Не знаю, чего хочу от жизни и карьеры

Здравствуйте.

Подскажите, что делать с апатией?

Апатия следствие ситуации, в которой вы находитесь. Ситуация - следствие ваших мыслей и убеждений о себе и о мире.
Т. е. причина в вашем отношении к себе и привычном поведении, которые приводят к апатии.
Психика сформировала такое поведение, исходя из тех обстоятельст, в которых вы жили.
Поэтому избавиться от апатии можно изменив отношение к себе и начав действовать, а не замирать и избегать.

"Добавлю, что ещё со средней школы были какие то проблемы с психикой, сильная тревожность и депрессивность периодами, самоповреждение, сонливость днём, избегание близких контактов (особенно с противоположном полом), иногда социальная изоляция, разочарование насчёт себя, и это продолжается до сих пор."

Надо разбираться, чего вы избегаете? Что для вас там страшного? С чем вы боитесь встретиться? Какой будете себя чувствовать?
Эти реакции закреплены годами и чтоб разобраться в причинах и изменить поведение нужно время и индивидуальная работа с психологом.

Дело в том, что мне кажется у меня сильное внутреннее противоречие - с одной стороны, хочу заниматься тем, что нравится (а для этого нужно понять, что нравится...), с другой стороны, чтобы специальность была престижная (наверное из за низкой самооценки), с третьей - чтобы это приносило деньги. Сейчас ставлю в этом вопросе деньги на первое место, и понимаю что без образования их не заработать.

Это действительно противоречие, вы хорошо это описали.
Здесь прослеживается идеализация ситуации и завышенные требования к себе. Т..е. вам срочно сейчас нужно решить вопрос, который имеет глубокие корни. И решить его "правильно" и "раз и навсегда " и "быть собой довольной".
В реальности так очень редко бывает.
Ваш вопрос, состоит из нескольких составляющих.
Вы можете выбрать то, что приносит деньги, финансовая стабильность, действительно важна. И она может не иметь ничего общего с тем, что вам нравится.
Затем пробовать заниматься (или искать) то, что вам будет приносить удовольствие.
И уже потом думать, как это сделать доходным делом. На это могут уйти годы реальной жизни и действий. Только в мечтах и нереальных требованиях в себе все должно происходить быстро и правильно.

В 20 лет нормально искать свои предпочтения и пробовать себя в разных сферах. Отнеситесь к этому с интересом и не обесценивание свой труд и опыт.

👋 Вітаю.

✔️Дякую, що поділилися своїми переживаннями.
З того, що ви описали, видно, що зараз ви перебуваєте в стані сум’яття та невизначеності щодо того, чого хочете від життя і кар’єри. Це абсолютно зрозуміло, особливо коли є внутрішні протиріччя між бажанням займатися тим, що подобається, прагненням фінансової стабільності та думкою про престижність спеціальності.

✔️Також помітно, що цей стан має давні корені, і іноді він супроводжується тривожністю та апатією. Багато людей відчувають подібне в молодому віці, особливо коли раніше не мали можливості робити те, що хотілося, і зараз стоять перед важливим вибором.
У таких ситуаціях зазвичай допомагає поступова робота з фахівцем, яка включає:
• знаходження маленьких дій, які приносять задоволення або відчуття корисності;
• відокремлення того, що подобається, від того, що точно не хочеться робити;
• дослідження власних страхів і внутрішніх блоків, які заважають зробити вибір;
• при необхідності — робота з соціальними та стосунковими бар’єрами.

✔️Часто буває, що навіть якщо спочатку робота здається байдужою, через досвід і закріплення позитивних моментів людина поступово знаходить в ній відчуття сенсу і стабільності.

✔️Важливо пам’ятати: не потрібно приймати великі рішення самостійно під тиском апатії або страху. Підтримка фахівця може допомогти вам зрозуміти власні бажання і зробити кроки в напрямку, який буде найбільш відповідати вам і вашим потребам.

Твоя апатія це не лінь і не нічого не хочу, а дуже розумний, але болісний спосіб мозку захищати тебе від вибору, який може знову довести, що ти не змогла і недостатня. Ти вже давно вирішила, що безпечно тільки те, що престижно й грошовито, бо творчість здається лотереєю, де ти точно програєш (саме тому дизайн відкинула ще до спроби). Але всередині все одно кричить бажання чогось живого й свого, і цей розкол між треба і хочу висмоктує сили, залишаючи тільки порожнечу. Страх перед тестами на профорієнтацію — це страх не відповідей, а того, що вони змусять тебе нарешті подивитися в очі цьому конфлікту й визнати: вибір ін.яза був компромісом, а не твоїм справжнім шляхом.