Чи дійсно реально перейти з тривожної привʼязаності до безпечної?

Question

Доброго.
Це питання хвилює мене давно.
У мене досить негативний досвід близьких стосунків. Зараз проходжу розлучення, були разом майже 9 років. Дуже нелегко, бо чоловік не хоче відпускати: вмовляє, тисне, проходу не дає, намагається повернути. 
Хоча коли в шлюбі були, то міг не розмовляти зі мною тижнями. Шлюб був невдалий загалом. 
За кілька років до шлюбу була в вбьюзивних стосунках. Там хлопець критикував, принижував, тягнув з мене гроші на свій ремонт. А як завершили ремонт, то сказав- не хочу одружитися, ти не хазяйновита і неврівноважена.
Було ще пару коротких невдалих романів (такі, що ті хлопці наче не просто хотіли покинути, а знищити), і невзаємні закоханності.
Класично психологи питають за дитинство - то… скажу так - найкраще в моєму дитинстві те, що воно закінчилось.
Загалом, я мала в житті всі відомі види насильства. Безпеки в близьких стосунках не відчувала.
Але не все так погано. Вважаю, що я не можу жалітися на життя, бо не дивлячись на все, у мене:
Є красива класна донечка. Хоч і нерви мені робить дай Боже, але я дуже люблю її. Вважаю наші стосунки з нею своїми найкращими з близьких. 
Хороше здоров&#700;я. Настільки , що панічки, і підвищена тривожність не змогли його зруйнувати.
Я хороший спеціаліст в своїй області, і зараз росту. Є можливості кар&#700;єрного зростання. 
У мене були хороші вірні друзі. Нажаль, зараз ми в різних країнах, вони далеко. Але на місці є багато приятелів.

Я зверталася пару раз з питанням - наскільки може потягнути терапія. Мені відповідали , що такий важкий випадок - може і 5-10 років. Ніхто не гарантує результат. Це, якщо чесно, мене напрягає. 
Наразі я вибрала - бути самою, стосунків не шукаю.
Хоча це важко, бо бачу що чоловік не відчепиться від мене.

Валентина Жемчужникова · Answer

Изменить свой тип привязанности вы вряд ли сможете. Но вот научиться меньше тревожиться, чувствовать себя спокойнее, не впадать в панику при малейших действиях другого человека, да, возможно.

Если вы, по сути, всю жизнь, жили в абьюзивных отношениях, то времени на терапию нужно и правда не один год. Но это ж не значит, что долгое время ничего меняться не будет. Будет потихоньку происходить изменения, но маленькие, не раз и вы через год самый спокойный человек, которые не знает, что такое тревога. Так не бывает.
Терапия станет, скорее всего, тем первым контактом, первыми безопасными отношениями. И именно в этих отношениях вы получите опыт, как оно, когда нет насилия, давления, критики, а есть принятие, вас слушают и поддерживают. Это будут отношения, где раз в неделю час будет только для вас и как вы хотите. И это тот опыт, который вы потом постепенно начнете переносить на других людей в свой жизни.
Будут и откаты, и много болезненных переживаний. И да, это долго будет.
Но вам 39. Что такое даже 5 лет в рамках всей жизни? Тем более, что это ж не значит, что 4,5 года будет все по старому, и вдруг последние месяцы все изменится. Для многих малюсенькие изменения и осознания уже с первых встреч. Просто потому что это новый опыт, а еще возможность поделиться своими переживаниями без осуждения и обесценивания.

Про гарантии в терапии. Это отношения и в этом берут участие оба - и терапевт, и клиент. Если клиент со своей стороны ничего не готов менять и делать, то тут как бы терапевт не старался, ничего ж не произойдет.
Терапия это осознание +проживание+действия. И вот частенько на последнем пункте затык. Клиент осознает, например, что нужно что-то решиться и сделать, но не делает. Не хочет. И тут либо это произойдет позже и нужно больше времени, либо так все же выгодно ничего не менять. И так может быть и клиент на это имеет право. Но ответственность за выбор на нем все же, не на терапевте.

Ирина Миколенко · Answer

Доброго дня!

"Класично психологи питають за дитинство - то… скажу так - найкраще в моєму дитинстві те, що воно закінчилось." 
Крутая фраза - мало кто так осмелиться сказать про свое прошлое - честно и прямо.

"Я зверталася пару раз з питанням - наскільки може потягнути терапія. Мені відповідали , що такий важкий випадок - може і 5-10 років. Ніхто не гарантує результат. Це, якщо чесно, мене напрягає."
Ну вам правдиво ответили... что ж поделать, если оно именно так.
Когда у человека болезненное детство... и сложное прошлое... то там разбирать и разбирать можно годами.
Все зависит еще конечно - и от готовности клиента работать со своими проблемами.
От того, созрел ли он к такой глубокой работе и т д.
От того какие у него стоят блоки и зажимы. ( много факторов)

"Такі проявляли лише крихти зацікавленості, або просто ввічливість. А я ж закохувалася по вуха, і ходила за ними, та безрезультатно. І мене це засмучує, якщо чесно. Бо я працювала в компаніях, де таких чоловіків було. Та вони всі пройшли повз мене. :(" - чтото их в вас видимо пугает...
Может ваш опыт жизненный - сложный опыт обычно отпугивает людей.
Все хотят партнеров без проблем себе, и без тяжелого опыта.
Или еще чтото настораживает... не знаю, сложно так сказать - всего лишь по вашему тексту.

Вам нужен сильный мужчина - сильный по характеру - который не испугается вас, и вашего прошлого.
Который может - сам чтото подобное в жизни прошел, и испытал не простое.
Но такого мужчину не так просто найти да...

Оксана Селезнева · Answer

«ЧИ ДІЙСНО РЕАЛЬНО ПЕРЕЙТИ З ТРИВОЖНОЇ ПРИВ&#700;ЯЗАНОСТІ ДО БЕЗПЕЧНОЇ?»

Реально, але дійсно, не швидко. 

Чому треба здійснити саме»перехід «?
Може, пом&#700;якшення проявів та невелика трансформація в більш безпечну форму допоможуть вирішити вашу проблему?

Юлия Залётина · Answer

Доброго дня. 
Ви бачите, те , що вас не вона житті та готові це змінювати. Змінюючись сама. Це дуже добрий посил для терапії. 
На мій досвід рік терапії дає значні результати в плані знайомства з собою та зміни поведінки. Та вже за пів ро ку багато клієнтів ходять раз на 2 тижні.
Від себе скажу, що терапія, це найкраще, що сталося у моєму житті. 
[quote]ЧИ ДІЙСНО РЕАЛЬНО ПЕРЕЙТИ З ТРИВОЖНОЇ ПРИВ&#700;ЯЗАНОСТІ ДО БЕЗПЕЧНОЇ?[/quote]
На мій погляд, так. Якщо працювати над собою та мати ціль, це можливо. 

Звичайно дитинства та оточення впливають на людину. Ті установки, що ми засвоюємо з дитинства ісподволь керують нами у дорослому житті. І ми робимо відбір та "притягуємо" обставини та людей, які підтверджують наші установки. 
В терапії це можливо змінити.

Валентина Жемчужникова · Answer

Чем отношения с друзьями для вас отличаются от отношений женско-мужских? Как пары, не дружбы.
Меняется ли ваше состояние, поведение, когда вы понимаете, что есть чувства к мужчине, не дружеские?

Валентина Жемчужникова · Answer

С чем у вас ассоциируются отношения?
Чем привлек вас муж и другие мужчины, с кем были не очень хорошие отношения?

Ирина Константиновна Зубиашвили · Answer

Тривалість терапії залежить від того, у якому психологічному напрямі працює психолог.
Якщо це психоаналіз – то справді потрібно 10-15 років.
Якщо в іншому напрямы - то набагато менше потрібно часу. Усе індивідуально. Можливо Ви впораєтеся зі своєю проблемою і за кілька місяців.
Психологи Вас питають про дитинство, тому що до аб'юзивних стосунків часто потрапляють жінки, чиї межі в дитинстві порушувалися. Для них стає прийнятним і навіть звичним прояв неповаги до їхньої думки та особистого простору.
Також часто потрапляють у такі ситуації емпатичні особистості через схильність прощати неприйнятну поведінку у свій бік та прагнення зрозуміти мотиви кривдника. Емпати часто жертвують своїми інтересами, щоб догодити іншим, і оточуючі цим користуються.
Щоб розірвати коло аб'юзивних стосунків, жінці потрібно прийняти відповідальність за своє життя та рішення його змінити. 
Далі – заручитися підтримкою досвідченого психолога.
До речі, можна зробити висновок, що Ви яскрава особистість. Тому що аб'юзери не вибирають «сірих мишок», а яскравих, ресурсних по відношенню до себе жінок.

Анна Автондилова · Answer

Когда человек вырастает в среде, где любовь и унижение были переплетены, психика формирует особый внутренний сценарий отношений. И дальше, при всем сознательном желании быть любимым - он неосознанно воссоздает то, что знает: выбирает того, кто дает те же чувства, что и родитель, - смесь контроля, холодности и боли.
И тогда фокус психотерапии стоит делать не на том, чтобы переделать свою привязанность, поскольку она формируется очень рано и в чем-то остается устойчивой, а на том, чтобы постепенно распознавать и менять сам способ, которым вы строите  отношения с собой и с другими. Відредаговано автором 31-10-2025 00:02:52

Юлия Залётина · Answer

"Змінити установик - це все, що потрібно?" 

 Установки - це спосіб мислення та поведінки, який вибирає людина, аби уникнути складних почуттів. От, в ці почуття, в терапії потроху вчимося "ходити" та їх "витримувати".  так поступово змінюється  мислення та поведінка, а з ними й установки. 
дійсно на це потрібно не так багато часу. Ви вже добре проаналізували свій стан та зміни, до яких прагнете. Зараз важливо звертати увагу на почуття та працювати саме з ними. аналізувати себе людина вміє самостійно, а навчитися відчувати себе, звертати увагу на свої ємоції зі спеціалистом буде щвидше та ефективніше.

Ирина Константиновна Зубиашвили · Answer

Вам підійде психолог, який працює методом когнітивно-поведінкової терапії ( КПТ)

Vitaliya Melnik · Answer

Добрий вечір. Травматичний не опрацьований  досвід має,на жаль,свій слід на подальше життя людини.
З цим варто працювати, відновлювати свою довіру до світу,тим самим зцілювати свою прив'язаність.
Рекомендую вам індивідуальну роботу з психотерапевтом

Ирина Миколенко · Answer

"Щось можливо дійсно - відлякує хороших чоловіків, і приваблює тих, хто бажає використати."
Именно так и есть.
А вы именно на таких и подсаживаетесь - может установка, чтоб проверить насколько человек зайдет в своей выгоде к вам?
( подсознательная)
Или у вас тоже есть какаято своя выгода от таких мужчин - вами пока мало осознаваемая ( потому что это ваша тень)

"Не впевнена. Мене лякають чоловіки з тяжким минулим. Бо велика ймовірність, що це зробить іх жорстокими, холодними і закритими." - а теперь прочитайте эту фразу - с позиции мужчин на вас? 
Они же скорее всего, так же и про вас думают - понимаете?

"А зараз думаю - з однієі сторони - так.
З іншоі - я була одна 5 місяців. І мені почав подобатися цей спокій всередині мене. Мені сподобалось мати час тільки на себе."
Может именно это вам и нужно на самом деле? Прийти к себе уже наконец - а не теряться в непонятных отношениях с мужчинами... служить им и угождать - забывая про себя.
Запомните это ощущение - когда вам понравилось быть с самой собой - это ваш фундамент.

Юлия Залётина · Answer

"Читаю і думаю - може не все так погано.
Бо у мене думки були, що я вся переламана, як старий будинок. І тут тільки знести, і побудувати новий.
Але це мене лякає.
А може я помиляюсь? І в будинку потрібно просто зробити ремонт, а не зносити його."

У терапіїї ми нічого не зносимо, а спостергігаємо, "Як мені з цим?". Та якщо, щось служить на користь людини, або її влаштовує, то не варто й змінювати. Взагалі терапія  це про контакт з собою та пізнання себе. А зміни з цього стану відбуваються істотньо.

Можна багато міркувати, як то будє.. Потрібно почати, щоб відчути, чи підходить воно вам. .

Валентина Жемчужникова · Answer

То есть получается, что в дружбе у вас намного лучше с границами? 
В отношениях вы больше уступаете, терпите и согласны на меньшее?
Вы пишите, что отношения для вас более ценные, поэтому более лояльны.
А как у вас связана ценность отношений и уступки?
Есть ли страх, что если не будете уступать, то вас бросят?
Что случится с отношениями, если вы будете их строить так же как дружбу?

Валентина Жемчужникова · Answer

[quote]Відносин дуже хотілося, бути самій мені було важко.[/quote]
А в чем именно сложность быть одной? Что самое непереносимое?
Поскольку, как я понимаю, у вас есть друзья и мужчины в том числе, то это не про то, что не с кем поговорить или сходить в кино?

Валентина Жемчужникова · Answer

Но изначально ведь вы зачем-то хотели быть в отношениях?
Что-то вас пугало в том, чтобы быть без мужчины?

Авторизация

Поиск психолога и психотерапевта

Статьи, обзоры, словарь и темы по психологии

Тесты для самопознания и психологические викторины

Авторизация

Чи дійсно реально перейти з тривожної привʼязаності до безпечної?

Ответы психологов

Авторизация

Авторизация

Чи дійсно реально перейти з тривожної прив&#700;язаності до безпечної?

Ответы психологов

Чи дійсно реально перейти з тривожної привʼязаності до безпечної?