Чи реально себе долюбити?

Я все життя прагнула любові, і шукала її.
Але нажаль, все склалось інакше. Я виросла в абьюзивній сімʼї, і не мала розуміння, що таке любов тепло і хороше ставлення.
В дорослому житті шукала любові в чоловіках. Але ті, хто приходив в моє життя, приходили з іншими цілями, аніж любити мене.
Рік тому розлучилася з чоловіком. Були в шлюбі 10 років. Втомилась від його холоду, закритості, ігнору, і байдужого ставлення. Він міг тижнями зі мною не спілкуватися, навіть «привіт» не казав, коли додому приходив. Хоча коли пішла, то він в ноги падав і казав що любить. А коли жили разом, навіть по імені не звертався. ???
З останнього- сильно сподобався один чоловік, але я йому, судячи з усього не сильно, і стосунків не було.
Зараз на горизонті нікого немає. І насправді, не те що б мене це сильно хвилювало.

Мене хвилює інше - як давати любов, тепло і прийняття сама собі?? Наскільки можна закрити свій дефіцит недолюбленості самостійно?
Бо читала різну інформацію. Одні пишуть - ніяк, шукай люблячого партнера. Нажаль, спокійні надійні чоловіки, які вміють любити, мною не те щоб цікавились.
Є думки психологів, що це взагалі неможливо ніяким чином зробити.
Хоча натрапляю іноді на практичні поради, як саме і що можна зробити.
Дещо я вже робила, і це давало результат. Наприклад - майже кожен день я роблю для себе щось хороше. На тому тижні побачила в магазині свої улюблені квіти, і купила. Це перший раз, коли я купляю собі дорогий букет!
Також, взяла пораду - тренувати тіло приймати тепло. Коли сумно - закутую себе в теплий плед , і стискаю. Або - коли обіймаю доньку, то звертаю увагу на відчуття, на тепло і ніжність в тілі.
Або часто повторюю сама собі - не важливо, чи обирають мене, чи вважають привабливою, - я сама обираю себе, я на своєму боці, і я вважаю себе привабливою.

Хочу поспілкуватися на цю тему - як себе долюбити? Чи це взагалі реально?