Як покращити відносини, що зробити щоб хлопець старався для мене

Доброго вечора!

ЯК ПОКРАЩИТИ ВІДНОСИНИ, ЩО ЗРОБИТИ ЩОБ ХЛОПЕЦЬ СТАРАВСЯ ДЛЯ МЕНЕ

Розумію ваше бажання, проте... якщо щось і зміниться, то лише і внаслідок того, коли зміниться ваше ставлення до самої себе(!)
Коли почнете себе ЦІНУВАТИ і ПОВАЖАТИ.
Коли почнете об'єктивно сприймати та усвідомлювати поведінку хлопця, також відповідним чином на неї реагувати.

Пропоную вам - зберіть до купки усі подібні думки і припущення, відчуття та емоції

Інколи мені здається що йому просто зручно зі мною,не треба нікого шукати для сексу

За останній рік напевно разів 5 пропонував розійтись

3 р тому розходились по ініціативі хлопця,я дурна просила бути разом,він все рівно кинув мен

в мене немає жодної впевненості в ньому і в майбутньому з ним і через це взагалі якась апатія до життя

дуже розслабився по відношенню до мене
Я маю підгадати під настрій щоб сказати щоб ми елементарно поїхали на каву

2 тижні ми майже не бачимось і не спілкуємось

він раз сказав шо не хоче мене цілувати

От збирав їх з вашого допису і стало мені за вас прикро. Схоже, що ви перебуваєте у полоні ілюзії, мовляв, все ще кардинально зміниться на краще. Якщо не зараз, то згодом, потім, колись в майбутньому...
А насправді, довірившись хлопцю, непомітно для себе зайшли на поле емоційної залежності від нього... і, напевно, сумнівів, чи можна вас по-справжньому кохати і цінувати.

Думаю, що ви заслуговуєте на інше ставлення. Водночас для цього потрібно, аби ви навчились себе ЦІНУВАТИ.
Самотужки зробити це складно, проте у взаємодії з психологом цілком можливо.

А Ви можете сказати, що Вам подобається в цьому хлопці?
Реально стосунків між вами немає. Проте якась частина Вашої психіки відмовляється прийняти реальність і хоче триматися за надію, що все ще можна виправити. Можливо, це допомагає Вам не відчувати страху самотності.
А реальність полягає в тому, що хлопець — по суті чужа людина зі своїм життям. І Вам не потрібно чекати на його увагу, любов і турботу. У Вашого хлопця, судячи з Вашої розповіді, склалося враження, що він може мати Вас колись йому зручно. І що він має на Вас права. Причому з його боку для цього нічого не треба робити, тому що Ви не вмієте відстоювати право на поважне ставлення до Вас. Це поширена серед жінок проблема.
В результаті у хлопця сформувалося відчуття вседозволеності. У хлопця склалося враження, що він може поводитися з Вами як завгодно, тому що Ви все одно нікуди не подінетесь. Він може взагалі перестати бачити Вас як особистість, як людину. Не ображайтесь, але Ви сама своїми власними діями створюєте таке ставлення до себе.
Для того, щоб добитися поваги, дуже важливо не боятися втратити чоловіка, бути готовою відсторонитися і чекати на зміни з його боку. Страх залишитися самотньою завжди змушує жінку поступатися власною гідністю. Як правило, цей страх безпідставний.
У вас не сформовані стосунки. Кожен живе своїм життям. Ви зустрічаєтеся просто для сексу.
У жінки мають бути вимоги. Однак заявити про них Вам бракує впевненості у собі та внутрішньої зрілості. Придбати ці якості Вам допоможе проходження індивідуальної психотерапії. Працюючи з психологом, Ви зможете усвідомити свої помилки та краще зрозуміти причини, з яких Ви діяли саме так. І тоді у наступних своїх серйозних стосунках у Вас буде набагато більше шансів створити із чоловіком щасливі стосунки.

Доброе Утро!

"У відносинах 5 років,3 р тому розходились по ініціативі хлопця,я дурна просила бути разом,він все рівно кинув мене,але за місяць запропонував зійтись,спочатку робив все для мене,потім звісно ж буденність" - кто кинул однажды - кинет еще раз - это истина.

"А я б хотіла вже разом жити і сім'ю,він не поспішає,каже норм як є За останній рік напевно разів 5 пропонував розійтись,я знову казала що не треба бо любимо один одного і ми залишались разом(могли зробити паузу день, але знову починались спілкуватись)тому в мене немає жодної впевненості в ньому і в майбутньому з ним і через це взагалі якась апатія до життя" - он же вам прямым текстом уже, и не раз, говорил - что его и так все устраивает, как есть!
Почему вы его не слышите? И продолжаете верить в какоето будущее с ним?
Сами же подпитываете иллюзорные мечты...

А парень тем временем просто пользуется вами ( в своих интересах для секса)
Сам уже уходил от вас, и много раз - он не воспринимает вас всерьез, и ваши отношения не воспринимает всерьез - вот это правда.
Которую вам тяжело принимать...
Плюс привыкли уже к нему эмоционально и психологически - за 5 лет.
Вы его удерживаете... но человек не хочет с вами серьезных отношений.

Когда мужчина хочет серьезных отношений - он ведет себя совсем по другому с женщиной.
Он не тянет резину 5 лет. Он определяется за год или два. ( и не важно как у него с деньгами или работой и т д )
Или быть с женщиной или уйти.

"Я маю підгадати під настрій щоб сказати щоб ми елементарно поїхали на каву
2 тижні ми майже не бачимось і не спілкуємось бо він працює 24/7, мб я себе накручую і він втомлюється,в згодом все буде добре, але" - он просто уже не хочет с вами быть...
И мало того, перестал вас ценить и уважать... а это уже все... если мужчина не ценит... он начинает вытирать ноги... образно говоря.

"Інколи мені здається що йому просто зручно зі мною,не треба нікого шукати для сексу" - вот это именно так и есть!
Темболее вы ж готовы его ждать, и терпеть его любого... любое от него отношение вы терпите...
Где он еще такую терпеливую найдет??

"З одного боку стільки років,стільки спогадів і ніби любов,я обрала любити його,я хочу з ним сім'ю і хочу щоб він завжди обирав любити мене,щоб старався для мене,ставив в пріоритет мої бажання" - это ваши иллюзии...
Да вы его любите... а он позволяет себя любить.
Но не любит...
А про его желания вы знаете? Чего он хочет??

"Що зробити щоб він зрозумів якщо буде старатись для мене то і я буду для нього,я хочу щоб він мене любив на моїй мові кохання,а не просто робив те що йому зручно" - вы хотите его заставить - его полюбить вас!
Так нельзя любить... любить нельзя заставить насильно!
Вы бы хотели чтоб вас ктото заставлял - против вашей воли - любить??
( ответьте себе честно)
Думаю нет!
Но вы именно это делаете с ним...
Это больные отношения созависимые - сами по себе.
Каждый с вас - тут какието свои потребности удовлетворяет - вы свои, он свои.
Это как чемодан без ручки - нести тяжело - а бросить жалко... потому что привычка...

"А я боюся залишитись одна і так і не знайти кращого варіанту,не знаю чи треба бути в цих відносинах,але дуже хочеться,мені погано без нього,може це якась залежність" - именно зависимость...
Что значит лучший вариант? Вы ж не на рынки...

Но и говорить, что все в пустую... будет не совсем честно, и объективно с вашей стороны.
Так как вы, ж все таки были вместе... чтото друг другу давали.
Просто вы вкладывались в эти отношения больше, чем он.
Он просто принимает... и уже видно что пресытился... уже и принимать не хочет... потому и отдалился...
Так бывает увы...

Просто вы хотите результата с ним - семью.
Но Вы забываете, что иногда процесс тоже важен - а не только результат.
И иногда, мы с людьми проходим определенные уроки - не ради результата - а ради усвоения урока.
Чему вас научил опыт отношений с ним?
Чему этот мужчина научил вас?
Вот главные вопросы!

"Можливо треба запропонувати розійтись вже мені, думаю він погодиться і можливо буде радий і тоді перестанемо мучити один одного" - вот это самое лучшее решение!
Хоть и больно - но именно это и надо сделать - чтоб уже выйти с этой зависимости!
И пойти дальше своей дорогой - каждый из вас своей дорогой - но с опытом.
А время покажет - если он вам по Судьбе, то он вернется к вам.
Если же нет - то значит нет!
Бывает так, что с определенными людьми проходишь период жизни ( кармические люди) - но именно для пути, и для опыта.

"Це перші мої такі серйозні стосунки, ми дуже довго разом, шкода того часу і хотілось б щоб як в казці один принц, напевно дуже дитяча позиція" - вам хочется сказки...
Но реальность часто - совсем не сказка.
Наоборот, первые отношения часто бывают пробные...
Далеко не у всех доходят до семьи и брака.
А если и доходят, то большая вероятность потом разводов ( по статистики)
Бывает конечно, и исключения из правил - как вы описали, что вот первые отношения и на всю жизнь.
Но это объективно очень большая редкость.
Чаще всего - просто для опыта - а дальше люди вырастают с этих отношений... пресыщаются... и хотят нового опыта и новых впечатлений.
Или просто побыть одни или заняться карьерой - если устали, вымотались в отношениях. ( такое тоже бывает)

"Можливо він абюзер, а я просто не здоров'я прив'язана до нього, коли ми сваримось мені фізично погано (тошнить, сварюсь зі всіма іншими через поганий настрій)" - вам больно это признавать да?

Вы из тех людей, которые долго привыкают к людям, и потом долго от них отвыкают.
Потому вам так тяжело его отпустить...

"Якби він хотів розійтись то сказав б прямо, але чомусь ми і досі разом" - так он же прямо вам говорил и делал!
Он же, уже уходил от вас...
Вместе - потому что вы его уговаривали остаться, а ему это психологически приятно, когда женщина его так упрашивает видимо... ( тут у вас много нюансов психологических именно созависимости)
Возможно, у него была холодная мать... и он с вами добирает внимание, которое не получил от матери - потому что, тоже зависим от вас по своему.
А у вас возможно, был холодный отец - до которого вы не могли достучаться... или отец ушел с семьи... и вам теперь невыносимо, еще раз испытать потерю мужчины... ( подсознательно)
Что вы знаете про семью мужчины?
Что вы вообще знаете про его прошлое?
Какие у вас отношения с вашим отцом?

"Загалом серед всіх знайомих я не бачу ідеальних відносин, у всіх якісь проблеми, партнери на 100% не підходять один одному, але люди з чимось миряться" - тут верно подмечено...
Но а как быть с вашей апатией, которую вы уже ощущаете??
Апатия это не шутки... это серьезно...
С таким мириться нельзя... всему есть свой предел.

"Мені подобається що він вірний, що в нього в пріорітеті сім'я і згодом коли буде готовий все зробить для них, він дуже розумний, цікавий, харизматичний" - очередная иллюзия...
Он может быть и верный... но вас уже много раз бросал... где ж тут верность?
Разве что верный, но с вами...
Может и хочет семью... но вам так и не сделал предложение...
Семья ... но не с вами...
Не обидно??

"Я б хотіла з ним бути, але з його покращеною версією" - снова у вас, то версия, то вариант.
Он такой какой он есть сейчас - понимаете?
Можно много мечтать, о том какой бы он был, или каким бы вы его хотели видеть.
Но в реальности - он есть такой, какой он есть!
Почему вы не признаете его таким - какой он есть??
Почему вы ему отказываете в праве - быть таким какой есть?
( даже если вам это не нравится)
Все время его хотите переделать - под свои желания.
Не даете ему право быть таким какой он есть - мужчина, который не хочет еще семьи, и не готов к ней. Не созрел.
А созреет, тоже не ясно... и когда...
Так можно и всю жизнь прождать - пока он созреет к семье. А может и нет - такой вариант тоже возможен.
( много холостяков по жизни мужчин)
А может и созреет, но не с вами, и не сейчас - (это то, что вы вообще не хотите замечать...)
Вам легче верить в свои иллюзии... которые вас ведут к апатии...
Но это уже ваша ответственность - во что верить, или не верить.

У будь-яких стосунках зусилля мають бути з боку обох партнерів, лише тоді вони закінчаться щасливим фіналом. Якщо вони потрібні лише одному партнеру і не обов'язкові для іншого, то нічого не вийде.
І все ж таки можна спробувати щось змінити у стосунках.
Іншу людину не можна змінити, але Ви можете почати змінюватися самі.
Жінку, яка періодично ставить свого партнера на місце, чоловік поважає, захоплюється та буквально носить на руках. Намагається якось порадувати кохану, допомогти їй, зробити щось приємне. поважає і цінує. І серед них зустрічаються як м'які чоловіки, так і не м'які.
Якщо Ви хочете зробити так, щоб хлопець поважав Вас, не потрібно занадто багато для нього робити.
Це Закон життя: у цьому житті те, що є загальнодоступним, абсолютно не цінується, незалежно від цінності.
Ви, напевно, думаєте, що хлопець тільки і робить, що в думках дякує Вам за те, що Ви його кохаєте, переживаєте, поступаєтеся йому постійно у всьому ?
Звісно ж, ні. Чоловіки ще менш вдячні ніж жінки.
Адже зрозуміло, що всі Ваші щоденні старання стають для хлопця чимось зрозумілим, як повітря, яким ми дихаємо. А за щось, само собою зрозуміле, хіба треба бути вдячним, хіба для цього потрібно намагатися робити щось у відповідь? Скажу навіть більше, хіба щось, само собою зрозуміле, потрібно помічати взагалі? Звісно ж, ні.
Знайти у великій кількості чоловіків, які б поклали своє життя для того, щоб догоджати своїм жінкам, не так просто. Чоловіки набагато егоїстичніші, ніж жінки і якщо їх якось не заохочувати до правильних дій, неважливо, шматочком смачної їжі або кийком, то вони навряд чи будуть щось робити постійно для жінки.
Тоді що робити? Загалом нічого не робити для чоловіків?
Але якщо Ви взагалі нічого не робитимете для свого чоловіка, то він, зрозуміло, через якийсь час втече. Тому робити щось добре для чоловіка обов'язково потрібно. Але треба робити так, щоб він цінував Ваші зусилля.
Правило таке. Робіть щось хороше для чоловіка не завжди, а періодично.
Наприклад, якщо Ви постійно поруч, то зробіть так, щоб Ви були періодично поруч, а іноді відсутні. Слідуємо пораді Сократа, який казав, що «Голод – найкраща приправа до їжі». А саме, для того, щоб чоловік усвідомлював цінність чогось, що Ви робите або взагалі присутні поруч, потрібно це цінне давати не завжди, а періодично.
Щоб чоловік Вас поважав і цінував, потрібно, щоб спочатку навчилися цінувати те, що Ви можете дати чоловікові і не тільки на словах, але і в діях. А для цього все, що Ви робите хорошого для чоловіка (це потрібно знати), не повинно бути доступно завжди.
Дуже важливо навчитися цінувати себе, особливо якщо у Вас занижена самооцінка і Ви періодично бігаєте за хлопцем.
Звичайно, потрібно й мати те, що цінують чоловіки. (А цінують вони не те, що Ви думаєте). Але для цього мало навіть однієї консультації у психолога, потрібна системна терапія.

Предлагаю посмотреть правде в глаза, хотя неприятно будет, если честно.
МЧ не выбирает вас, уходит, не хочет с вами семью.
Вы пишите про свои чувства, но параллельно с этим сильно фонит вашим страхом остаться одной и того, что много времени потрачено. Но вам только 25 лет. И чем дольше вы будете закрывать глаза на то, какие реальные отношения, тем еще больше времени пройдет впустую.

Вы пишите

Мені подобається що він вірний, що в нього в пріорітеті сім'я і згодом коли буде готовий все зробить для них

А как вы решили, что для него семья приоритет и он сделает все для нее?
А что делает он для вас?
За какое отношение к вас вы его любите?
Безусловная любовь есть в детско-родительских отношениях и то не всегда.
Люди влюбляются за отношение к ним, за то, как им рядом с человеком.
Как вам рядом? Вы чувствуете себя любимой, желанной? Чувствуете, что вы у мужчины в приоритете и он выбирает вас? Он заботиться о вас и вы знаете, что вы важная часть его жизни?
Что в его отношении к вам вас так цепляет и держит?

Добрий день

,я хочу з ним сім'ю і хочу щоб він завжди обирав любити мене,щоб старався для мене,ставив в пріоритет мої бажання

Дуже зрозумілі ваші бажання, любити і бути коханою, відчувати це.
Що значить для вас конкретно фраза "щоб старався для мене" ? "
Завжди обирав любити мене" - як це має бути?
"Ставив в пріоритет мої бажання " - завжди? Ви по такому ж принципу живете, завжди ставлячи його бажання попереду ваших? Якщо так, то як вам з цим?

Як йому донести цю інформацію ?

Тільки в розмові з ним. Але тільки вашого бажання тут замало, нажаль. У партнера має бути бажання розвивати стосунки, має бути бажання слухати і чути про що каже кохана людина, що її хвилює, що не влаштовує, що вона очикує. Це працює в обидві сторони. Оптимально таку розмову провести у психолога на парній консультації, де психолог буде модератором, посередником і в безпечному підтримуючому середовищі ви зможете почути один одного і зрозуміти для себе: мої очикування на зміни - це про реальність чи може має місце завищені очикування, ілюзії тощо. Але, щоб провести таку роботу, одного вашого бажання замало, він також хоч трохи , але має хотіти розібратися з цією проблемою.

Я б хотіла з ним бути, але з його покращеною версією

А якщо він не стане той покращеною версією тоди що це для вас? Якщо він залишиться таким як він є?
Хоче він сам становиться "покращеною версією себе"? Неможливо нічого зробити, ніяких змін в іншої людини без її бажання. Як би ви що не доносили, не просили, не вимагали. Якщо людина не бачить в цьому потреби для себе - ви за неї це не зробите.

як зробити щоб боявся втратити ?

Бояться втратити щось цінне, важливе для себе. В цьому можливо і відповідь. Ви чекаєте, щоб він до вас відносився як до цінної, важливої жінки у його житті, але ви не відчуваєте що воно так є. І тут вже питання до себе: ви самі вважаєте себе самоцінною? Розумієте як з вами можна, а як нельзя поводитися? Розумієте ви себе, свої бажання, можете підкреслювати свої кордони, казати "ні", якщо вам щось незручно тощо?

Чи він мене вже просто не любить ? І нічого не допоможе ?

Відчувається, що ви коливаєтесь між дати ще шанс на зміни, в раптом... І з іншого боку є відчуття зневіри, що у хлопця є почуття і щось реально можна змінити.
Ви можете пробувати робити зміни, говорити з хлопцем, доносити до нього все, що вас не влаштовує і дивитися на його реакції, на його слова, дії, вчинки.
Оптимально - відвідати сімейного або психолога для пар...
Якщо всі ваші дії не приведуть до бажаного покращення у стосунках, не буде змін зі сторони хлопця, то спробуйте відповісти на таке питання: якщо я залишусь у таких стосунках і далі, скільки я згодна бути в них: півроку, рік, 5, все життя? Як мені тоді буде? Як я буду себе відчувати при такому ставленні до себе?