Доброго дня!
цитата:
Я йому сказала що поки мій мозок закрив всі мої відчуття я не знаю коли зможу повернути відчуття безпеки відчуття довіри до нього і не знаю що робити далі
Відчувається, що Ви сильно ображені і розгублені. Довіра втрачена, почуття поховались кудись вельми глибоко і невідомо, чи повернуться.
Напевно, за таких обставин доречно підтримувати турботливий контакт із собою. Тобто помічати власні емоції і ставлення до себе, шукати і задіювати способи самопідтримки. А також аналізувати перебіг подій і свої звичні фокуси уваги у житті, щоби згодом (має пройти певний час) визначитись з подальшими кроками.
Спійманий на гарячому, чоловік буде намагатись якнайшвидше гасити пожежу -
цитата:
Каже що кохає мене в любить сина , що йому потрібна сімʼя , не хоче розлучення , що все окей що був егоїстом і думав тільки про себе .згоден піти до психолога ,якось по-іншому проводити час разом, не хоче втрачати сімʼю .
До усіх озвучених ним мотивів треба додати ще потужний
страх залишитись без сім'ї(!)
А Вам на чому зосередитись, окрім турботи про дитину? Як я і написав вище, на усвідомленні Вашого ж способу створювати стосунки і вкладатись в них. При цьому щось помічати і цінувати, а на щось, в силу якихось установок, не звертати уваги...
От пригадайте, оглянувши ретроспективно Ваше спільне минуле, яким подіям і власним враженням/почуттям не приділили належної уваги? Можна сказати, пройшли повз, не почувши дзвіночків...
З Вашого дозволу також хочу дещо уточнити.
цитата:
Одружилися бо я завагітніла на перших місяцях коли почали тільки зустрічатися.
Вагітність, на вашу думку, завжди має бути причиною для одруження?
У Ваші наміри входило заміжжя на той момент, якби не вагітність?
цитата:
Останнім часом помітила що він дуже часто в телефоні.
Тобто Ви помітили, що ТАКА його поведінка відрізняється від звичайної? Що спонукало Вас звернути увагу на цю обставину?
цитата:
Він гарний батько ,гарний чоловік ( з ним в жартувати / робити ремонт , подорожувати, все клас)нормально заробляє ,гроші в сім’ю ,завжди приходить з роботи додому і майже ніколи не ходить десь гуляти з хлопцями.завжди допомагає по можливості по дому ( бо працює 10-21:00), допомагає з сином теж.
Ну, не людина, а прообраз святого. Хоч бери і пиши ікону з нього. У мене особисто подібні характеристики викликають чималі сумніви. Щось в тому є неприродне, за чим нерідко криється утаємничене, приховане, яке не збираються оприлюднювати. Зрештою,так і сталося. Чи то фантазії та незадоволені інтимні потреби чоловіка, чи то готовність і направду мати стосунки на стороні вийшли назовні - піди тепер, розберись.
Раджу Вам звернутись парою до психолога, аби зрозуміти, які є варіанти розвитку подій. Які шанси налагодити стосунки, точніше, їх полікувати і виправити?
Відредаговано автором 22-01-2026 15:09:15