Спілкування в родині

Вначале хорошо бы понять, что и как происходит, когда вы перебиваете.
Что с вами происходит, когда муж долго говорит? Какие мысли, переживания?
Есть ли разница в темах для вас - например, какие-то вы спокойнее слушаете, а какие-то терпение быстрее заканчивается?
Вне этих обсуждений, насколько вы спокойно говорите и не перебиваете друг друга?
Вы написали, что говорите с ним на английском. Язык как-то влияет на то, как вы себя чувствуете в разговоре и на вашу способность спокойной слушать?

Привычка перебивать, конечно, не очень хорошая, но тем не менее люди часто это делают. Перебивая собеседника. мы на подсознательном уровне хотим лидерствовать, управлять ситуацией.
Иногда, перебивая. мы хотим добавить что-то важное. Но выглядит это так: «То, что я хочу сказать сейчас, более важно, чем то, что говоришь ты».
Конечно. это обижает собеседника. И желательно избавиться от этой привычки.
Потому что, когда люди замечают, что их слушают, это укрепляет доверие и стимулирует к открытости. Таким образом, уважительное слушание помогает наладить отношения и создать атмосферу, где обе стороны чувствуют себя важными.
Можно следовать такому правилу. Чтобы не перебивать, проявляйте интерес к словам мужа через вопросы, такие как «Почему ты так думаешь?» или «Что еще ты можешь об этом сказать?». Это помогает сделать беседу более содержательной, и дает возможность собеседнику выразить свои мыли более полно.
Вам нужно развивать навык слушания.
Для этого задавайте уточняющий вопрос. Спросите: «Можешь пояснить, что ты имеешь в виду?».
Вы признаете свою нежелательную привычку, не бойтесь признать это и сказать мужу: «Прости, я снова перебила, это моя привычка, над которой я работаю».
Перед тем , как перебить мужа, подумайте - «Какое впечатление я произведу на него, если буду его перебивать?».
И, конечно, развивайте терпение
Склонность прерывать разговор нередко вызвано недостатком выдержки и желанием скорее выразить свои идеи. Терпение — это важное качество для развития, особенно в общении.

Відредаговано автором 17-09-2025 00:45:49

у тебе проблеми із психікою, в тебе ненормальна мати, вона перебиває твого батька і це в тебе від неї і подібне навішування ярликів, тоді я вже починаю захищатися. Слово за слово і скандал.

Подождите, но это уже совсем другая ситуация. Вас оскорбляют, говорят гадости. Это не про то, что вы не выдерживаете и не можете просто слушать мужа
А вы спрашиваете, как не перебивать и молча слушать?
Зачем вам это слушать?

Доброго ранку, Марино!

Зараз я в основному використовую глибоке дихання, рахую від 30 до 1, коли його слухаю.

Стрільба по горобцях - знайома фраза? Так от у вашій ситуації, на мою думку, ніякі техніки не спрацюють, бо то буде стрільба по горобцях.

Поясню чому так вважаю. Техніки і прийоми не зачипають головного - сценарію вашої з чоловіком поведінки, причому як у моменти спокою, так і особливо в моменти загострення(!)

Він любить повторювати одне і те саме декілька разів і дуже довго висловлювати свою думку.

це більше схоже на читання лекції дитині.

Тут має значення і зміст послання чоловіка, і не менш важлива форма.
От спитайте себе - з його думками і позицією по тому чи іншому питанню ви погоджуєтесь? Завжди? Частково або повністю?

Коли ви відчуваєте власну незгоду, всередині вас починають вирувати емоції

В ці моменти я часто відчуваю роздратування, хоча часто і стримую себе.

Ви маєте повне право на вираження своїх почуттів. До речі, на вираження у конструктивній формі, а це вже навичка, яку потрібно формувати.

Тобто між вами в ті моменти немає діалогу як такого(!) А без діалогу партнерів, що знаходяться на рівних, а не один владарює і намагається свою владу утвердити, а інший мовчки має слухати, ковтати невдоволення і підкорятись, розвиток стосунків НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ.

Тому діалогу треба вчитись. Домовлятись. Наприклад, ви висловлюєте прохання, щоби чоловік не повторював по кілька разів одну й ту ж саму тезу, бо через це відчуваєте себе маленькою нерозумною дівчинкою, а ви хочете іншого - поваги, принаймні.
Такий підхід надасть вам змогу уважно слухати, не перебиваючи.

Як бачимо, на шляху домовленостей є перешкоди -

Він також може перебивати сам, але цього не помічає. І коли я йому на це вказую, дуже сердиться.

Тобто чоловікові бракує елементарної якості - здорової самокритики. До того ж

Він істеричка взагалі і стрес йому може завдати побутова сварка в магазині або, якщо я надто мовчазна зранку, бо іще не встигла прокинутися.

Тож, давайте визнаємо - допомога психолога, схоже, потрібна йому.

А якщо узяти до уваги відверто аб'юзивні прояви -

починаються звинувачення в мою адресу, наприклад - у тебе проблеми із психікою, в тебе ненормальна мати, вона перебиває твого батька і це в тебе від неї і подібне навішування ярликів

, то варто звернути увагу на ХАРАТЕР ваших взаємин в цілому, про що я вказував вище.

Так сталося, що, відкривши тему, ви проявили зацікавленість до поверхневих суперечностей. Натомість корені існуючих проблем і складнощів знаходяться набагато глибше. Вони у не розкритому до кінця сприйнятті особистості одним одного, у тиску і спротиву на цей тиск, у намаганні легалізувати верховенство положення, а не верховенство поваги і справедливості.
Упевнений, допомогти в такому разі може тривала співпраця з психологом.

Доброго дня!

"Коли я і мій чоловік обговорюємо якусь стресову ситуацію чи болючу тему, чи наприклад, і я перебиваю свого чоловіка, його це дуже злить. Те, що я перебиваю. Він любить повторювати одне і те саме декілька разів і дуже довго висловлювати свою думку. І в мене дійсно інколи не вистачає терпіння." - разная коммуникация у вас - разный ритм коммуникации - в этом конечно проблема.
Ему надо больше времени, для того, чтоб высказаться - а у вас не хватает терпения долго слушать, и перебиваете.
Ну и ответная реакция мужа - его это злит.
Злитесь и раздражаетесь вы тут оба. ( только каждый по своей причине)

"Він також може перебивати сам, але цього не помічає. І коли я йому на це вказую, дуже сердиться." - получается себе разрешает вас перебивать, а вам тоже самое в его сторону запрещает.

А как он общается с другими людьми? Тоже раздражается и перебивает их? ( друзья или по работе)

"Він істеричка взагалі і стрес йому може завдати побутова сварка в магазині або, якщо я надто мовчазна зранку, бо іще не встигла прокинутися." - то есть он склонен провоцировать конфликты сам, и по мелочам тоже?

"В мене дійсно є грішок перебивати людей, особливо, коли вони говорять довго і нудно, а мій чоловік це полюбляє." - ну да не очень хорошая привычка, перебивать людей.
Тут надо разбирать, почему вы их перебиваете - только потому что, вам не интересно их мнение?
А чье мнение вам интересно тогда?
Может муж в целом, как личность - вам перестал быть интересным?
Видь когда человек интересен, его и слушать интересно.
Или он вас учит в разговоре и постоянно дает указания и предъявы?

Или не хватает терпения в целом?
Как у вас вообще с терпением по жизни?

"Так говорили в моїй родині, я це усвідомлюю і стараюся це подороти, працюю з цим за допомогою усвідомлення проблеми." - хорошо, что вы заметили за собой такую проблему ( привычку) и начали над ней работать, осознанно!
Но для гармонизации контакта с мужем - мало только вашей проработки над вашими минусами - нужно еще, чтоб и муж свои минусы тоже начал признавать, и работать над ними, тогда будет эффект и прогресс общий.
Но я так понимаю, он не спешит признавать свои минусы и теневые стороны - да?

"Хоча знає, що я над цим працюю, але як він каже, я маю перестати це робити і все і я працюю над цим довго, а йому хочеться, щоби я позбулася цієї звички швидко." - напоминайте ему в такие моменты, что у него, тоже есть свои минусы, а не только у вас ( над которыми стоило б поработать)
И добавьте -" если ты конечно заинтересован к нормальному спокойному контакту между нами?
А без твоих истерик и нравоучений." ( но тут вам надо еще делать, скидку на его диагноз)

Тут он пока позицию сверху занимает - доминанты над вами психологически ( давит на вас своими истериками)
Тут в больше степени, ему надо над собой работать - хотя бы учится с людьми не кричать, учится успокаиваться, техники попробовать по успокоению эмоций.
А уже когда, успокоится - вернутся к вам и нормально поговорить.

"В дитинстві йому ставили сдуг, може його реакція повʼязана з цим. " - да видимо, это существенно влияет на его эмоции.
Тут конечно, не помешала бы консультация с психиатром.
Таким людям тяжело концентрироваться долго на чемто и им важно, чтоб их выслушали, так как, могут терять мысль или забывать ее - и потом злость идет, от растерянности.
К таким людям нужен свой особый подход - перебивать их не желательно.

"Ускладнює ситуацію те, що ми із різних країн, я говорю з ним англійською." - прежде всего, учите английский язык, повышайте уровень языка - вам будет легче тогда с ним комунецировать.
А уже потом все остальные - методики.

И почитайте про его диагноз побольше - это прояснит вам ситуацию или обратитесь к психиатру.
Диагноз СДУГ (Синдром дефицита внимания и гиперактивности) – это неврологическое расстройство, которое характеризуется трудностями с концентрацией внимания, импульсивностью и повышенной двигательной активностью. СДУГ проявляется в детстве и может сохраняться во взрослом возрасте, влияя на обучение, работу и социализацию. Диагноз ставится психиатром на основании комплексной оценки, так как симптомы могут быть признаками других состояний.

"А коли вже починаються звинувачення в мою адресу, наприклад - у тебе проблеми із психікою, в тебе ненормальна мати, вона перебиває твого батька і це в тебе від неї і подібне навішування ярликів, тоді я вже починаю захищатися. Слово за слово і скандал. " - тут скорее, он свои на вас комплексы перекидывает ( которые не осознает)
У него же, самого диагноз есть - и не самый простой в социализации.

Возможно, еще нарциссизм развит - так как, постоянно пытается вас учить, и доминировать над вами психологически.
"Типа я знаю лучше, слушай меня" и т д.

Вам тут, будет сложно с ним договориться - даже если вы научитесь не перебивать... он скорее всего, еще найдет причину, по которой, вы чтото сделаете не так. ( попытка власти над вами - и самоутверждения)
Тут уже, его особенности характера - которые ему надо прорабатывать, а не вам!

Посоветуйте ему, сходить - хотя бы к семейному психологу, вместе с ним.
А чтоб, перебивание не выглядело перебиванием явным - можно говорить - " Я уточню можно?" и дальше спрашивайте его, или говорите то, что хотели ему донести.
Может это сработает с ним - такая тактика - когда добавите слово - можно.

Доброго дня, Марина!
Те, що ви перебиваєте, виглядає більше як реакція на сам формат вашого спілкування. Ви пишите що втручаєтесь у розмову, коли чоловік довго повторює одне й те саме або переходить на особистості й оцінки, повчає коли ви того не просили. У такі моменти перебивання є природний спосіб зупинити потік того що вам навалюють і повернути собі право на слово, тобто природно захищати себе коли на тебе нападають.
У вас обох є свої особливості, які вам важко витримати: вам важко витримувати його темп і повчання, йому - вашу швидкість і захисти. Відповідальність тут спільна, а не тільки ваша.
Додатково, мені здається, напруження може підсилювати те, що ви говорите не рідною мовою - може з’явитися страх забути думку і хочеться швидше її вставити та ваша особливість НС. А в нього можуть бути свої труднощі з увагою й терпінням, що пояснює його повтори й емоційні вибухи.
Тому питання тут ширше, ніж про те як перестати перебивати.
Цей запит краще почати розбирати саме в індивідуальній терапії, де можна спокійно дослідити свої реакції, зрозуміти, що саме запускає перебивання і зрозуміти що буде кращім для вас.

Відредаговано автором 17-09-2025 12:25:28