Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
«Улыбка, малыш, улыбка — лучшее, что есть в человеке. Ты не совсем челове...»
Вопрос от: Lina Возраст: 28

Проблеми у відносинах

Доброго дня, буквально декілька днів тому виникла неприємна ситуація з подругою і був розлад у відносинах. Коли я їй розповідала про те, як пройшов мій день, вона від мене відмахнулась сказавши, що я постійно нию, скиглю і що це її втомлює. Мені стало соромно через те, що я раніше не помічала як це роблю і не зупиняла себе, заставляла її мене вислуховувати. Як навчитися контролювати себе та не нити? Я б могла намагатися уникати важких тем. В неї був нормальний настрій, а я тут зі своїми труднощами...Чи варто припинити спілкування поки я не почну відчувати себе краще, щоб не грузити її? Я можу це зробити, але немає гарантій, що вона потім захоче відновлювати зв'язок зі мною. Ця дружба для мене дуже важлива. Буду дуже вдячна за ваші відповіді.
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Ответы психологов

Скорее всего, у Вас есть потребность получать сочувствие. Когда мы высказываем свои тревоги, мы хотим, чтобы другие поняли нас. Нытье может помочь справиться со стрессом и тревогой, вызывая временное чувство облегчения. Это способ выразить отрицательные эмоции, когда мы понимаем, что не справляемся самостоятельно.
Однако слишком частые жалобы на жизнь могут испортить настроение и даже отношения с друзьями.
Если Вам кажется, что Вы выражаете недовольство слишком много и Вам уже об этом сказали, возможно, пришла пора что-то изменить и перестать быть нытиком.
Более оптимистичный взгляд на вещи сделает Вас счастливее и увереннее, позволит легче справиться со сложностями.
А может быть Вы жалуетесь просто по привычке?.
Вам нужно развить более позитивный взгляд на вещи.
Испытывайте благодарность за то, что имеете.
Ежедневно записывайте 3 вещи, за которые вы были благодарны сегодня, чтобы настроиться на позитив и научиться ценить радости.
Каждый раз, когда Вы поймаете себя на жалобах, остановитесь и спросите себя, что Вы можете сделать, чтобы исправить ситуацию, вместо того чтобы просто отчаиваться.
Используйте позитивные аффирмации.
Напоминайте себе о своих сильных чертах, чтобы поднять самооценку и снизить потребность в нытье. Например, скажите себе: «Я легко справляюсь с проблемами».
Установите себе лимит для жалоб.
Например, не больше 2 раз в неделю или 5 раз в месяц. Это будет стимулом поменьше ныть.
Попробуйте психотерапию.

Відредаговано автором 08-12-2025 02:58:30

...
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 387580 для Ирина Константиновна

Дякую за вашу відповідь. Я розповідала подрузі про свої проблеми і про шляхи їх вирішення, про свої сумніви, ділилась повсякденним життям. Не скажу, що я завжди у відчаї. Коли я у відчаї я ні з ким не розмовляю і замикаюсь в собі. Інколи просто розповідаючи щось можна прийти до висновку щодо того що робити далі. І мені допомагає розуміти, що я не сама.
Доброго дня. Що саме вас зачепило у її словах і чому це викликало сором? Подивіться на подругу, можливо, її емоції того дня були сильніші за бажання вести діалог. Звісно, такий спосіб спілкування не є емпатичним, але парадоксально, конфлікти зближують, коли люди вчаться говорити про себе в обох напрямках, висловлюючи, що для них важливо, словами на кшталт:
"Бачу, що для цього не час, але для мене важливо, щоб ми могли говорити про складні речі спокійно, без образ і претензій".
У інших людей завжди є право обирати свої реакції, і вам вирішувати, чи підходить вам такий формат спілкування.
Як би ви хотіли, щоб відбувався діалог, коли ви готові говорити про те, що для вас важливо? Можливо, варто просто обговорити, що для вас комфортно у спільному просторі. До того ж цьому можна навчитися у безпечному просторі з психологом.
Іноді саме через уважність до себе та своїх меж конфлікти стають здоровим способом зближення.
...
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 387594 для Світлана Володимирівна

Стало соромно, тому що вона має більш зрілий погляд на життя, сама стабілізує свій стан. А я як дитина скиглю, хоча я вважала, що прикладаю багато зусиль. Виходить так, що я виглядаю як дитина зі сторони. Я просто розповідала про свій день, в мене часто насичені дні і доводиться кудись бігти, щось робити і не завжди щось виходить. Були проблеми з банківською карткою, я розповіла подрузі, що декілька годин вирішувала це питання і все вирішилось. А вона відповіла, що я нию постійно. Я усвідомила, що в мене і правда часто якісь проблеми. Просто не помічала цього, але ж вона в цьому не винна, а я її грузила. Куди можна ще дівати свій негатив, щоб не порушувати чужі кордони? Мені не допомагає записувати просто все на папері, тому що я просто ще більше концентруюсь на труднощах.
Що для вас означає дружба?
Чого ви від дружби хочете, присутності, легкості, глибини, без осуду й ярликів?
Дружба буває різною: з кимось прогулянки й жарти, з кимось глибокі розмови. Важливо усвідомлено обирати, для чого вам близькість із цією людиною і які межі ви готові тримати.
Але коли в голові звучить голос: "вона більш зріла, сама стабілізує свій стан, а я як дитина скиглю", запитайте себе чий це голос? Від кого ви вперше це почули?
Пам’ятайте: ваші почуття мають значення, навіть якщо хтось поруч здається сильнішим.
Якщо вам кажуть "з тобою тяжко", варто замислитися: що це за дружба, де вас приймають лише тоді, коли у вас усе добре?
Дійсно глибокі й повторювані переживання краще проживати у безпечному просторі з психологом, там, де не потрібно бути зручною, можна навчитися саморегуляції й попрацювати з невпевненістю.
У власних записах корисно зосереджуватися на тому, що вдалося, наприклад :Сьогодні я вирішила питання з карткою це маленька перемога».
Також допомагають фізичні способи розвантаження, прогулянки, рух, малювання.
...
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 387603 для Світлана Володимирівна

Як на мене, то дружба це спільність цінностей. Мені б хотілося присутності іншої людини і створення взаємного простору де можна розслабитись, бути собою. Але якщо я токсична, то зрозуміло, що мені потрібно змінюватись і "бути собою" тут недоречно. Мені б хотілося мати здоровий зв'язок, в якому я б не травмувала людину. А якщо я буду собою, то обов'язково бути причиняти біль або дискомфорт для інших. І це добре, коли про це кажуть, тому що часто люди просто пропадають і все. Я вірю, що мої почуття мають значення, але не тоді коли вони приносять шкоду іншим. В мене правда не було наміру нити, я просто розповідала про все трохи розслабившись, без фільтрів і в цьому була моя помилка. Мені важко дружити коли мені постійно потрібно слідкувати за тим, що потрібно казати, але це неминуче.
Тут є дуже важливий момент, який зараз губиться за самообвинуваченням.
Одна з ключових пасток невпевненості е плутанина. Ви плутаєте "бути собою" з "я завдаю шкоди", а свої живі почуття з токсичністю, страх стати, "незручною", такою, від якої відмовляться.
Ніхто не народжується зі знанням, як правильно.
Стосунки це процес, а не готова навичка. Їм не вчаться наперед, їм вчаться всередині контакту.
Токсичність це коли немає відповідальності.А у вас вона є, ви думаєте, рефлексуєте, вам небайдуже, як ви впливаєте. ви жива людина, яка вчиться контакту.
Бути собою не означає обтяжувати інших.Це означає мати право сказати "мені зараз важко" і водночас залишатися відкритою до зворотного зв’язку без самобичування.
Можливо, замість страху варто дозволити собі вчитися: питати, уточнювати, іноді помилятися й відчувати по ходу, а не вимагати від себе ідеальності.
І, будь ласка, не вірте автоматичній думці "я приношу дискомфорт іншим. Це не факт це голос старого страху, який треба пропрацювати в терапии.
Хороша новина в тому, що говорити, домовлятися і бути в контакті можна навчитися

Відредаговано автором 08-12-2025 20:26:31

...
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 387612 для Світлана Володимирівна

Але ж я і правда поставила людину в незручне положення. Вона мені сказала, що її втомлює те, що я нию. А я не хотіла її втомлювати. Я навіть не помічала, що я її втомлюю. В мене немає страху стати незручною, я просто не хочу травмувати інших своїми емоціями. Я можу постаратися менше нити, але я тоді не знаю як будувати контакт. Якщо близька людина питає як справи, то просто відповідати, що все добре? Навіть якщо ні? Мені важко це все регулювати. Але якщо я буду просити її мене і далі вислуховувати, то вона просто не буде зі мною дружити.
"Бути собою не означає обтяжувати інших.Це означає мати право сказати "мені зараз важко" і водночас залишатися відкритою до зворотного зв’язку без самобичування." - так я відкрита для зворотнього зв'язку, але інші люди не будуть терпіти якщо їм щось не подобається і вони мають на це право.
Ми не завжди знаємо межі іншого, доки він їх не озвучить. Так само й інші не знають про наші почуття, поки ми про них не скажемо.
Ви дуже точно питаєте, а як тоді будувати контакт? І відповідь тут не в крайнощах -виливати все, або робити вигляд, що все добре. Є третій шлях дозований, узгоджений контакт. Чи не берете ви всю відповідальність у стосунках лише на себе?
Якщо для збереження контакту доводиться постійно напружуватись, стежити за кожним словом і боятися, що від вас відмовляться, це справді виснажує.
Комунікувати можна навчитися. Спокійно, поступово, не рубаючи з плеча.
...
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 387615 для Світлана Володимирівна

Я беру відповідальність там де я точно винна, як ось коли нию, потрібно перестати так робити. Авжеж, люди відмовляться від мене якщо я буду робити щось що їм не подобається. Таке було багато разів, просто знайдуть когось іншого без таких недоліків як у мене. Ця подруга тепер мені не пише, і все через моє ниття. Я старалась бути уважною щодо того, що я роблю. Розслабилась і ось результат...З тим що відбувається в мене у відносинах з людьми це доказ того що я якраз напружуюсь недостатньо. В мене мало близьких людей і не хотілося б когось втрачати.
Про дружбу справді можна говорити багато. І велике щастя коли у стосунках є підтримка не лише в хороші моменти, а й у складні, без прикрашання реальності, але й без приниження. Така дружба не з’являється за один день, вона формується роками.
Ви кажете, що недостатньо напружувалися. Що буде, якщо напружитися ще більше?
Чи стане вам у цих стосунках безпечніше, чи, навпаки, ви ще сильніше почнете зникати, підлаштовуючись?
Дружба із зручною версією себе?І тут справді вже вирішувати вам, який формат вам ближчий.
Можливо, момент, у якому ви багато себе звинувачуєте, це якраз та точка, де варто зупинитися й спочатку розібратися з собою?
...
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 387620 для Світлана Володимирівна

Я зазвичай роками будую дружні стосунки і тому мені так важко втрачати людей. Якщо б я одразу припиняла спілкування з людьми коли потрібно наступити собі на горло то в мене б цих людей взагалі не було б. А як себе не звинувачувати якщо я винна? Я ненавмисно відштовхнула людину своїм ниттям. Хоча моя ціль була підтримувати дружні відносини.
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.