Доброго ранку!
Колеги вже багато правильного написали Вам в переписці. Тому, щоб не повторюватися, спробую зосередитися лише на тому, що, як на мою думку, може бути основним у Вашому питанні.
Те, що відбувається між Вами та чоловіком можна в загальних рисах описати, як постійна поява "любовних трикутників". А "любовні трикутники" виникають лише тоді, коли в стосунках з самого початку фіксується неправильне ставлення один до одного. Тобто, так звана "третя сторона", зазвичай, відіграє роль балансу. Це як намагання підставити опору до табуретки зі зламаною ніжкою.
Зрозуміло, я намагаюся показати лише загальну картину того, що відбувається, між вами. Адже, щоб реально допомогти, необхідно зрозуміти сам механізм утворення таких стосунків. Чоловік та дружина - це система, в якій внутрішня проблема одного може проявлятися зовнішньо в іншому. Ви пишете "Я закрываюсь.Я молчу.У меня катятся слёзы.Я говорю о границах и к чему это приводит зная его.Но он меня не слыши". Тобто, як мінімум, може бути присутнім невміння правильно і одразу висловлювати свої почуття та глибинний
страх бути самотньою. Що може мати "коріння" з дитинства. Бо саме в дитинстві ми вчимося контактувати з найближчими людьми
Бо, насправді, найбільшу душевну біль ми можемо відчувати лише в найближчих стосунках. Адже, саме з близькими людьми найбільш внутрішньо відкриті через потребу на когось психо-емоційно опиратися. Особливо, це проявляється між чоловіком та дружиною, бо, до того, ж в парі перебувають у інтимних стосунках. Що сприяє більшому "злипанню" через секс, тіло та ту ж саму психо-емоційну довіру.
"Любовні трикутники" - це такий собі варіант співзалежних стосунків. Де предметом залежності є потреба у близькості, любові, щасті, довірі і т.д.
Отже, щоб "любовні трикутники" почали утворюватися, необхідно, щоб сторони мали тенденцію до ідеалізації стосунків і до втрати себе в цих стосунках. Тобто, розчиненні одне в одному. При чому - це працює як "віддзеркалення". Те, що у одного зовні, у іншого є внутрішньо, як балансування надмірного "злипання".
Отже, щоб спробувати зробити певні припущення, чому у Вас саме такий чоловік і чому він Вас ніколи не чує, потрібні певні уточнення щодо, насамперед, Вашого дитинства.
Чи відчували Ви в стосунках з батьками себе захищено? Чи були між вами тепло та довіра?
Які стосунки були між Вашими батьками в Вашому дитинстві?
Адже, як правило, те чого ми недоотримуємо від батьків, ми несвідомо намагаємося "доотримати" від партнерів в шлюбі. Що робить нас одразу стороною, яка потребує. А отже, залежною стороною. А залежність відчувається одразу, що дає можливість іншому поводити себе дуже недбало, не поважати і зраджувати.
В таких випадках, щоб ми не говорили і не робили зовні, нас чути не будуть. Бо ми одне одного, насамперед, сприймаємо внутрішньо.
Ви пішли від чоловіка у свій час - і це був крок відчаю, бо Ви вже не витримували такого ставлення до себе. Але, на превеликий жаль, на мою думку, залишилися от ті самі внутрішні невирішені, швидше за все, з дитинства проблеми, які дозволили чоловіку після повернення продовжувати поводити себе приблизно так само.
Я вважаю, що Вашу сім'ю не просто можна врятувати, а ще й зробити стосунки щасливими. Просто необхідно почати розбиратися не з кінцевим результатом, а з тим, що цей результат "запустило". Тобто, прибрати "коріння" проблеми. Бо чоловік та дружина - це взаємопов'язана система. Де глибинні зміни одного однозначно будуть впливати і на поведінку іншого. Особливо, якщо люди живуть разом так багато років.
То, чи відчували Ви в стосунках з батьками себе захищеною? Чи були між вами тепло та довіра?
Які стосунки були між Вашими батьками в Вашому дитинстві?
Відредаговано автором 31-12-2025 08:57:35