически сутками (работаю в сфере маркетинга на дому) и спать по 3-4 часа в сутки

я продолжаю работать как лошадь

на фоне этого постоянные жесткие перепады настроения.

То слезы то грусть то мотивация и я уже очень от этого устал и то что она не отвечает....

Перепади настрою це теж про втому. І як Ви можете в такому стані підтримати емоційно дівчину?

На сьогоднішній день, на мою думку, Вам потрібно розставити пріорітети. Що для Вас є найважливішим у житті? Чого Ви на данний момент хочете? Бо відчуття, що Ви намагаєтесь розірватись навпіл. Всидіти на двох стулах одночасно.
Щоб краще чути та розуміти себе почніть з відпочинку, а в подальшому, якщо буде бажання знайти відповіді на ці та інші життєві питання запрошую у терапію.